Аліпій Печерський
Аліпій Печерський | |
---|---|
Народився | невідомо Київ, Київська Русь |
Помер | 17 серпня 1114[1] |
Поховання | Києво-Печерська лавра |
Країна | Київська Русь |
Діяльність | іконописець |
Конфесія | православ'я |
Алі́пій (Алімпій, Олімпій) Печерський (близько *1050 — † 1114) — православний святий, київський іконописець і мозаїст, ювелір, лікар, чернець та священник Києво-Печерського монастиря, перше відоме з літопису ім'я староруського художника іконопису, один з авторів Києво-Печерського патерика. Навчався у грецьких майстрів.
Ймовірно був учасником розпису Успенського собору Києво-Печерської лаври (підірваний комуністами 3 листопада 1941 р.). Зажив слави серед своїх сучасників написанням чудотворних ікон. За оцінками фахівців, щонайменше дві з них збереглися до наших днів — це «Печерська Богоматір з предстоящими Антонієм і Феодосієм» і «Богородиця Велика Панагія (Всесвята)» (обидві вивезені до Росії і зберігаються в Державній Третьяковській галереї в Москві). Намалював сім ікон деісусного ряду, написаних для однієї з київських церков на Подолі. Вони вважалися чудотворними, оскільки не згоріли під час пожежі.
Оповідь з житія преп. Алімпія в «Києво-Печерському Патерику» надає підстави вважати, що ікону Богородиці «Велика Панагія» виготовлено у Києві за князювання Всеволода Ярославовича (1073—1093 рр.). Існує припущення, що Аліпій виконував і мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, зруйнованого радянськими окупантами у 1933 році.
Києво-Печерський Патерик відзначає високу майстерність Аліпія:
«добре извык хитрости иконнѣй, иконы писати хитр бѣ зѣло».
Практикував також як лікар.
В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано:
«Радуйся, Аліпіє, тобі бо Ангели в трудах іконописання допомагали». |
Аліпій похований у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
- Житіє преподобного отця нашого Аліпія іконописця, сайт Києво-Печерської лаври [Архівовано 20 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Патерик Києво-Печерський, ч. 1—2. К., 1843;
- Ю. І. Смирний. Алімпій Печерський і Андрій Рубльов у традиції українського іконописання. — «Образотворче мистецтво» № 4, 2001, с. 64-70.
- Собко Н. П. Словарь русских художников, т. 1, в. 1. СПБ.
- АЛІМПІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАНУ
- Аліпій Печерський [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 20. — 1000 екз.
- ↑ а б Faensen H. Alipio, Santo — Roma: Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1991.
- ↑ АКАФІСТ ДО ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про українського художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |