Андреас Боденштайн
Громадянство | Prince-Bishopric of Würzburgd |
---|---|
Псевдонім | Karlstadt Theologe[1], Karlstadt[1], Andreas Carlstadius[1] і Andreas Rudolf Carlstadt[1] |
Дата народження | 1486[2][3][…] |
Місце народження | Карлштадт-ам-Майн[2] |
Дата смерті | 24 грудня 1541[3][5][…] |
Місце смерті | Базель[2] |
Рід смерті | природна смертьd |
Причина смерті | чума |
Значима особа | Філіп Меланхтон і Wolfgang Capitod |
Рід діяльності | богослов, Protestant reformer, викладач університету |
Працівник у | Базельський університет і Віттенберзький університет Лейкореяd |
Посада | ректор Базельського університетуd |
Заклад освіти | Universitas Studii Coloniensisd, Віттенберзький університет Лейкореяd і Ерфуртський університет |
Напрям, рух мистецький | Spiritualism (theology)d |
Андреас Боденштайн у Вікісховищі |
Андреас Рудольф Боденштайн фон Карлштадт, широко відомий як Андреас Боденштайн (нім. Andreas Rudolph Bodenstein von Karlstadt, нар. в 1486 в Карлштадті — помер 24 грудня 1541 в Базелі) — німецький протестантський теолог епохи Реформації.
Карлштандт навчався в Ерфурті та Кельні. У 1510 отримав докторат богослов'я у Віттенберзькому університеті. Того ж року став архідияконом та керівником богословського факультету. Він брав участь у присудженні докторського ступеня Мартіну Лютеру. З 1515 по 1516 займався вивченням канонічного і світського права в Римі. Був шанувальником ідей Мартіна Лютера, внаслідок чого взяв участь у Лейпцизькому диспуті та, під час свого перебування у замку Вартбург, втілив гасла Реформації у Віттенберзі.
У 1520 році у своїй роботі De Canonicis Scripturis Libellus він першим із богословів епохи Реформації відкинув второканонічні книги як неканонічні.[7]
Він запровадив Вечерю Господню в обох формах і засудив поклоніння реліквіям, статуям та іконам. Промова Карлштадта послужила розвитку радикальних напрямів Реформації та призвела до заворушень. Ситуацію утихомирив Мартін Лютер. Карлштадт порвав із Лютером і приєднався до руху анабаптистів. Пізніше вирушив до Швейцарії, де був проповідником. Помер у 1541 році у Базелі внаслідок епідемії чуми.
Карлштаднт, на відмінну від Лютера, підтримував меморіалізм (погляд на суто символічну присутність Христа в Євхаристії) і відкидав можливість хрещення немовлят, також виступав за відмову від неділі та повернення до біблійної суботи; був іконоборцем.[8]
- De Canonicis Scripturis Libellus (1520)
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118560239 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Nationalencyklopedin — 1999.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Rajmund Pietkiewicz: Pismo Święte w języku polskim w latach 1518–1638. Wrocław: Uniwersytet Wrocławski. Wydział Filologiczny, 2002, s. 28.
- ↑ Why the Protestant Reformation Failed. www.yashanet.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 9 вересня 2022.