Луценко Андрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луценко Андрій Анатолійович
Народився 12 січня 1969(1969-01-12) (55 років)
Бориспіль, Київська область, УРСР
Національність українець
Громадянство
Діяльність актор
Роки діяльності 2018 — сьогодення
Дружина Наталія[1]
Провідні ролі «Спіймати Кайдаша» — Микола Довбиш
IMDb nm11524627
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Заслужений артист України
(2021)

Андрій Луценко (нар. 12 лютого 1969, Бориспіль, Київська область, УРСР) — актор театру і кіно, заслужений артист України[2][3], режисер театральних вистав[4], учасник Майдану і АТО, сержант[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 лютого 1969 року в Борисполі Київської області, УРСР.

Закінчив Київський національний університет культури і мистецтв[5].

З 2018 р. працює в Донецькому академічному обласному драматичному театрі в місті Маріуполь[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2018 с «Інший» Другой доктор
2019 с «Загадка для Анни» Загадка для Анны Констянтин Валько
2020 с «Виклик» Вызов завгосп
2020 ф «Мій чоловік, моя жінка» название Михайлович, директор будівельної компанії
2020 с «Спіймати Кайдаша» Микола Довбиш
2020 ф «Сага» название Євген Сосновський
2021 с «Виходьте без дзвінка-4» Басов
2021 с «Кріпосна» Крепостная Верховинець, професор
2021 с «Слід» След Макогон
2021 с «Топтун» Топтун адвокат

Театральна діяльність[ред. | ред. код]

Назва вистави Роль
«Золотий ключик, або Пригоди Буратіно» господар таверни, начальник поліції
«Голомоза Співачка» головпожежник
«Мир вашому дому» урядник
«Біла ворона» Кошон
«Йде Святий Миколай» Святий Миколай
«За двома зайцями» квартальний
«Графське закляття» Мишкін
«Maidan Inferno» Степанич
«Кохання у стилі бароко» Онисим, графів псар
«Людина, яка платить» Машу 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Головна роль актора Луценка. ДПС України. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  2. Андрій Луценко, актор із Маріуполя, отримав звання Заслуженого артиста України. dtv.dn.ua. 31.03.2021. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №131/2021 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня театру. president.gov.ua. 30 березня 2021 року. Архів оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  4. а б Андрій Луценко. Донецький академічний обласний драматичний театр. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  5. Андрей Луценко — КИНО-ТЕАТР.РУ. kino-teatr.ru (рос.) . Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.