Очікує на перевірку

Загітова Аліна Ільназівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аліна Загітова)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загітова Аліна Ільназівна
рос. Алина Ильназовна Загитова
Загальна інформація
Національністьтатарка
Громадянство Росія
Місце проживанняЛенінський район (Іжевськ)[1]
Москва
Народження18 травня 2002(2002-05-18) (22 роки)
Іжевськ, Росія
Зріст160 см
БатькоЗагітов Ільназ Насіхович
Спорт
Країна Росія[2]
Вид спортуфігурне катання
Дисциплінажіноче одиночне фігурне катання
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація)
заслужений майстер спорту Росії
Майстер спорту Росії міжнародного класу
майстер спорту Росії
Представник
Спортсмени-олімпійці з Росії Спортсмени-олімпійці з Росії
Олімпійські ігри
Золото Пхьончхан 2018 жінки
Срібло Пхьончхан 2018 команді змагання
Представник Росія Росія
Чемпіонати світу
Золото Сайтама 2019 жінки
Чемпіонати Європи
Золото Москва 2018 жінки
Срібло Мінськ 2019 жінки
Фінали Гранпрі
Золото Нагоя 2017 жінки
Срібло Ванкувер 2018 жінки
CMNS: Загітова Аліна Ільназівна у Вікісховищі

Аліна Ільназівна Загітова (рос. Алина Ильназовна Загитова) — російська фігуристка, що спеціалізується в одиночному катанні, олімпійська чемпіонка та срібна медалістка в командних змаганнях 2018 року, чемпіонка світу 2019 та Європи 2018, срібний призер чемпіонату Європи 2019, переможниця фіналу Гран-прі 2017 та срібний призер фіналу Гран-прі 2018, Чемпіонка Росії 2018, Чемпіонка світу серед юніорів 2017 та переможниця юніорського Фіналу Гран-прі 2016 року. Заслужений майстер спорту Росії.

Загітова — друга після Кім Йон А фігуристка, яка здобула перемоги на всіх головних турнірах у фігурному катанні: Олімпійські ігри, чемпіонати світу та Європи чи Чемпіонат Чотирьох Континентів, Фінал Гран-прі та чемпіонат своєї країни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Аліна Загітова народилася 18 травня 2002 року в Іжевську (Удмуртія) в сім'ї хокейного тренера Ільназа Загітова[3][4] і Лейсан Загітової[5]. Аліна має молодшу сестру Сабіну, яка також займається фігурним катанням[6]. Через чотири місяці після народження Аліни сім'я переїхала в Леніногорськ, куди запросили грати батька за місцевий хокейний клуб «Нафтовик»[7]. Тут вона провела свої ранні роки, перш ніж разом з сім'єю переїхала в місто Альметьєвськ, де в палаці спорту «Ювілейний»[8] і почала займатися фігурним катанням у віці чотирьох років[9] під керівництвом Даміри Пічугіної[10]. У 2008 році сім'я Загітових повернулася до Іжевська та Аліна пішла в місцеву групу фігурного катання до тренера Наталії Антипин[10]. Коли їй було шість років, Аліна кинула заняття фігурним катанням і почала займатися художньою гімнастикою, але незабаром мама спортсменки знову повернула її на ковзанку[11]. Всього в дитинстві Аліна сім разів намагалася кинути фігурне катання[12][13].

За національністю Аліна є татаркою[14], за віросповіданням — мусульманкою[15]. Батьки дали їй ім'я тільки через рік після народження, назвавши на честь гімнастки Аліни Кабаєвої[16]. У ранньому віці також захоплювалася малюванням[17].

У червні 2020 року отримала атестат про закінчення школи[18]. Після цього вона стала студенткою факультету журналістики в Російську академію народного господарства та державної служби при Президенті РФ на програму «Продюсування та культурна політика»[19]. З вересня 2020 року в парі з Олексієм Ягудіним була запрошена вести телевізійний проект Льодовиковий період[20].

Сезон 2019—2020

[ред. | ред. код]

У липні 2019 року стало відомо, що в сезоні 2019/2020 у короткій програмі фігуристка виступатиме під пісню Me Voy ізраїльської співачки Ясмін Леві, у довільній програмі постане в образі Клеопатри[21]. Перший виступ у сезоні на міжнародній арені відбувся на комерційному командному турнірі Japan Open, де Загітова виступила за збірну Європи, яка у підсумку виграла золоті медалі турніру[22]. На початку листопаді 2019 року виступила на турнірі серії Гран-прі на французькому етапі, де здобула срібну медаль[23], а також представила показовий номер на сезон 2019/2020[24]. Потім наприкінці листопада 2019 року фігуристка взяла участь у японському етапі, де здобула бронзову медаль[25], що дозволило у результаті кваліфікуватися до Фіналу турніру серії Гран-прі. На початку грудня виступила у фіналі Гран-прі, чисто виконавши коротку програму розташовувалась на проміжному другому місці з 79,60 балами[26], здійснивши низку помилок у довільній програмі (125,63 бала) за підсумком посіла шосте місце із загальною сумою балів 205,23[27].

Загітова у 2019 році

13 грудня в ефірі телепередачі «Время» на «Першому каналі» оголосила про зупинення змагальної кар'єри у фігурному катанні, зробивши заяву, що не братиме участі в чемпіонаті Росії, тим самим не зможе боротися за попадання до складу команди на чемпіонат Європи і в цьому сезоні більше не виступить[28][29]. При цьому вона залишається у складі збірної Росії.

2 червня 2020 року Аліна Загітова заїхала на базу в Новогорську для проведення повноцінного збору перед сезоном змагань. Пізніше з'явилася інформація, що вона пропустить змагання у 2020 році. У 2021 році була виключена зі складу збірної Росії[30].

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

У березні 2018 року у віці 15 років разом із Євгенією Медведєвою та тренеркою Етері Тутберідзе брала участь у мітинг-концерті на підтримку кандидата в президенти володимира путіна[31]. Співголова руху «Голос» Григорій Мельконьянц зазначав, що участь Загітової в агітаційному концерті була порушенням виборчого законодавства, що забороняє пряме чи опосередковане залучення до агітації неповнолітніх осіб[32].

У 2020 році виступила на підтримку референдуму про поправки до Конституції рф і взяла участь у голосуванні, про що звітувала в соціальних мережах (замінивши спочатку згадану мою улюблену Удмуртію Москвою)[33]. Сам пост був закритий для коментарів.

У червні 2023 року брала участь у сесії ПМЕФ «Спорт у новій реальності: від змагань до продукту», серед інших учасників — Роман Ротенберг, Олена Вяльбе та Ксенія Шойгу[34].

Підтримала рішення володимира путіна про висування кандидатом на виборах президента рф 2024 року: «володимир володимирович завжди підтримував спорт, і тому зі свого боку я теж підтримую його. Я можу сказати, що спорт при ньому дуже сильно розвивається, тому оцінюю його високо»[35].

Програми

[ред. | ред. код]
Загітова виступає на Олімпійських іграх 2018 року
Сезон Коротка програма Довільна програма Показові номери
2019—2020
[36]
  • «Me Voy»
    Ясмін Леві
    хореограф-постановник:
    Данило Глейхенгауз, Етері Тутберідзе
  • «Outro»
    M83
    хореограф-постановник Данило Глейхенгауз
2018—2019
[36]
2017—2018
[37]
  • «Afro Blue»
    Джазмея Хорн
    хореограф-постановник Данило Глейхенгауз
2016—2017
[36]
2015—2016

Спортивні досягнення

[ред. | ред. код]
Призерки Чемпіонату світу 2019 (зліва направо): Елізабет Турсинбаєва (срібло), Аліна Загітова (золото), Євгенія Медведєва (бронза)
Призерки Олімпійських ігор 2018 року в Пхьончхані (зліва направо): Євгенія Медведєва (срібло), Аліна Загітова (золото), Кейтлін Осмонд (бронза)
Змагання[38] 15/16 16/17 17/18 18/19 19/20
Міжнародні індивідуальні
Зимові Олімпійські ігри 1
Чемпіонати світу 5 1
Чемпіонати Європи 1 2
Фінали Гран-прі 1 2 6
Етапи Гран-прі. Cup of China 1
Етапи Гран-прі. Internationaux de France 1 2
Етапи Гран-прі. NHK Trophy 3
Етапи Гран-прі. Rostelecom Cup 1
Етапи Гран-прі. Гельсінки 1
Челенджери. Кубок Ломбардії 1
Челенджери. Nebelhorn Trophy 1
Міжнародні командні
Зимові Олімпійські ігри 2
Japan Open 1 2 1
Національні
Чемпіонати Росії 2 1 5
Першість Росії серед юніорів 9 1
Відкрита першість Москви серед юніорів[39] 4
Міжнародні серед юніорів
Чемпіонати світу серед юніорів 1
Фінали юніорского Гран-прі 1
Етапи юніорське Гран-прі. Франція 1
Етапи юніорського Гран-прі. Словенія 3
Європейський юнацький Олімпійський фестиваль 1

Детальні результати

[ред. | ред. код]

Шаблон:Начало скрытого блока На чемпіонатах ІСУ нагороджує малими медалями за коротку і довільну програми. Поточні світові рекорди по системі ІСУ виділені жирним курсивом, попередні — жирным.

Дата Змагання КП ДП Загальна
Сезон 2019—20
5—8 грудня 2019 Фінал Гран-прі 2019/2020 2

79,60

6

125,63

6

205,23

22—24 ноября 2019 Етапи Гран-прі: NHK Trophy 2019 4

66,84

3

151,15

3

217,99

1—3 листопада 2019 Етапи Гран-прі: Internationaux de France 2019 2

74,24

3

141,82

2

216,06

5 жовтня 2019 Japan Open 2019 — 2

154,41

1

(команда)

Сезон 2018—19
18—24 березня 2019 Чемпіонат світу 2019 1

82,08

1

155,42

1

237,50

21—27 січня 2019 Чемпіонат Європи 2019 1

75,00

4

123,34

2

198,34

19—23 грудня 2018 Чемпіонат Росії 2019 1

80,62

12

131,41

5

212,03

6—9 грудня 2018 Фінали Гран-прі 2018 2

77,93

2

148,60

2

226,53

16—18 листопада 2018 Етапи Гран-прі: Rostelecom Cup 2018 1

80,78

1

142,17

1

222,95

2—4 листопада 2018 Етапи Гран-прі: Гельсінки 2018 1

68,90

1

146,39

1

215,29

6 жовтня 2018 Japan Open 2018 — 1

159,18

2

(команда)

26—29 вересня 2018 Nebelhorn Trophy 2018 1

79,93

1

158,50

1

238,43

Сезон 2017—18
21—25 березня 2018 Чемпіонат світу 2018 2

79,51

7

128,21

5

207,72

21—23 лютого 2018 Зимові Олімпійськие ігри 2018
Індивідуальні змагання 		1

82,92

2

156,65

1

239,57

9—12 лютого 2018 Зимові Олімпійськие ігри 2018
Командні змагання 		— 1

158,08

2

(команда)

15—21 січня 2018 Чемпіонат Європи 2018 1

80,27

1

157,97

1

238,24

21—24 грудня 2017 Чемпіонат Росії 2018 1

78,15

1

155,44

1

233,59

7—10 грудня 2017 Фінали Гран-прі 2017 2

76,27

1

147,03

1

223,30

17—19 листопада 2017 Етапи Гран-прі: Internationaux de France 2017 5

62,46

1

151,34

1

213,80

3—5 листопада 2017 Етапи Гран-прі: Audi Cup of China 2017 4

69,44

1

144,44

1

213,88

7 жовтня 2017 Japan Open 2017 — 3

145,28

1

(команда)

14—17 вересня 2017 Кубок Ломбардії 2017 3

71,29

1

147,17

1

218,46

Сезон 2016—17
15—19 березня 2017 Чемпіонат світу серед юніорів 2017 1

70,58

1

138,02

1

208,60

13—15 лютого 2017 Зимовий європейський юнацький
Олімпійський фестиваль 2017 		1

58,30

1

128,76

1

187,06

1—5 лютого 2017 Чемпіонат Росії серед юніорів 2017 1

74,46

1

142,36

1

216,82

20—26 грудня 2016 Чемпіонат Росії 2017 3

74,26

2

146,95

2

221,21

8—11 грудня 2016 Фінал юніорського Гран-прі 2016−17 1

70,92

1

136,51

1

207,43

22—24 сентября 2016 Етап юніорського Гран-прі: Словенія 1

68,09

4

109,29

3

177,38

24—27 серпня 2016 Етап юніорського Гран-прі: Франція 1

68,07

1

126,30

1

194,37

Сезон 2015—16
19—23 січня 2016 Чемпіонат Росії серед юніорів 2016 12

52,85

8

108,08

9

160,93

Шаблон:Конец скрытого блока

Світові рекорди

[ред. | ред. код]
Дата Бали Змагання Примітки
Рекорди одиночниць в короткій програмі
16 листопад 2018 80.78 Rostelecom Cup 2018 Рекорд побитий Рікою Кіхірою на Фінал Гран-прі 2018
27 вересня 2018 79.93 Nebelhorn Trophy 2018
Рекорди одиночниць в довільній програмі
28 вересня 2018 158.50 Nebelhorn Trophy 2018 Рекорд побитий Олександрою Трусовою на Меморіалі Ондрея Непели 2019
Рекорди одиночниць по сумі двох програм
28 вересня 2018 238.43 Nebelhorn Trophy 2018 Рекорд побитий Олександрою Трусовою на Меморіалі Ондрея Непели 2019

Історичні світові рекорди

[ред. | ред. код]

Примітка. Через запровадження нової системи оцінювання елементів +5 / −5 GOE (якість виконання), яка замінила попередню систему +3 / −3 GOE, а також коректування базової оцінки багатьох елементів, ISU вирішив, що вся статистика, починаючи з сезону 2018—2019, ведеться з нуля і всі попередні статистичні дані є історичними[40].

Алині Загітова володіє одним історичним світовим рекордом в дорослих змаганнях і п'яти — в юніорських.

Дата Бали Змагання Примітки
Рекорди одиночниць в короткій програмі
21 лютого 2018 82,92 Олімпійські ігри 2018 Власниця світового рекорду з набранних балів в короткій програмі.
Побила рекорд Євгенії Медведєвої через 10 хвилин після того, як Медведєва обновила власний рекорд[41].
Рекорди юніорок по сумі двох програм[42]
19 березня 2017 208,60 Чемпіонат світу серед юніорів 2017 Рекорд був побитий Олександрою Трусовою на Чемпіонаті світу серед юніорів 2018
11 грудня 2016 207,43 Фінал Гран-прі серед юніорів 2016/2017 Перша юніорка, яка отримала більше 200 балів
Рекорди юніорок в короткій програмі[42]
10 грудня 2016 70,92 Фінал Гран-прі серед юніорів 2016/2017 Перша юніорка, яка отримала більше 70 балів в короткій програмі.
Рекорд був побитий Альоною Косторною на Фіналі Гран-прі серед юніорів 2017/2018
Рекорди юніорок в довільній програмі[42]
19 березня 2017 138,02 Чемпіонат світу серед юніорів 2017 Рекорд був побитий Олександрою Трусовою на Чемпіонаті світу серед юніорів 2018
11 грудня 2016 136,51 Фінал Гран-прі серед юніорів 2016/2017

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://gytely.info/udmurtia
  2. ↑ http://www.isuresults.com/bios/isufs00101053.htm
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 26 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Поветкин Г. Фигуристка из Удмуртии Алина Загитова выступит в финале юниорского Гран-при в Марселе [Архівовано 25 грудня 2016 у Wayback Machine.] // ИА «Сусанин», 08.12.2016
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 грудня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ ДЖАУДАТ АБДУЛЛИН (10 грудня 2017). Россия может побеждать и без Медведевой, когда есть татарская красавица Загитова. sport.business-gazeta.ru. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
  8. ↑ Алексей Адамов (28 серпня 2020). «Сердце сжималось». Как отец Алины Загитовой пожертвовал успешной карьерой ради дочери. championat.com. Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
  9. ↑ Алина Загитова: «Моя команда и мои болельщики помогают мне идти вперед. Они мой источник воображения». sports.ru. 19 червня 2020. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
  10. ↑ а б ДЖАУДАТ АБДУЛЛИН (22 січня 2018). Новая звезда фигурного катания. Она могла бросить всё в 14 лет, но теперь обходит Медведеву. sport.business-gazeta.ru. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
  11. ↑ Алина Загитова: "В шесть лет бросила фигурное катание и пошла в художественную гимнастику". Спорт-Экспресс. 12 квітня 2019. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
  12. ↑ Дмитрий Кузнецов (10 квітня 2019). Загитовой предложили завершить карьеру. Это хороший совет?. Спорт-Экспресс. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 26 листопада 2020.
  13. ↑ Гузий А. Папин характер. Что нужно знать о юной чемпионке Алине Загитовой? [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] // Еженедельник «Аргументы и Факты» 11.01.2017. № 1-2
  14. ↑ Дмитрий Кузнецов (19 травня 2020). Тутберидзе, Тарасова, президент. 18-летие Алины Загитовой как юбилей народной артистки. sport-express.ru. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
  15. ↑ Алина, вручение медали на фестивале Сабантуй в Москве. youtube. 21 липня 2018. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
    Загитова – на Сабантуе: «Очень горжусь тем, что я мусульманка». sports.ru. 21 липня 2018. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
  16. ↑ https://www.fsrussia.ru/intervyu/2658-alina-zagitova-roditeli-menya-nazvali-v-chest-aliny-kabaevoj.html [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.] name="Ермолина10.12.2016"
  17. ↑ https://udm.aif.ru/sport/person/yunaya_sverhnovaya_top-10_interesnyh_faktov_iz_biografii_aliny_zagitovoy%7Ctitle=Юная[недоступне посилання] сверхновая. Топ-10 интересных фактов из биографии Алины Загитовой|publisher=Аргументы и факты|author=Анастасия Переверзева|date=2018-02-21}}
  18. ↑ Школа «Самбо-70» опубликовала видео с последним звонком Алины Загитовой. sports.ru. 15 червня 2020. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 202]-06-21.
  19. ↑ Елена Чистова (30 серпня 2020). Алина Загитова зачислена на факультет журналистики в РАНХиГС. championat.com. Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
  20. ↑ Олимпийская чемпионка Алина Загитова станет ведущей шоу «Ледниковый период» на Первом канале. sports.ru. 7 вересня 2020. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  21. ↑ Фигуристка Загитова представила фрагмент короткой программы следующего сезона. tass.ru. 23 липня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
  22. ↑ Загитова: открыли сезон с Клеопатрой на Japan Open 2019!. championat.com. 5 жовтня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
  23. ↑ Косторная выиграла Гран-при Франции с преимуществом в 20 баллов, Загитова – 2-я. sports.ru. 3 листопада 2019. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  24. ↑ Загитова представила новый показательный номер. Он посвящен умершей матери Глейхенгауза. sport24.com. 31 жовтня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
  25. ↑ Косторная выиграла Гран-при Японии, Кихира – 2-я, Загитова – 3-я. sports.ru. 23 листопада 2019. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  26. ↑ Косторная выиграла короткую программу в Финале Гран-при с мировым рекордом, Загитова – 2-я, Щербакова – 3-я, Трусова – 5-я. sports.ru. 6 грудня 2019. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  27. ↑ Загитова с ошибками исполнила произвольную программу в Финале Гран-при. sports.ru. 7 грудня 2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  28. ↑ Алина Загитова приостановила карьеру. Она больше не выступит в этом сезоне. sports.ru. 14 грудня 2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  29. ↑ Загитова о паузе в карьере: «Я выиграла все, что можно. Всем доказала». sports.ru. 13 грудня 2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  30. ↑ Источник: Алина Загитова не будет выступать в соревнованиях в 2020 году и 2021). championat.com. 19 жовтня 2020. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  31. ↑ Sports stars line up behind Putin, though some disagree. AP News (англ.). 15 березня 2018.
  32. ↑ "Хочешь работать - приходи": как собрали митинг за Путина в Лужниках. BBC News Русская служба (рос.). 3 березня 2018.
  33. ↑ Загитова о голосовании по поправкам в Конституцию: «Моя страна дала мне все возможности! Отдельная благодарность Путину за поддержку и перспективу». Sports.ru (рос.). 30 червня 2020.
  34. ↑ Загитова выступит на сессии ПМЭФ «Спорт в новой реальности: от соревнований к продукту». Sports.ru (рос.). 14 червня 2023.
  35. ↑ Алина Загитова поддержала решение Владимира Путина участвовать в выборах. Sports.ru (рос.). 4 січня 2024.
  36. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  37. ↑ «isuresults-6649»
  38. ↑ Competition Results - Alina ZAGITOVA (англ.). ISU Results. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  39. ↑ Відкрита першість Москви 2015 (Москва, Росія) — Результати. Архів оригіналу за 26 вересня 2019.
  40. ↑ Всі світові рекорди, встановленні до сезону-2018/19, тепер будуть вважатися історичними. Sports.ru (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
  41. ↑ Аліна Загітова побила світовий рекорд Євгенії Медведєвої в Пхьончхані. Интерфакс/Meduza. 21 лютого 2018. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 26 листопада 2020.
  42. ↑ а б в Highest Total Scores: Ladies. ISU Results. Міжнародний союз ковзанярів. 10 грудня 2016. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 10 грудня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Загітова_Аліна_Ільназівна&oldid=42611056