Влодзімеж Антоневич
| Влодзімеж Антоневич | |
|---|---|
| пол. Włodzimierz Antoniewicz | |
 | |
| Народився | 15 липня 1893[1][2][3] Самбір, Самбірська міська громада, Самбірський район, Львівська область, Україна |
| Помер | 20 травня 1973[1][2] (79 років) Варшава, Польська Народна Республіка |
| Поховання | Cemetery in Milanówekd |
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Вільнюський університет Варшавський університет |
| Посада | професор |
| Науковий керівник | Piotr Ignacy Bieńkowskid |
| Членство | Польська академія наук[4] Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей Польське туристично-краєзнавче товариство Леопольдина |
| Нагороди |  |
 Влодзімеж Антоневич у Вікісховищі | |
Влодзімеж Антоневич (пол. Włodzimierz Antoniewicz; 15 липня 1893, Самбір — 20 травня 1973, Варшава, Польща) — польський археолог, професор Варшавського університету (з 1920 р.); член Польської академії мистецтв, член Польської академії наук (з 1952 р.).
У 1920—1930-их проводив археологічні дослідження в Галичині.
Учень Карела Гадачека.
У 1925—1933 роках викладав у Віленському університеті, У 1936—1939 рр. був ректором Варшавського університету й одночасно керівником кафедри археології.
У 1930 р. став членом-кореспондентом Варшавського наукового товариства (з 1938 р. його дійсний член).
Намагався окреслити територію Свідерський культури в Білорусі і висловив думку, що її племена з'явилися тут не пізніше кінця верхнього неоліту.
У 1932 р. — став членом-кореспондентом Польської академії наук.
У 1934 р. в м. Мінську взяв участь у науковій конференції, налагодив контакти з білоруськими археологами Олександром Лявданським, Сергієм Дубинським, Костянтином Полікарповичем.
Був почесним членом-кореспондентом археологічного товариства в Лондоні в 1937 році Доісторичного товариства в Кембриджі[5].
У 1952 р. — титулярний член Польської академії наук, а з 1957 р. — дійсний член цієї Академії наук.
Автор близько 300 наукових праць з археології, народного мистецтва, музейній справи.
- Baba kamienna w Dźwinogrodzie (1916) (пол.)
- Archeologia przedhistoryczna jako przedmiot nauczania (1921) (пол.)
- Pochodzenie i gatunki bursztynu w Europie (1923) (пол.)
- Pradzieje ziem polskich (1927) (пол.)
- Archeologia Polski. Zarys czasów przedhistorycznych i wczesnodziejowych ziem Polski, 1928 (Археологія Польщі) (пол.)
- O religii dawnych Słowian (1948—1949) (пол.)
- Historia sztuki najdawniejszych społeczeństw pierwotnych, 1957 (Історія мистецтва найдавніших первісних суспільств) (пол.)
- Religia dawnych Słowian (1957) (пол.)
- Mapa grodzisk w Polsce; Lenkijos piliakalnių žemėlapis, su kitais, 1964
- Орден Корони Італії в 1937 р. ступеня «Великий офіцер»[6]
- Командорський хрест ордену Відродження Польщі в 1938 р.[7]
- Лицарський хрест, офіцерський і командорський ордену Почесного легіону
- відзначений нагородами Болгарії, Югославії.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=ANTONIEWICZ,%20W%C5%82odzimierz%20
- ↑ Odznaczenie rektora Uniwersytetu J. Piłsudskiego. «Gazeta Lwowska», s. 1, Nr 54 z 9 marca 1937 [Архівовано 17 січня 2018 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Odznaczenie rektora Uniwersytetu Józefa Piłsudskiego. «Gazeta Lwowska», s. 3, Nr 277 z 5 grudnia 1937 [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ 10 listopada 1938 «za zasługi na polu pracy naukowej» M.P. z 1938 r. Nr 258, poz. 592 [Архівовано 12 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Малєєв Ю., «Антоневич Влодзімеж» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, 2001. — 576 с.: іл. — ISBN 985-6302-33-1. (біл.)
|
- Народились 15 липня
- Народились 1893
- Уродженці Самбора
- Померли 20 травня
- Померли 1973
- Померли у Варшаві
- Випускники Львівського університету
- Викладачі Вільнюського університету
- Викладачі Варшавського університету
- Члени Леопольдини
- Кавалери Командорського хреста ордена Відродження Польщі
- Польські археологи
- Польські історики
- Академіки Польської АН
- Командори ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Ректори Варшавського університету
- Вірмени Польщі
- Професори
- Члени Шведської королівської академії історії літератури і старожитностей