Перейти до вмісту

Анатолій Кудрявицький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Анатолій Кудрявіцкий)
Анатолій Кудрявицький
Анатолий Кудрявицкий
Ім'я при народженніАнатолий Исаевич Кудрявицкий
Народився17 серпня 1954(19540817)
Москва, СРСР
Громадянствоірландець
Національністьірландець
Діяльністьпоет, романіст, перекладач
Alma materПерший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова
Мова творіванглійська,російська
Роки активності1989 —
Жанрроман
ПреміїПоетична премія Румунської Академії імені М. Емінеську (2017); Премія PEN Translate англійського Пен-клубу (2020)
Сайт: (англ.)
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кудрявицький.

Анатолій Кудрявицький (рос. Анато́лий Иса́евич Кудрявицкий, англ. Anatoly Kudryavitsky) — російський і ірландський поет, романіст, перекладач.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Москві 17 серпня 1954 року. Батько, офіцер радянського флоту і учасник Великої Вітчизняної Війни, народився в Україні, в Дніпропетровську. Мати, вчитель музики, народилася в Санкт-Петербурзі, жила в Москві. Її батько, ірландський інженер-поліграфіст, був репресований в СРСР і провів 13 років в сталінських таборах. Після закінчення Московського медичного інституту Анатолій Кудрявицький працював дослідником в області імунології, журналістом, літературним редактором в журналах «Знання — сила», «Вогник», редактором поезії в журналі «Іноземна література», заступником головного редактора літературного журналу «Стрілець».

В кінці 1970-х — початку 1980-х був одним з авторів самвидаву.[1] Його «епіграми на листівках», виконані в той період, представлені в антології «Самвидав століття».[2] Перша розповідь опублікувала в 1989 році, першу підбірку віршів — в 1990 році. Член Союзу письменників Москви, міжнародного і ірландського Пен-клубу, він в 1998 став засновником і першим президентом (1998—1999) Російського поетичного суспільства.[3] З 1999 р. член редакційної ради «Журналу Поетів» (Москва).[4]

У 1999 році Анатолій Кудрявицький емігрував. Протягом двох років він жив у Франкфурті-на-Майне, потім переїхав до Дубліна (Ірландія), де живе в даний час. З 2006 по 2009 роки викладав літературну творчість в Ірландському Письменницькому Центрі.[5] У 2006 році став одним із засновників Ірландського суспільства авторів хайку; у 2007 році вибраний його президентом. З того ж року є редактором міжнародного журналу хайку «Shamrock», а також редагує міжнародний мережевий літературний журнал «Вікно», у якому публікував у тому числі переведення українських авторів, таких як Марія Матіос, Сергій Жадан, Анна Малігон, Олесь Ульяненко і інших. Перекладав на російський вірші Галини Крук.[6]

У 2017 році опублікував в Англії антологію сучасної української поезії в його перекладі на англійський, «Кордон», куди увійшли вірші 28 поетів.[7]

У 2019 році опублікував книгу віршів київського поета Олександра Коротко в його перекладі англійською.[8]

У 2022 переклав 55 українських поетів на англійський для антології «Вторгнення: українські вірші про війну», опублікованою в Ірландії.[9]

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

Критикував сучасну політику Росії; у червні 2014 року у інтерв'ю американському новинному порталу Runy Web сказав: "Зараз – час інерції: Росія скачується в Радянський Союз, патріотизм – в шовінізм".[10]

Твори

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • Історії з життя сищика Миллса (Москва, видавництво «Захаров», 2008)
  • Леткий Голландець (Москва, видавництво «Текст», 2013)
  • Гра тіней в безсонячний день (Москва, видавництво «Текст», 2014), у англійському переведенні: Disunity (UK, Glagoslav Publications, 2013)

Повісті

[ред. | ред. код]
  • «Парад дзеркал і віддзеркалень». Журнал «Діти Ра», № 3 (53), 2009.
  • «Подорож равлика в центр раковини». Журнал «Діти Ра», № 7 (69), 2010.

Книги віршів

[ред. | ред. код]

Російською мовою

  • «Осінній корабель» (1991, вид-во УДН, Москва)
  • «Запечатаниє послання» (1992, вид-во Валентин, Москва)
  • «Зірки і звуки» (1993, вид-во Лінор, Москва)
  • «У білому вогні чекання» (1994, вид-во «СОВ-ВІП», Москва — Осло)
  • «Поле вічних історій». Вид-во «Третя хвиля», Москва — Париж — Нью-Йорк), 1996
  • «Граффіті». Вид-во «Третя хвиля», Москва — Париж — Нью-Йорк, 1998
  • «Книга для відвідувачів». Вид-во «Третя хвиля», Москва — Париж — Нью-Йорк), 2001
  • «Вітер зелених зірок». Нові і вибрані вірші. Москва, вид-во ДООС, 2015 (серія ДООС-ПОЄЗІЯ). ISBN 978-5-9906507-5-6
  • «Книга гимміков, або Двоголова людина і паперове життя». Вибрана стіхопроза. Москва, вид-во Евг. Степанова, 2017 (серія «Авангранди»). ISBN 978-5-91865-463-7
  • «Контури» (книга нових віршів). Видавництво Free Poetry, Чебоксари – Москва, 2020.

Англійською мовою

  • «Shadow of Time» («Тінь часу»), книга віршів. Goldsmith Press, Ірландія, 2005
  • «Morning at Mount Ring» («Ранок в гори Кільце»), книга хайку, Doghouse Books, Ірландія, 2007.
  • "Capering Moons" («Пустуючі місяці»), книга хайку. Doghouse Books, Ірландія, 2011. ISBN 978-0-9565280-2-5
  • "Horizon" («Горизонт»), книга хайку. Red Moon Press, США, 2016. ISBN 978-1-936848-66-9
  • "Stowaway" («Безбілетник»), книга англійських віршів. SurVision Books, Ірландія, 2019. ISBN 978-1-9995903-1-4
  • "The Two-Headed Man and the Paper Life", книга прозових віршів. MadHat Press, США, 2019. ISBN 978-1-941196-87-8
  • "Ten Thousand Birds", нове та вибране хайку. Cyberwit Press, Індія, 2020. ISBN 978-93-90202-25-6

Складання і редагування

[ред. | ред. код]
  • «Поезія безмовності» (антологія сучасною російська поезії) М.: Вид-во А & B, 1998. Ця книга отримала диплом «Книга року» 12-го Московського міжнародного книжкового виставки-ярмарку.
  • «Жужукини діти» (антологія російської короткої розповіді другої половини XX століття) М.: Вид-во НЛО, 2000 ISBN 5-86793-080-7
  • «Антологія імажизму» М.: Вид-во «Прогрес», 2001. «Незалежна газета» визнала цю книгу «Книгою року» в категорії перевідна поезія.
  • «A Night in the Nabokov Hotel: 20 contemporary poets from Russia», Dedalus Press, Dublin, 2006. ISBN 978-19045565-5-8
  • «Bamboo Dreams. An Anthology of Haiku Poetry from Ireland». Doghouse Books, Ireland, 2012.
  • «Coloured Handprints: 20 Contemporary German-Language Poets», Dedalus Press, Dublin, 2015. ISBN 978-19102511-1-9
  • «The Frontier: 28 Contemporary Ukrainian Poets». Антологія. Glagoslav Publications, London, 2017. ISBN 978-19114144-8-3
  • «Mirror Sand: An anthology of Russian Short Poems in English Translation». Антологія. Glagoslav Publications, London, 2018) ISBN 978-19114147-2-8
  • «Accursed Poets». Російська інакомисляча поезія 1960-1980. Антологія. Smokestack Books, Велика Британія, 2020. ISBN 978-19161392-9-9

Інтерв'ю

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Литература и искусство’96 — РГБ. Архів оригіналу за 13 жовтня 2009. Процитовано 21 червня 2014.
  2. ↑ Самиздат века. /Сост. А. И. Стреляный, Г. В. Сапгир, В. С. Бахтин, Н. Г. Ордынский. — Минск-М.: Полифакт, 1997.
  3. ↑ Русское поэтическое общество. Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 21 червня 2014.
  4. ↑ Читальный зал. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 21 червня 2014.
  5. ↑ [Carry, R. Gulag survivor's grandson helps migrants put pen to paper. Metro Éireann, Dublin, 19–24 January 2007]
  6. ↑ Журнал «Вікно» № 14. Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014. [Архівовано 2014-12-22 у Wayback Machine.]
  7. ↑ «Кордон», антологія сучасної української поезії в перекладі англійською мовою на сайті Амазон
  8. ↑ Книга Олександра Коротко на сайті видавництва Survision Books. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
  9. ↑ «Вторгнення: українські вірші про війну» на сайті Амазон
  10. ↑ Анатолий Кудрявицкий: «Я никакой не русско-ирландский, а русский и англоязычный ирландский поэт!». Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 21 червня 2014.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Анатолій_Кудрявицький