Перейти до вмісту

АЕС Юрагуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з АЕС Хурагуа)
Атомна електростанція Юрагуа
ісп. Central Nuclear de Juragua Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Куба Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяСьєнфуегос
Сьєнфуегос Редагувати інформацію у Вікіданих
Технічні параметри
Інша інформація
Мапа
CMNS: АЕС Юрагуа у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Модель першої частини електростанції.

Атомна електростанція Юрагуа (ісп. Central Nuclear Juragua) — недобудована атомна електростанція на Кубі. Вона розташована поблизу міста Ягуа в провінції Сьєнфуегос. Вона мала мати чотири реактори з водою під тиском ВВЕР. Будівництво електростанції було скасовано в 1992 році через економічні причини Куби та розпад Радянського Союзу.[1]

Історія та технічна інформація

[ред. | ред. код]

Витоки

[ред. | ред. код]

Кубинський інтерес до мирного використання атомної енергії почався в 1956 році, коли між Кубою та Сполученими Штатами було підписано угоду про співпрацю щодо цивільного використання атомної енергії. Ця угода означала можливість подальшого співробітництва двох держав у сфері проєктування, будівництва та експлуатації атомних електростанцій.[2] Цю угоду було досягнуто під час тодішнього президента Куби Фульхенсіо Батисти, пізніше скинутого кубинською революцією в 1959 році. Угода була фактично анульована під час кубинської ракетної кризи в жовтні 1962 року.[3]

Угода з Радянським Союзом

[ред. | ред. код]

У 1967 між СРСР і Кубою були укладені угоди про надання Кубі дослідницького реактора для експериментальних і навчальних цілей, а також про допомогу в установці та експлуатації ядерних установок. У 1975 р. СРСР і Куба підписали угоди про «Співробітництво в галузі мирного використання атомної енергії» і «Встановлення прямого науково-технічного співробітництва в галузі використання атомної енергії».[4][5]

У 1976 році було підписано угоду про будівництво чотирьох енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-440/318 валовою потужністю 440 МВт кожен. АЕС мала бути розташована в південній частині провінції Сьєнфуегос.

Будівництво

[ред. | ред. код]

Усі реактори повинні були охолоджуватися водою з Карибського моря.

Будівництво першого енергоблоку почалося 1 жовтня 1983 року. Це був водоводяний шестиконтурний реактор ВВЕР-440/318. Специфіка цього типу реактора полягає в тому, що він містив крижану захисну оболонку конденсатора, якої не було у штатного ВВЕР-440/213. Розроблено у співпраці СРСР і Фінляндії. Валова потужність першого блоку мала становити 440 МВт, а чиста потужність за вирахуванням власних потреб блоку — 417 МВт.[6][7]

Будівництво другого блоку почалося 1 лютого 1985 року. Тип і концепція реактора, технічні характеристики і продуктивність залишилися незмінними. У будівництві також брали участь робітники з тодішньої Чехословаччини.[8]

Планувалося ще два ідентичних блоки, для яких повністю підготували будівельний майданчик.

Завершення будівництва

[ред. | ред. код]

Коли в 1991 році СРСР розпався, економічне співробітництво з Росією було послаблено.[9] Оскільки Росія хотіла продовжити будівництво прибутковим способом, між двома сторонами виникла суперечка щодо фінансування. Незважаючи на це, у квітні 1992 року Росія погодилася продовжити будівництво, якщо Куба погасить кредит, наданий Радянським Союзом на будівництво, і візьме на себе будь-які додаткові витрати, які можуть виникнути. Через це Куба вирішила заморозити будівництво. Згодом планувалося продовжити будівництво. З 5 вересня 1992 року будівництво заморозили до подальшого розпорядження. На той час перший реактор був готовий приблизно на 90 %, а другий — приблизно на 25 %.

У 1995 році дискусія про відновлення будівництва в Юрагуа відновилася. Зокрема США вважали, що реактори не відповідають західним стандартам безпеки. Занепокоєння викликав і той факт, що на той час Куба ще не підписала Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. У січні 1997 року Кастро відклав проєкт на невизначений термін. Обстеження будівлі показало, що 15 % усіх зварних швів мають дефекти. У листопаді 1998 року Міжнародне агентство з атомної енергії оцінило вартість можливого завершення реактора 1 приблизно в 600 мільйонів доларів.[10] Під час свого державного візиту на Кубу в грудні 2000 року російський президент Володимир Путін нарешті оголосив на пресконференції про остаточне припинення проєкту атомної електростанції в Юрагуа, оскільки жодна зі сторін не мала справжнього інтересу в тому, щоб щось робити з цим проєктом.[11]

У 2004 році зі станції було вилучено турбіну, яка згодом замінила зруйновану турбіну на тепловій електростанції Гітерас.[12]

Інформація про реактори

[ред. | ред. код]
Реактор Тип реактора Продуктивність Початок будівництва Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Нетто Брутто
Юрагуа-1[13] ВВЕР-440/318 417 МВт 440 МВт 1. 10. 1983 Будівництво скасовано 5. 9. 1992 року
Юрагуа-2[14] ВВЕР-440/318 417 МВт 440 МВт 1. 2. 1985 Будівництво скасовано 5. 9. 1992 року
Юрагуа-3[15] ВВЕР-440/318 408 МВт 440 МВт Підготовка до будівництва скасована 5. 9. 1992
Юрагуа-4[16] ВВЕР-440/318 408 МВт 440 МВт Підготовка до будівництва скасована 5. 9. 1992

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Cederlöf, Gustav (2020). The Revolutionary City: Socialist Urbanisation and Nuclear Modernity in Cienfuegos, Cuba (PDF). Journal of Latin American Studies. 52: 53—76. doi:10.1017/S0022216X19000920. Архів (PDF) оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  2. ↑ No. 4294. Agreement for co-operation between the government of the United States of America and the government of the Republic of Cuba concerning civil uses of atomic energy.
  3. ↑ Keeley, James F. (2009). A list of bilateral civilian nuclear co-operation agreements (PDF). The Nonproliferation Review/Winter 1994. University of Calgary. 2: 125—127. Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2011.
  4. ↑ Robert Windrem (21 жовтня 2003). Cuba's unfinished power source. NBC NEWS. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 21 листопада 2010.
  5. ↑ Nuclear Safety: Concerns with the Nuclear Power Reactors in Cuba. (GAO/T-RCED-95-236, Aug. 1, 1995) (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 12 листопада 2008. Процитовано 31 березня 2008.
  6. ↑ Nuclear Safety: Concerns with the Nuclear Power Reactors in Cuba. (GAO/T-RCED-92-262, September 1992) (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 12 листопада 2010.
  7. ↑ Carbajo, Juan J. (1998). ACCIDENT SEQUENCES SIMULATED AT THE JURAGUA NUCLEAR POWER PLANT. Oak Ridge National Laboratory. Архів оригіналу за 4 жовтня 2012. Процитовано 21 листопада 2010.
  8. ↑ Československo a třetí svět: Bajaja v Kongu a nedostavěná jaderná elektrárna na Kubě aneb Jak ČSSR působilo v rozvojových zemích a co z toho dnes zbylo
  9. ↑ Benjamin-Alvarado, Jonathan (2000). Power to the people: energy and the Cuban nuclear program. Routledge. с. 93–94. ISBN 978-0-415-92437-5.
  10. ↑ Robert Windrem (21 жовтня 2003). Cuba's unfinished power source. NBC NEWS. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 21 листопада 2010.
  11. ↑ Cuba Cancels Atom Plant, Blaming Costs and Russians. The New York Times. 7 вересня 1992. Архів оригіналу за 31 липня 2022. Процитовано 17 лютого 2017.
  12. ↑ HOW CUBA IS GOING ECOLOGICAL - Richard Levins (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 15 липня 2010. Процитовано 21 листопада 2010.
  13. ↑ Power Reactor Details - JURAGUA-1. web.archive.org. 4 червня 2011. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 18 листопада 2023.
  14. ↑ Power Reactor Details - JURAGUA-2. web.archive.org. 4 червня 2011. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 18 листопада 2023.
  15. ↑ Power Reactor Details - JURAGUA-3. web.archive.org. 4 червня 2011. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 18 листопада 2023.
  16. ↑ Power Reactor Details - JURAGUA-4. web.archive.org. 4 червня 2011. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 18 листопада 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=АЕС_Юрагуа&oldid=44625550