Вяйне Аалтонен
Вяйне Валдемар Аалтонен (фін. Wäinö Aaltonen) (нар.8 березня 1894, Марттіла, Фінляндія — пом.30 травня 1966, Гельсінкі) — фінський скульптор-монументаліст, медальєр, театральний художник.
Закінчив Рисувальну школу в Турку (викладач — В. Вестерголм). Продовжував навчання у Франції, Італії, Великій Британії. Відвідував СРСР (Москва), де митця намагалися тенденційно позиціонувати як «співця робітничого класу». Почесний член Академії мистецтв СРСР (від 1958 року).
У Турку створено музей Аалтонена, де зібрано велику колекцію сучасного мистецтва.
Дотримувався мистецьких стилів кубізму та футуризму, створив серію статуй, в яких поєднувався класичний натуралізм та задрапованість фігур. Працював із бронзою, мармуром, гранітом, керамікою.
Автор психологічних портретів:
- «Ян Сібеліус», мармур, 1935 рік, Будинок-музей Яна Сібеліуса, місто Порі.
Статуї:
- цикл «Діви», граніт, 1917—1941 роки;
- «Жінка у воді» , 1923—1924 рік;
- «Бігун Пааво Нурмі», бронза, 1924—1925 роки, Олімпійський стадіон Гельсінкі;
- «Статуя Миру» 1952 рік, відзначена Золотою медаллю Миру в 1953 році.
Майстер монументальної і декоративної скульптури.
- Пам'ятники:
- «Алексис Ківі», бронза, 1939 рік, Гельсінкі;
- «Фінським переселенцям», граніт, 1938 рік, Делавер, США.
- Монументи:
Працював також як медальєр і живописець.
Творчість Аалтонена ставлять в один мистецький ряд із роботами італійських скульпторів Маріно Мадзакураті, Джакомо Манцу (1908—1991).
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Aaltonen, Vallio or Waïnö // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2018. — ISBN 978-0-19-977378-7 — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00000031
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Register of the Artists' Association of Finland
- ↑ а б Аалтонен Вяйнё Валдемар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 1 : А — Ангоб. — С. 9.
- ↑ http://www.poriartmuseum.fi/fin/arkisto/
- ↑ Музей витончених мистецтв — 1798.
- ↑ http://hamhelsinki.fi/sculpture/aiti-ja-lapsi-tulevaisuus-waino-aaltonen/
- ↑ http://hamhelsinki.fi/sculpture/paavo-nurmi-waino-aaltonen/
- Цагарелли И. Вяйнё Аалтонен. — М., 1961. (рос.)
- Okkonen O. Wäinö Aaltonen. — 2 pain. — Porvoo — Hels., 1951. (фін.)
- Hakkila Esko. Wäinö Aaltonen. — 2 pain. — Porvoo — Hels., 1953. (фін.)
- Безрукова М. И. Вяйнё Аалтонен. М., 1981. (рос.)