Адольф (пфальцграф Рейнський)
Адольф I Чесний | |
---|---|
Народився | 27 вересня 1300[1] Вольфратсгаузен, Бад-Тельц-Вольфратсгаузен, Верхня Баварія, Баварське королівство, Баварський округ, Священна Римська імперія |
Помер | 29 січня 1327[1] (26 років) Нойштадт, Рейнланд-Пфальц |
Поховання | Абатство Шенауd |
Країна | Німеччина |
Знання мов | німецька |
Титул | пфальцграф Рейнський |
Термін | 1319—1327 роки |
Попередник | Рудольф I |
Наступник | Людвіг Баварський |
Конфесія | католицтво |
Рід | Віттельсбахи |
Батько | Рудольф I Баварський |
Мати | Мехтильда Нассауська |
Брати, сестри | Рупрехт I[2] і Рудольф II (пфальцграф Рейнський)[2] |
У шлюбі з | Ірменгарда Еттінген |
Діти | 3 сини і 1 донька |
Адольф I Чесний (*Adolf der Redliche, 27 вересня 1300 — 29 січня 1327) — пфальцграф Рейнський у 1319—1327 роках.
Походив з династії Віттельсбахів. Другий син Рудольфа I, герцога Баварії, та Мехтильди Нассауської. Народився 1300 року. У 1319 році після смерті батька разом з братами Рудольфом і Рупрехтом перебував під опікою вуйка — графа Йоганна Нассауського. разом з тим прийняв титул пфальцграфа Рейнського.
Скориставшись молодістю Адольфа та його братів, пфальцграфство захопив стрийко — імператор Людвіг IV. У 1320 році одружився з Ірменгардою, представницею шляхетського роду Еттінген. Спочатку мешкав у Гайдельберзі при дворі Людвіга IV, але в 1325 році переїхав до Оггерсгайма, який у 1323 році купив у графів Лейнінген. Цей замок Адольф відбудував і зміцнив.
Після смерті матері (запеклого ворога імператора) у 1323 році поліпшилися стосунки зі стрийком Людвігом IV, зажевріла надію щодо повернення Адольфу фактичної влади над пфальграфством Рейнським. Втім у 1327 році Адольф раптово помер у Нойштадті. Поховано в цистерцианському монастирі Шенау поблизу Гайдельбергу.
Дружина — Ірменгарда, донька графа Людвіга VI фон Еттінгена
Діти:
- Рупрехт (1325—1398), 2-й курфюрст Пфальцу
- Адольф (1326)
- Фрідріх
- донька (д/н—1389), дружина графа Мейнгарда I фон Ортенбурга
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Kindred Britain
- Geschichte der Rheinischen Pfalz nach ihren politischen, kirchlichen … Ludwig Häusser — 1856
- Volker Rödel: Ruprecht II.. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 22, Duncker & Humblot, Berlin 2005, ISBN 3-428-11203-2, S. 289 f. (Digitalisat).
- Armin Kohnle: Kleine Geschichte der Kurpfalz. G. Braun, Karlsruhe 2011 (4. Auflage), ISBN 978-3-7650-8329-7.