Перейти до вмісту

Ті-Боун Вокер

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аарон Вокер)
Ті-Боун Вокер
англ. T-Bone Walker
T-Bone Walker
Основна інформація
Повне ім'яАарон Тібо Вокер
Дата народження28 травня 1910(1910-05-28)
Місце народженняЛінден, Техас, США[1]
Дата смерті16 березня 1975(1975-03-16) (64 роки)
Місце смертіЛос-Анджелес, Каліфорнія, США[2]
Причина смертіпневмонія
ПохованняІнглвуд-Парк
Роки активності1928–1975
ГромадянствоСША
Національністьамериканець
Професіягітарист, композитор, співак
Інструментигітара, фортепіано, банджо, укулеле, скрипка, мандоліна
Жанриблюз, Техаський блюз, Чиказький блюз, джамп-блюз, Блюз Західного Узбережжя
ЛейблAtlantic, Black & Blue, Black & White, BluesWay, Brunswick, Capitol, Charly, Columbia, Duke, Imperial, Modern, Polydor, Reprise
Нагороди
ДітиBernita Walkerd[3]
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вокер.

Аарон Тібо 'Ті-Боун' Вокер (англ. Aaron Thibeaux "T-Bone" Walker; 28 травня 1910, Лінден, Техас, США — 16 березня 1975, Лос Анджелес, Каліфорнія, США) — американський блюзовий гітарист, який вважається одним із найвпливовіших піонерів і новаторів електричного та джамп-блюзу. За деякими свідченнями — перший гітарист, який виконував блюз на електрогітарі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Аарон Тібо Вокер народився у місті Лінден, штат Техас. Коли йому виповнилось 2 роки, сім'я переїхала в Даллас.

Батьки Аарона, Movelia Jimerson і Rance Walker, обоє були музикантами. Його вітчим Marco Washington навчив його співати, грати на гітарі, банджо, укулеле, скрипці, мандоліні і фортепіано.

Друг сім'ї Блайнд Лемон Джефферсон (засновник техаського блюзу), інколи навідувався на вечерю до дому Вокерів. Без сумніву, такі обставини допомогли сформувати інтерес юного Вокера до блюзу.

Аарон залишив школу у 10 років, і після цього, до 1923 року був провідником Блайнд Лемона по околицях Далласа. До 15 років він отримав достатньо досвіду, щоб випустити дебютний сингл «Wichita Falls Blues»/«Trinity River Blues» на Columbia Records, під псевдонімом Oak Cliff T-Bone.

В 1935 Вокер одружився з Відою Лі. У пари народилось 3 дітей. Протягом 1935–1939 Аарон грав у клубах Центрального Авеню Лос Анджелесу, часом з Les Hite's Cotton Club Orchestra.

Новонабутий стиль

[ред. | ред. код]

Характерне звучання Вокера починає формуватися з випуском синглу «Mean Old World» на дочірньому лейблі Capitol Records — Black and White Records. Багато своїх відомих пісень Ті-Боун записав у період 1946—1948, включаючи хіт «Call It Stormy Monday (But Tuesday Is Just As Bad)».

У 1950 році Ті-Боун покинув Capitol Records, і почав записуватися на Imperial Records. Вокер співпрацював з цією студією близько 5 років, записавши більше 50 композицій, серед яких «I Walked Away» і «Cold Cold Feeling». Єдиною платівкою Вокера, випущеною за наступні 5 років, була T-Bone Blues (реліз відбувся на Atlantic Records), записана у 3 сесії у 1955, 1956 та 1959 роках.

У ранніх 60-х активність Ті-Боуна обмежувалася виступами на різних фестивалях у Америці та Європі: American Folk Blues Festival Package у 1962 , Ann Arbor Festival у 1969, Berkley Blues Festival у 1970, в Карнегі Холі і в Філмор-Іст у Нью-Йорку. До записаних у цей час альбомів відносяться I Want a Little Girl і Good Feelin', за який йому було присуджено премію «Греммі» (в категорії «Найкращий запис етнічної музики або традиційного фолку»)[4].

Здоров'я Вокера почало різко погіршуватися. У нього була виразка шлунка, крім того, він ніяк не міг кинути пити. Ті-Боун припинив виступи після інсульту у 1974.

Помер від бронхопневмонії 16 березня 1975 року. Похований на кладовищі Inglewood Park у Інглвуді, Каліфорнія.

Ім'я Ті-Боуна у 1980 було посмертно внесене до Зали слави блюзу[5], і до Зали слави рок-н-ролу[6] в 1987.

Спадщина

[ред. | ред. код]

Чак Беррі говорив, що музика Ті-Боуна Вокера і Луїса Джордана найбільше вплинула на його стиль і поведінку на сцені. Бі Бі Кінг згадує, що після того, як почув Stormy Monday, зрозумів, що теж хоче грати на електрогітарі.

Вокером захоплювався Джимі Хендрікс, який запозичив у Ті-Боуна манеру грати на гітарі зубами.

Дискографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African Musicians — Greenwood Publishing Group, 1982.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #134549864 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ https://biography.jrank.org/pages/2832/Walker-Bernita.html
  4. ↑ 1970 GRAMMY WINNERS. 13th Annual GRAMMY Awards (англ.). Офіційний сайт премії «Греммі». Процитовано 9 січня 2024.
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 9 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-07-17 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 9 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ті-Боун_Вокер&oldid=43905748