Алоїзій Оршулик
Алоїзій Оршулик | |
---|---|
пол. Alojzy Orszulik | |
Народився | 21 червня 1928[2] Baranowice[d], Жори, Сілезьке воєводство |
Помер | 21 лютого 2019[1] (90 років) Лович, Лодзинське воєводство, Республіка Польща |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | католицький священник, католицький єпископ |
Alma mater | Люблінський католицький університет Івана Павла II |
Знання мов | польська |
Заклад | Люблінський католицький університет Івана Павла II |
Членство | Марійська дружина |
Посада | дієцезійний єпископ , титулярний єпископ і єпископ-помічник |
Конфесія | католицька церква[3] |
Нагороди | |
Алоізій Оршулік (пол. Alojzy Orszulik; 21 червня 1928, Барановиці, Сілезьке воєводство, Польща — 21 лютого 2019[4]) — польський католицький єпископ і громадський діяч. У 1989—1992 — ауксіліарій Седльце, в 1992—2004 — ординарій, єпископ, з 2004 — почесний єпископ єпархії Ловича. Грав видатну роль в суспільно-політичних процесах 1980-х років. З 1968 по 1993 — начальник прес-бюро польського єпископату, в 1988 — посередник при переговорах в Магдаленку, в 1989 — учасник Круглого столу.
Народився в селянській родині. Під час німецької окупації Польщі (1939—1945) і в перші повоєнні роки працював теслею[5]. Входив в молодіжне католицьке об'єднання Маріанська конгрегація. У 1948 вступив і в 1951 закінчив Паллотинську семінарію в Хелмно. До 1957 вивчав теологію та філософію у Вищій Паллотиській духовній семінарії.
22 червня 1957 року висвячений на священика кардиналом Стефаном Вишинським. Закінчив Люблінський католицький університет за курсом канонічного права.
З 1961 по 1989 Алоізій Оршулік читав лекції з канонічного права у Вищій Паллотинській семінарії. У 1963–1966 асистував на кафедрі римського права Варшавської Академії католицької теології.
З 1962 року ксьондз Оршулік служив в секретаріаті польського єпископату. З 1968 по 1993 очолював прес-бюро єпископату. Брав участь в переговорах між костелом та владою ПНР з питань становища церкви. Виступав як видний церковний адміністратор, іменувався абатом.
У 1980 — 1981 роках Алоізій Оршулік як начальник прес-бюро озвучував позицію польського єпископату і примасів Вишинського і Глемпа в протистоянні між ПОРП і Солідарністю. Позиція розглядалася як компромісна — в принципі підтримуючи опозиційну профспілку, костел закликав до політичної обережності, «роботи з почуттям громадянської відповідальності» і не схвалював масових страйків[6].
У період воєнного стану та в кінці 1980-х Оршулік брав участь в підготовці законопроєктів про відносини між державою і церквою. Входив в ряд церковних громадських комітетів. Брав участь в організації візиту Івана Павла II в Польщу в 1983[7] (ця подія стала важливою віхою політичного протиборства). У 1987 став членом спільної комісії польського єпископату і Ватикану. У 1974–1994 входив в Папську раду з масових комунікацій.
Алоізій Оршулік користувався серйозним політичним авторитетом. Саме він безпосередньо представляв костел як посередника в контактах уряду з «Солідарністю». Восени 1988 року Оршулік взяв активну участь в переговорах в Магдаленку, навесні 1989 — в Круглому столі.
8 вересня 1989 року Папа Римський Іван Павло II призначив Алоізія Оршуліка допоміжним єпископом в єпархії Седльце. 8 грудня 1989 року в кафедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії Оршулік піднесений в єпископський сан. У 1989–1992 Оршулік — генеральний вікарій єпархії.
25 березня 1992 Алоізій Оршулік був переведений на посаду ординарія -епіскопа єпархії Ловича. Залишався на цій кафедрі до 22 травня 2004 року. Створив в Ловичі семінарію і католицький коледж, заснував відділення Карітасу. У 1999 році прийняв у Ловичі Іоанна Павла II. Отримав лист подяки з Ватикану за єпископське служіння[8].
З 1989 по 1994 Оршулік займав пост заступника секретаря польського єпископату. Був віце-головою конференції польських єпископів 1994 року. Входив до спільної комісії костелу і уряду з правових питань. Як делегат від Святого Престолу брав участь у переговорах про конкордат.
Був почесним єпископом Ловича.
4 листопада 2010 указом президента Польщі Броніслава Коморовського Алоізій Оршулік був нагороджений вищою польською нагородою — орденом Білого орла[9]. Є почесним громадянином декількох польських міст.
- ↑ а б https://www.tvp.info/41417296/
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1022751085 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 16 квітня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Biskup łowicki senior Alojzy Orszulik SAC. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 9 жовтня 2015. [Архівовано 2015-09-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Трубников В. П. Крах «операции Полония». М. 1983
- ↑ Biskup Alojzy Orszulik. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ Najprzewielebniejszy i Najdostojniejszy ksiądz Biskup alojzy Orszulik Biskup Senior Łowicki. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ Order Orła Białego dla biskupa Alojzego Orszulika. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 9 жовтня 2015.
- Біографічна записка Алоізія Оршуліка на вебсайті Ловіцької єпархії [доступ 2019-08-19]
- Алоізій Оршулік у каталозі Національної бібліотеки [доступ 2019-05-29]