Равикович Анатолій Юрійович

Равикович Анатолій Юрійович
Народився	24 грудня 1936(1936-12-24) Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер	8 квітня 2012(2012-04-08) (75 років) Санкт-Петербург, Росія злоякісна пухлина
Поховання	Літераторські мостки
Національність	єврей
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор, режисер
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв
Заклад	Санкт-Петербурзький театр комедіїd
Роки діяльності	1958—2012
Дружина	актриса Мазуркевич Ірина Степанівна
IMDb	nm0712462
Нагороди та премії

Анатолій Юрійович Равикович (рос. Анатолий Юрьевич Равикович; 24 грудня 1936, Ленінград, РРФСР, СРСР — 8 квітня 2012, Санкт-Петербург, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний режисер. Заслужений артист РРФСР (1973). Народний артист РРФСР(1983).

Життєпис

Закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії, працював у драматичному театрі Комсомольська-на-Амурі, грав на сцені Сталінградського театру імені Горького.

У 1962 році перейшов в Ленінградський театр імені Ленсовета, а з 1988 року і до останнього часу працював у Петербурзькому академічному театрі комедії імені М.П. Акімова.

Одна з найпомітніших ролей — роль Хоботова у фільмі «Покровські ворота» 1982 року. У 1989 році зіграв Еркюля Пуаро у фільмі «Загадка Ендхауза» за романом Агати Крісті.

Останнім фільмом стала картина «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні», зйомки якого проходили в 2007 році. У цьому фільмі виконав роль кардинала Мазаріні.

Фільмографія

• «На дикому березі» (1966, Марк Аронович Бершацький)
• «Зайвий день в червні» (1974)
• «Цей дивак Андерсен» (1974)
• «Агонія» (1974, прохач)
• «Повітроплавець» (1975, Петро Ярославцев)
• «Театральні історії» (1976, комік)
• «Капітан Збреши-голова» (1979, дід Лютатовського)
• «Червоний велосипед» (1979, фотограф)
• «Мій тато — ідеаліст» (1980, зубний лікар)
• «Магістраль» (1982, Степняк)
• «З кішки все і почалося...» (1982, лікар)
• «Блондинка за рогом» (1982, службовець універсаму)
• «Покровські ворота» (1982, Лев Євгенович Хоботов)
• «Осінній подарунок фей» (1984, писар)
• «Прохіндіада, або Біг на місці» (1984, тамада)
• «Казкова подорож містера Більбо Беггінса, гобіта» (1985, Торін Дубощит)
• «Винятки без правил»: «Золотий гудзик» (1986, начальник таксомоторного парку)
• «Донечка» (1987)
• «Балкон» (1988, дядько Боря)
• «Приморський бульвар» (1988, т/ф, 2 с, Ілля Петрович Огоньков; Одеська кіностудія)
• «Загадка Ендхауза» (1989, Еркюль Пуаро)
• «Васька» (1989, Федір Юхимович Лобода)
• «Провінційний анекдот» (1990, т/ф, Базильський; кіностудія ім. О. Довженка)
• «Таємниця золотого брегета» (1990)
• «Привал мандрівників» (1990, Міня Мосін)
• «Фанат 2» (1990, Давід)
• «Анекдоти» (1990)
• «Блукаючі зірки» (1991, Стельмах)
• «Скандальна подія» (1991, епізод)
• «Час вашого життя» (1992)
• «Сім сорок»/ «7/40» (1992, Лісовський; Україна)
• «Таємниця вілли» (1992, Георгій Олександрович Воскобойник; кіностудія ім. О. Довженка)
• «Мушкетери двадцять років по тому» (1992, кардинал Мазаріні; Одеська кіностудія)
• «Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років по тому» (1993, кардинал Мазаріні)
• «Грішниця в масці» (1993, Фішер; Україна—Німеччина—США)
• «Пристрасті за Анжелікою, Супермен мимоволі, або Еротичний мутант» (1993, Блюм; Росія—Україна)
• «Серп і молот» (1994, професор)
• «Викуп» (1994, Сруль Соломонович Судакер, аферист-валютник з великим досвідом; Україна)
• «Поїзд до Вrоокlуnа» (1994; Росія—Україна)
• «Російський транзит» (1994, Льова Перельман, контрабандист)
• «Репортаж» (1995; Росія—Україна)
• «Хіппініада, або Материк кохання» (1997; Україна)
• «Історія про Ричарда, Мілорда і прекрасну Жар-птицю» (1997, «Рублік»)
• «Вулиці розбитих ліхтарів» (1998, серія «обнесений вітром»; Геннадій Петрович)
• «Тартарен із Тараскона» (2003, Тартарен)
• «Дві долі. Нове життя» (2008, Лев Юхимович Яневич)
• «Викрадення богині» (2009, Йосип Давидович, директор цирку)
• «Не бійся, я з тобою! 1919» (2013, директор цирку «Шапіто») та ін.

Література

• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 625. (рос.)

Посилання

• Фильмография [Архівовано 22 лютого 2018 у Wayback Machine.] // kino-teatr.ru. (рос.)