Амандус Генріх Адамсон

Амандус Генріх Адамсон
ест. Amandus Heinrich Adamson
Народився	31 жовтня (12 листопада) 1855 Палдіскі, Paldiski Cityd, Гар'юмаа, Естонія
Помер	26 червня 1929(1929-06-26) (73 роки) Палдіскі, Paldiski Cityd, Гар'юмаа, Естонія
Поховання	Пярну
Країна	Російська імперія  Естонія
Діяльність	скульптор, художник
Alma mater	Петербурзька академія мистецтв
Вчителі	Олександр Фрідріх фон Бокd
Заклад	Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца
Жанр	скульптура
Magnum opus	Russalka Memoriald
Медіафайли у Вікісховищі

Ама́ндус Ге́нріх А́дамсон (ест. Amandus Heinrich Adamson, у Російській імперії — Ама́нд Іва́нович або Аммон Іва́нович; нар. 12 листопада 1855, Ууга-Рятсепа — пом. 26 червня 1929, Палдіскі) — естонський скульптор, академік Петербурзької академії мистецтв з 1907 року.

Біографія

Народився 31 жовтня [12 листопада] 1855(18551112) року на хуторі Ууга-Рятсепа поблизу міста Балтійського Порту (нині місто Палдіскі, Естонія) у родині моряка. Навчався в Ревельській Вишгородській школі для дітей із бідних сімей, де виявив схильність до мистецтва, вирізаючи фігури з дерева. 1875 року переїхав до Санкт-Петербурга і у 1876 році вступив до тамтешньої Імператорської академії мистецтв, спочатку як вільний слухач по класу живопису, потім перейшов до класу скульптури. Був учнем Олександра Бока. За час навчання у 1877 році отримав малу, а у 1879 році — велику заохочувальні медалі.

У 1879 році викладав у Санкт-Петербурзі у Центральному училищі технічного малювання; у 1886—1887 роках — у школі Товариства заохочення мистецтв. Протягом 1887—1891 років працював у Парижі, після чого повернувся до Санкт-Петербурга. У 1901—1904 роках продовжив викладати у Центральному училищі технічного малювання

Улітку 1918 року залишив Санкт-Петербург і разом з сім'єю переїхав у Балтійський Порт. Помер у Палдіскі 26 червня 1929 року від хвороби серця.

Творчість

Виконував станкові, монументальні та декоративні твори, переважно алегоричного характеру, займвся також живописом.

Станкові скульптурні роботи

композиції та фігури

• «Хвиля» (1889, гіпс; експонувалася на Всесвітній виставці у Парижі у 1889 році);
• «Рибалка з острова Муху» (1892, гіпс);
• «Світанок і сутінки» (1895, грушеве дерево, Естонський художній музей);
• «У тривожному очікуванні» (1897, віск; 1925 — бронза, Естонський художній музей);
• «Мисливець на тюленів з острова Пакрі» (1898, бронза, Російський музей);
• «Останній подих корабля» (1899, віск; 1901, бісквіт; 1926, мармур, Російський музей);
• «Слухаючи голос моря» (1904, бісквіт);
• «Поцілунок хвилі» (1906, бісквіт; 1922, мармур);
• «Голод» (1920);

виконав низку робіт на тему естонського епосу:

• «Калевіпоеґ і Рогатий» (1896, віск);
• «Калевіпоеґ» (1927, бронза).

портрети

• Олександра III (1887, гіпс);
• борця Георга Луріха (1903, бронза);
• художника Михайла Зічі (1907, гіпс);
• художника Йоганна Келера (1911, бронза);

Створив декоративні скульптури «Звільнений геній» та «Тріумф істини» для Всеросійської виставки 1896 року у Нижньому Новгороді.

«Калевіпоеґ і Рогатий»	«Останній подих корабля»	«Слухаючи голос моря»	«Поцілунок хвилі»

Монументальна творчість

• Пам'ятник морякам броненосця «Русалка» у Таллінні (1902, бронза);
• Композиція «Русалка на камені» у Місхорі (1905, бронза);
• Композиція «Дівчина Арзи і розбійник Алі-Баба» у Місхорі (1905, бронза);
• Пам'ятник затопленим кораблям у Севастополі (1905, бронза, граніт; архітектор Валентин Фельдман));
• Пам'ятник «Запорожцям, які висадилися в Тамані 25 серпня 1792 року» у Тамані (1911);
• Пам'ятник Петру I у Полтаві (1915, бронза);
• Пам'ятник Фрідріху Крейцвальду у Виру (1926, бронза);
• Пам'ятник Лідії Койдулі в Пярну (1929, бронза).

морякам броненосця «Русалка»	«Русалка на камені»	«Дівчина Арзи і розбійник Алі-Баба»	затопленим кораблям	«Запорожцям в Тамані»	Петру I	Фрідріху Крейцвальду	Лідії Койдулі

У 1896 році брав участь у конкурсі на оформлення Михайлівського палацу (нині — Російський музей). Створив для двох найбільших залів барельєфи для фризів із сюжетами таїнств народження творів живопису, скульптури та архітектури.

Живопис

• «Вогні Іванової ночі» (1906);
• «Нічне море» (1909).

Виставка робіт митця відбулася у Санкт-Петербурзі у 1887 році. У 1955 році у Таллінні була організована вистака до його 100-річчя.

Крім вище згаданих музеїв, роботи зберігаються у Третьяковській галереї у Москві, Тартуському художньому музеї, музеї Миргородського керамічного технікуму.

Вшанування

Погруддя у паку Кадріорг.

У 1962 році у Таллінні, у парку Кадріорг, встановлене гранітне погруддя скульптора (автори — скульптор Альберт Ескель та архітектор Аллан Мурдмаа).

Література

• Адамсон Амандус Генрих // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Адамсон, Амандус (Аманд Иванович) // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 56—57 (рос.);
• Адамсон Амандус // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Адамсон, Амандус-Хейнрих Израелевич // Краткая художественная энциклопедия. Искусство стран и народов мира. Том 5 Финикия—Япония. Советская энциклопедия. Москва. 1981. С. 530 (рос.);
• Адамсон Амандус Генрих // Популярная художественная энциклопедия. Книга I А—М. Советская энциклопедия. Москва. 1986. С. 14 (рос.);
• Адамсон Амандус Генріх // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 14 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• В. М. Ханко. Адамсон Амандус Генріх // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 23. — ISBN 5-88500-27-1;
• В. М. Ханко. Адамсон Амандус-Генріх // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.;
• Адамсон, Амандус Генріх // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.