Перейти до вмісту

Адміністративний устрій Донецької області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Донецька область України поділяється на 8 районів[1].

Всього адміністративно-територіальних одиниць (на 2021 рік):

  • районів — 8
  • міст — 52
  • селищ — 131
  • сіл — 1 115
  • райони в містах — 21 в 4 містах.

Адміністративно-територіальний устрій (до реформи (2015—2020))

[ред. | ред. код]

На картах праворуч позначені:

1991—2014
Райони

a — Амвросіївський
b — Бахмутський
c — Великоновосілківський
d — Волноваський
e — Нікольський
f — Добропільський
g — Костянтинівський
h — Покровський
i — Лиманський
j — Мар'їнський
k — Новоазовський
l — Олександрівський
m — Мангушський
n — Слов'янський
o — Старобешівський
p — Бойківський
q — Шахтарський
r — Ясинуватський

Міста обласного значення
1 — Донецьк
2 — Авдіївка
3 — Бахмут
4 — Вугледар
5 — Горлівка
6 — Дебальцеве
7 — Торецьк
8 — Мирноград
9 — Добропілля
10 — Докучаєвськ
11 — Дружківка
12 — Єнакієве
13 — Жданівка
14 — Хрестівка
15 — Костянтинівка
16 — Краматорськ
17 — Лиман
18 — Покровськ
19 — Макіївка
20 — Маріуполь
21 — Новогродівка
22 — Селидове
23 — Слов'янськ
24 — Сніжне
25 — Чистякове
26 — Харцизьк
27 — Шахтарськ
28— Ясинувата

2014—2015
Райони
Територія, підконтрольна Україні:
a — Бахмутський
b — Великоновосілківський
c — Волноваський
d — Нікольський
e — Добропільський
f — Костянтинівський
g — Покровський
h — Лиманський
i — Мар'їнський
j — Олександрівський
k — Мангушський
l — Слов'янський
m — Ясинуватський
Територія, контрольована російсько-терористичними угрупованнями:
Амвросіївський район
Новоазовський район
Старобешівський район
Бойківський район
Шахтарський район
а також частини Бахмутського, Волноваського, Мар'їнського, Ясинуватського районів
Міста обласного значення
Територія, підконтрольна Україні:
1 — Авдіївка
2 — Бахмут
3 — Вугледар
4 — Торецьк
5 — Мирноград
6 — Добропілля
7 — Дружківка
8 — Костянтинівка
9 — Краматорськ
10 — Лиман
11 — Покровськ
12 — Маріуполь
13 — Новогродівка
14 — Селидове
15 — Слов'янськ
Територія, контрольована російсько-терористичними угрупованнями:
Донецьк
Горлівка
Дебальцеве
Докучаєвськ
Єнакієве
Жданівка
Хрестівка
Макіївка
Сніжне
Чистякове
Харцизьк
Шахтарськ
Ясинувата

№п/п Регіон Площа(км²) Населення5 грудня 2001 Центр Склад
Район
1 Амвросіївський 1 455 55 072 Амвросіївка місто: Амвросіївка
2 Бахмутський 1 687 53 866 Бахмут місто: Сіверськ
3 Великоновосілківський 1 901 49 272 Велика Новосілка смт: Велика Новосілка
4 Волноваський 1 848 92 630 Волноваха місто: Волноваха
5 Нікольський 1 221 31 169 Нікольське смт: Нікольське
6 Добропільський 949 20 482 Добропілля
7 Костянтинівський 1 172 21 032 Костянтинівка
8 Покровський 1 316 37 384 Покровськ
9 Лиманський[2] 1 018 24 781 Лиман
10 Мар'їнський 1 350 90 434 Мар'їнка міста: Мар'їнка, Красногорівка, Курахове
11 Новоазовський 1 000 38 861 Новоазовськ місто: Новоазовськ
12 Олександрівський 1 010 22 883 Олександрівка смт: Олександрівка
13 Мангушський 792 29 241 Мангуш смт: Мангуш, Ялта
14 Слов'янський 1 273 39 165 Слов'янськ
15 Старобешівський 1 255 56 048 Старобешеве міста: Кальміуське, смт: Старобешеве, Новий Світ
16 Бойківський 1 340 35 058 Бойківське смт: Бойківське, Андріївка, Мирне
17 Шахтарський 1 194 23 570 Шахтарськ
18 Ясинуватський 809 30 165 Ясинувата
Міськрада (Місто)
1 Авдіївка 29 37 210 Авдіївка місто: Авдіївка
2 Бахмут 73 113 360 Бахмут міста: Бахмут, Соледар, Часів Яр — докладніше
3 Вугледар 5 17 440 Вугледар місто: Вугледар
4 Горлівка 422 314 660 Горлівка місто: Горлівка — докладніше
5 Дебальцеве 37 52 214 Дебальцеве міста: Дебальцеве, Світлодарськ
6 Торецьк 62 87 024 Торецьк міста: Торецьк, Залізне
7 Мирноград 23 55 815 Мирноград місто: Мирноград
8 Добропілля 20 71 695 Добропілля міста: Добропілля, Білицьке, Білозерське — докладніше
9 Докучаєвськ 119 25 265 Докучаєвськ місто: Докучаєвськ
10 Донецьк 570 1 033 424 Донецьк міста: Донецьк, Моспине — докладніше
11 Дружківка 46 74 901 Дружківка місто: Дружківка
12 Єнакієве 425 161 535 Єнакієве міста: Єнакієве, Вуглегірськ, Бунге (місто) — докладніше
13 Жданівка 2 14 793 Жданівка місто: Жданівка
14 Кальміуське 7 30 910 Кальміуське місто: Кальміуське
15 Костянтинівка 66 95 111 Костянтинівка місто: Костянтинівка
16 Краматорськ 356 216 162 Краматорськ місто: Краматорськ
17 Лиман 192 29 610 Лиман місто: Лиман
18 Покровськ 39 83 251 Покровськ міста: Покровськ, Родинське
19 Макіївка 426 432 830 Макіївка місто: Макіївка — докладніше
20 Маріуполь 244 514 548 Маріуполь місто: Маріуполь — докладніше
21 Новогродівка 5 17 473 Новогродівка місто: Новогродівка
22 Селідове 108 62 589 Селідове міста: Селідове, Гірник, Українськ — докладніше
23 Слов'янськ 74 146 585 Слов'янськ міста: Слов'янськ, Святогірськ, Миколаївка — докладніше
24 Сніжне 189 82 609 Сніжне місто: Сніжне
25 Бойківське 105 95 632 Бойківське місто: Бойківське
26 Харцизьк 207 114 105 Харцизьк міста: Харцизьк, Зугрес, Іловайськ — докладніше
27 Шахтарськ 51 71 658 Шахтарськ місто: Шахтарськ
28 Ясинувата 19 37 552 Ясинувата місто: Ясинувата
Разом 26 517 4 841 074 Донецьк 18 районів та 28 міськрад

Історія

[ред. | ред. код]

Донецька область Української СРР була утворена 2 липня 1932 року, до її складу увійшли 12 міських рад і 23 райони:

  • 17 адміністративно-територіальних одиниць Донбасу центрального підпорядкування:
    • 12 міських рад: Артемівська, Ворошилівська, Горлівська, Кадіївська, Костянтинівська, Краматорська, Краснолуцька, Луганська, Макіївська, Маріупольська, Риківська, Сталінська;
    • 5 районів: Гришинський, Лисичанський, Ровеньківський, Сорокинський та Чистяківський райони;
  • 13 районів Харківської області: Біловодський, Білолуцький, Верхньо-Тепловський, Лиманський, Марковський, Міловський, Ново-Айдарський, Ново-Псковський, Рубіжанський, Сватовський, Слов'янський, Старобільський й Троїцький (Покровський);
  • 5 районів Дніпропетровської області: Велико-Янисольський, Волноваський, Старо-Каранський, Старо-Керменчицький і Старо-Миколаївський (Володарський).[3]

Обласним центром новоутвореної області було спочатку визначено Артемівськ,[3] а з 16 липня 1932 — Сталіно.[4]

4 січня 1933 року Чистяківський район було перетворено на міську раду[5].

Опісля голодомору край значною мірою було заселено росіянами[6].

20 липня 1934 року Гришинський район перейменовано в Постишевський район[7].

1936 року утворено Боково-Антрацитівський, Дзержинський, Кагановичський, Сніжнянський та Харцизький райони[8].

3 червня 1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловградську області[9]. У складі Сталінської області залишилося 10 міст: Сталіно, Артемівськ, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Орджонікідзе, Слов'янськ, Чистякове; 4 селища міського типу: Дебальцеве, Дружківка, Покровськ, Микитівка; 22 сільських райони: Авдіївський, Олександрівський, Амвросіївський, Андріївський, Велико-Янисольський, Будьонівський, Волноваський, Володарський, Дзержинський, Добропільський, Краснолиманський, Мангуський, Ольгінський, Петро-Мар'їнський, Покровський, Селідівський, Сніжнянський, Старобешевський, Старо-Каранський, Старо-Керменчикський, Тельманівський і Харцизький.

1938 року надано статус міста 21 населеним пунктам:.[10][11]
1938 року створено Ямський район (з Артемівської міськради).[11][12].

26 березня 1939 року ліквідований Старо-Каранський район (Стара Карань)[11][13];
9 липня 1939 року створені Чистяківський, Артемівський, Костянтинівський, Слов'янський і Орджонікідзевський райони[14][15].

Територія області з жовтня 1941 по вересень 1943 роки була тимчасово окупована німецько-фашистськими військами і їх союзниками. Тимчасово надано назву Юзівська область (див. Генеральна округа Сталіно).

1944 року Орджонікідзевський район перейменований в Єнакіївський район[16][17].

10 травня 1945 року Чистяківський район перейменовано на Катиківський район (Катик)[18][19].

8 березня 1946 року утворений Приморський район (районний центр — Приморське)[20].

20 серпня 1953 року Катиківський район перейменовано в Шахтарський район (з віднесенням смт Катик до статусу міста та перейменуванням районного центру в Шахтарськ)[21].

У 1959 року було ліквідовано 5 районів[22][23].

10 серпня 1960 року ліквідований Дебальцівський район[24][25] (до 1959 Єнакіївський[26]; до 1944 року — Орджонікідзевський район[17]).

9 листопада 1961 року Сталінська область перейменована в Донецьку область.

У грудні 1962 року були збільшені сільські райони, чисельність яких склала 9 замість 22: Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський[27]. Тобто ліквідовано 13 районів[28][29]: Авдіївський, Дзержинський, Добропільський, Костянтинівський, Краснолиманський, Олександрівський, Першотравневий, Селидівський, Сніжнянський, Старобешівський, Тельманівський, Харцизький та Шахтарський.

6 травня 1963 року був утворений Старобешівський район та ліквідований Новоазовський[28][30].

У січні 1965 року утворені 15 районів: Олександрівський, Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Костянтинівський, Красноармійський, Краснолиманський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський, Шахтарський, Ясинуватський (замість Авдіївського) і Старобешівський.[31][32].

У грудні 1966 року були утворені додатково три райони: Добропільський, Першотравневий і Тельманівський.[33].

У 1965 році в області налічувалось 19 міст обласного підпорядкування: Донецьк, Артемівськ, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Добропілля, Дружківка, Єнакієве, Жданов, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Макіївка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Харцизьк, Чистякове, Шахтарськ. Згодом до них долучилися: 1976 — Ясинувата, у 1979 — Лиман, у 1987 — Кіровське, у 1990 році — Авдіївка, у 1991 році — Вугледар, у 1992 році — Жданівка, Докучаєвськ, Новогродівка.

На всеукраїнському референдумі 1991 року 83,9 % відсотків виборців підтримали Акт проголошення незалежності України. Надалі, однак, у Донецькій області спалахували сепаратистські настрої. У 2004 році в Сєвєродонецьку було проведено з'їзд депутатів усіх рівнів, на якому обговорювалося створення так званої «Південно-Східної Української Автономної Республіки».

У 2014 році територія Донецької області стала ареною виступів сепаратистів, які 12 травня 2014 року проголосили утворення на території області так званої «ДНР». Шляхом захоплень адміністративних будівель і відділків міліції сепаратисти встановили контроль над частиною території області. Як реакцію на дії сепаратистів, українська влада розпочала проведення антитерористичної операції.

У 2016 році, в ході декомунізації, було перейменовано чимало населених пунктів[34], а також райони:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. static.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
  2. ↑    Лиманський район адміністративно підпорядкований міській раді міста Лиман, своєї райради нема
  3. ↑ а б Постанова ВУЦВК № 138 від 2 липня 1932 р. «Про утворення Донецької области»
  4. ↑ Постанова ВУЦВК № 237 від 16 липня 1932 р. «Про визначення м. Сталіного за адміністративний центр Донецької области»
  5. ↑ Постанова Президії ВУЦВК № 14 від 4 січня 1933 р. «Про реорганізацію органів влади в Чистяківському районі, Донецької области та про поширення міської смуги м. Чистякового»
  6. ↑ Наслідком голодомору стало зросійщення Донбасу, яке вибухнуло міною «русской весны». Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 12 лютого 2019. [Архівовано 2017-04-21 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Постанова Президії ВУЦВК № 244 від 20 липня 1934 р. «Про перейменування Гришинського району Донецької області на Постишевський район»
  8. ↑ Постанова Президії ЦВК УСРР № 165 від 13 червня 1936 р. «Про утворення Боково-Антрацитівського, Дзержинського, Кагановичського, Сніжнянського та Харцизького районів Донецької області»
  9. ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1938 року «Про поділ Донецької області УРСР на Донецьку і Ворошиловградську області» // Пролетарська правда. — 1938. — № 126 (4932). — 4 червня. — С. 1.
  10. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 22. — 20 грудня. — С. 4.
  11. ↑ а б в СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 90–91, 134.(рос.)
  12. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 23. — 31 грудня. — С. 3–4.
  13. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 17 (40). — 27 травня. — С. 4.
  14. ↑ Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 156 (5646), 10 липня, с. 4.
  15. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 28 (51). — 20 серпня. — С. 4
  16. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1944. — № 41 (301). — 10 серпня. — С. 4
  17. ↑ а б Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування Кагановичського району, Ворошиловградської області та Орджонікідзевського району, Сталінської області» від 12 червня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 5.
  18. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перенесення районного центру Чистяківського сільського району в селище Катик і про зміни адм.-тер. поділу <…> Сталінської області» від 10 травня 1945 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 12–13 (1 грудня). — С. 68.
  19. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1945. — № 37 (364). — 7 липня. — С. 4
  20. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 08.03.1946 «Про утворення Приморського району Сталінської області»
  21. ↑  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1953. — № 2 (10 листопада). — С. 26.
  22. ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Сталінської області»
  23. ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 10.09.1959 «Про ліквідацію Ольгинського, Старомлинівського і Ямського районів Сталінської області»
  24. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1960 — № 29 — с. 469
  25. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 408.
  26. ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 16.07.1959 «Про перенесення районного центра і перейменування Єнакіївського району Сталінської області»
  27. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  28. ↑ а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 15–19.
  29. ↑ Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 98–101.    (рос.)
  30. ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963 — № 21 — с. 544
  31. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 04.01.1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  32. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
  33. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 512
  34. ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 травня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
  • Административно-территориальное деление Донецкой области. Список городских, районных, поселковых, руднчных и сельских советов на 1 января 1935 года. – Киев; Сталино: Гос. Изд-во «Нар. хозяйство и учет», 1935. – 48 с.
  • Населённые пункты Донецкой области: список в административных границах на 1 января 1936 года / Донецкое областное управление народно-хозяйственного учёта. — Харьков, 1936. — 296 c.
  • Адміністративно-територіальний поділ Сталінської області на 1 липня 1960 року/ Виконком Сталінської області ради депутатів трудящих. – Сталіно, 1960. – 119 с.
  • Донецька область: Адм.-територ. поділ на 1 берез. 1966 р. / Викон. ком. Донецької області ради депутатів трудящих. — Вид. 2-е. — Донецьк: Донбас, 1967. — 158 с.
  • Донецька область: Адм.-територ. поділ на 1 берез. 1972 р. / Викон. ком. Донецької області ради депутатів трудящих. — Вид. 3-є. — Донецьк: Донбас, 1972. — 150 с.
  • Донецька область: адм.-терит. поділ на 1 січня 1979 року / Виконком. Донецької області ради нар. депутатів; [упоряд.: О. Г. Солоденко, В. П. Ганько]. — 4-е вид., випр. і доп. — Донецьк: Донбас, 1979. — 151 с.
  • Донецька область: адм.-терит. поділ на 1 березня 1988 року / Викон. ком. Донецької області ради нар. депутатів; упоряд. В. М. Горбулін. — 5-е вид., випр. і доп. — Донецьк: Донбас, 1988. — 181, [2] с.: табл., карти
  • История административно-территориального деления Донецкой области 1919-2000 гг.: сб. документов и материалов / сост. Л. Д. Заднепровская, О. А. Попова; ред. Н. Б. Метальникова; Государственный архив Донецкой области. — Донецк: [Донеччина], 2001. — 272 с. — ISBN 966-556-247-9
  • Хронограф адміністративно-територіального поділу Донецької області (1932-2016)
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 123–156.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 77–98. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адміністративний_устрій_Донецької_області&oldid=44060188