Абаддон
Зовнішній вигляд
Абаддо́н, правильно вимовляється як Аваддо́н (івр. אֲבַדּוֹן *Awaddhon), грець. Apollyon (Koinē Greek: Ἀπολλύων, Apollúōn по змісту "Руйнівник") — у християнстві:
- «руйнування» в єврейській мові (Йов 31:12)[1];
- безодня, шеол; місце знищення; край померлих (Йов 26:6, Пр 15:11)[1];
- персоніфікація загибелі й смерті (Об. 9:11)[1][2]; князь пекла (сатана), смерті, хаосу; янгол безодні, демон війни; царя сарани, що виходить з безодні; грецькою — Аполліо́н (грец. Ἀπολλύων, «розруха»), латиною — Екстермінанс (лат. Exterminans; «Руйнівник»)[1]. У «Майстері і Маргариті» згадується як Абадонна, член свити Воланда.
- Роман Джона Менсінгера — «Абадон»
- ↑ а б в г Maas, Anthony. Abaddon [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
- ↑ І мала вона [сарана] над собою царя, ангела безодні; йому по-єврейському ім'я Аваддон, а по-грецькому звався він Аполліон (Об. 9:11).
- Maas, Anthony. Abaddon [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
- Абаддон [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Абадон [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 5. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абаддон