Очікує на перевірку

Кашпіровський Анатолій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Анатолій Кашпіровський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кашпіровський Анатолій Михайлович
Народився11 серпня 1939(1939-08-11) (85 років)
Ставниця, Летичівський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР[1]
Країна СРСР
 Україна
 Росія
Діяльністьполітик, боксер, лікар, парапсихолог, гіпнотизер, психотерапевт, депутат Державної Думи РФ
Галузьмедицина, психотерапія і гіпноз
Відомий завдякиУкраїнський парапсихолог
Alma materВінницький національ­ний медичний універ­ситет ім. М. І. Пирогова
Науковий ступінькандидат медичних наук і доктор психологічних наук
Знання мовросійська, українська і англійська
ЧленствоДержавна дума Федеральних зборів РФ I скликанняd
Посададепутат Державної Думи РФ[d]
ПартіяЛіберально-демократична партія Росії
Нагороди
Сайтkashpirovskiy.com

Анато́лій Миха́йлович Кашпіро́вський (нар. 11 серпня 1939, Ставниця, Летичівський район, Хмельницька область) — психотерапевт, якого звинувачують у шарлатанстві[2][3], що став відомим 1989 року завдяки так званим телесеансам психотерапії. Здобув популярність у галузі альтернативної медицини[4].

Біографія

[ред. | ред. код]

Анатолій Кашпіровський народився 11 серпня 1939 року в селі Ставниця Летичівського району Хмельницької області в Україні. 1962 року закінчив Вінницький медичний інститут, після його закінчення 25 років працював психіатром у Вінницькій психіатричній лікарні ім. академіка Ющенка. У 1962—1963 роках працював лікарем Залізничної лікарні у Вінниці, у 1987 — лікарем-психотерапевтом збірної СРСР з важкої атлетики[5].

У 1989 році провів декілька сеансів «гіпнозу» на радянському телебаченні, де його появі посприяв майбутній функціонер ЛДПР Олексій Митрофанов.[6] Під час двох телемостів (1988 та 1989) робив анестезію трьом пацієнткам: Любові Грабовській під час видалення пухлини молочної залози, Лесі Юршовій та Ользі Ігнатовій під час хірургічних операцій.[7] Перший сеанс відбувся 9 жовтня на Центральному телебаченні.

1993 року вийшли у світ його монографія «Неспецифічна групова психотерапія», науковий збірник за матеріалами конференції «Психотерапевтичний феномен», авторські книги «Пробудження», «Думки на шляху до вас», «Вір у себе».

1993 року обраний депутатом Державної думи Російської Федерації від ЛДПР за 189-м Ярославським виборчим округом.

У середині 2000-х разом з міським головою Херсона Володимиром Сальдо намагався ініціювати процес будівництва сміттєпереробного заводу в місті.[8][9]

Кандидат медичних наук[10]. Майстер спорту СРСР з важкої атлетики[11][12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. sport-strana.ru — 2015.
  2. Де і як зараз живе екстрасенс Кашпіровський, якого звинуватили в шарлатанстві. www.unian.ua (укр.). Процитовано 2 травня 2023.
  3. Кашпіровський. Двадцять років по тому. - Новини Рівного та області. Рівне Вечірнє (укр.). Процитовано 2 травня 2023.
  4. Як українське телебачення створило Кашпіровського. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 2 травня 2023.
  5. А. Кашпировского привлекли к ответственности // rbc.ua, 19 декабря 2006
  6. Медовая З. Психотерапевт Кашпировский: В США меня сочли выдающимся [Архівовано 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] // Собеседник, 1 октября 2008
  7. С вами говорит телевизор [Архівовано 26 Грудня 2010 у Wayback Machine.] // bg.ru, 9 ноября 2009
  8. https://bulvar.com.ua/gazeta/archive/s21_3778/2249.html [Архівовано 2022-09-21 у Wayback Machine.] | Анатолий КАШПИРОВСКИЙ: «Боясь правды, мэр Херсона выкупил практически весь тираж „Бульвара Гордона“, чтобы это не помешало ему снова стать мэром»
  9. https://grivna.ua/arch/grna/grna-2006/grna-2006-12 | Зачем Кашпировскому херсонский мусор?
  10. Ромашенкова Т. Кашпировский вернулся [Архівовано 20 лютого 2009 у Wayback Machine.] // «Огонёк», № 41, 10—16 октября 2005 года (Перевірено 21 вересня 2010)
  11. Ромашенкова Т. Кашпировский вернулся [Архівовано 20 лютого 2009 у Wayback Machine.] // «Огонёк», № 41, 10—16 октября 2005 года (Перевірено 12 вересня 2011)
  12. Волошина Н. Кашпировский свалил сексолога ударом в ухо [Архівовано 25 Серпня 2013 у Wayback Machine.] // Комсомольская правда, 16.12.2005 (Перевірено 12 вересня 2011)

Посилання

[ред. | ред. код]