Виконавчий офіс Президента США
| Виконавчий офіс Президента США | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Країна |  США |
| Дата створення | 1939 |
| Кількість співробітників | 4000 осіб |
| Голова адміністрації Білого дому | Джефф Зінтс |
| Підвідомчі органи | Council on Environmental Qualityd, Council of Economic Advisersd, United States Digital Serviced, Офіс менеджменту та бюджету США, Рада національної безпеки США, Office of Science and Technology Policyd, Office of Administrationd, Офіс торгового представника США, White House Officed, Office of National Drug Control Policyd[1], United States Homeland Security Councild, Opening Our Country Councild, Homeland Security Advisory Councild і National Labor Relations Boardd |
| whitehouse.gov/administration/eop/(англ.) | |
Виконавчий офіс президента США (англ. Executive Office of the President, EOP) — найбільший відділ бюрократичного апарату[en], який підпорядковується безпосередньо президенту США і включає його помічників і радників, а також адміністративно-технічний персонал різного рівня. В українських ЗМІ згадується як адміністрація президента США. Виконавчий офіс очолює голова апарату Білого дому. Із 8 лютого 2023 року цю посаду обіймає Джефф Зінтс.
У 1939 році під час другого терміну Франкліна Рузвельта були закладені основи сучасного апарату Білого дому. На основі рекомендацій створеної Комітетом Браунлоу, Рузвельт зміг переконати Конгрес США затвердити Закон про реорганізацію 1939 року. Після прийняття з'явився Виконавчий офіс[2], підпорядкований безпосередньо президентові. Тоді в його структуру входив Офіс Білого дому і Бюро бюджету, прабатько сьогоднішнього Адміністративно-бюджетного управління, яке було створено в 1921 році і до цього входило в структуру Міністерства фінансів США. Спочатку в тільки створеній структурі збільшення розміру персоналу було досить скромним. Але саме його створення заклало основу для великого і складно структурованого апарату співробітників Білого дому, який з'явиться вже після Рузвельта.[3]
Внесок Рузвельта значний, особливо на тлі його попередників на посаді президента. Томас Джефферсон мав в своєму розпорядженні одного кур'єра і одного секретаря, яким платив зарплату зі своєї кишені. Це тривало до 1857 року, коли Конгрес виділив гроші для найму клерка. Під час президентства Гранта Улісса штат збільшився до трьох. До 1900 року співробітниками Білого дому були: один секретар президента (тоді головний помічник президента), два помічники секретаря, два виконавчих секретарі, стенографістка та сім інших співробітників. За Воррена Гардінга штат виріс до 31 співробітника, хоча більшість з них були конторниками. За президентства Гербера Гувера Конгрес додав два додаткових секретарі президента, одного з яких Гувер зробив своїм прессекретарем.[4]
- WhiteHouse.gov [Архівовано 9 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Executive Office of the President (EOP) [Архівовано 14 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Proposed and finalized federal regulations from the Executive Office of the President of the United States
- ↑ https://www.whitehouse.gov/administration/executive-office-of-the-president/
- ↑ Mosher, Frederick C. American Public Administration: Past, Present, Future : [англ.]. — 2nd. — Birmingham : University of Alabama Press[en], 1975. — ISBN 0-8173-4829-8.
- ↑ Relyea, Harold C. (17 березня 2008). The Executive Office of the President: An Historical Overview (PDF) (англ.). Congressional Research Service. Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2018. Процитовано 14 квітня 2008.
- ↑ Burke, John P. Administration of the White House. Miller Center of Public Affairs, University of Virginia. Архів оригіналу за 17 листопада 2010. Процитовано 6 червня 2009.
| Посади і титули |  | |
|---|---|---|
| Допоміжні органи | ||
| Списки | ||
| Резиденції | ||
| Інше | Лінія наступності президентських повноважень у США • Про становище країни • Щоденне президентське резюме • Інавгурація президента США (Поеми на честь інавгурації) • Закон США про колишніх президентів • Вибори президента США • Прокляття Текумсе • Збіги Лінкольна — Кеннеді • Президентські бібліотеки США | |
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |