Eryx jayakari
| Eryx jayakari | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Eryx jayakari | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Eryx jayakari — вид змій з родини удавових.[2] Вид ендемічний для Аравійського півострова та Ірану, де він проводить день під піском.
Видову назву джаякарі, надано на честь Атмарана С. Г. Джаякара (1844—1911), індійського хірурга та натураліста.[3]
Це маленька змія, яка росте загальною довжиною (включаючи хвіст) близько 38 см (15 дюйм). Очі дуже маленькі і розташовані на маківці голови, яка має тупу морду і має клиноподібну форму. Колір цієї змії жовтувато-сірий або піщано-коричневий, вкраплений білими плямами і поперечно смуговий темними позначками.[4]
Вид є рідним для Аравійського півострова. Географічний ареал охоплює Саудівську Аравію, Оман, Ємен, Кувейт та південь Ірану, де невелика кількість екземплярів була знайдена в провінції Хузестан, провінції Бушер та провінції Керман.[1]
Eryx jayakari — пустельний вид змій, що живе напів під землею в піску або м'якому ґрунті.[1]
В основному активний в нічний час і терпимий до широкого діапазону температур. Вдень він заривається глибоко в пісок, але в сутінках рухається до поверхні. Тут він залишається трохи нижче поверхні, лише очі виступають, готові кинутися побічним поштовхом голови на будь-яку маленьку істоту, яка випадково проходить повз.[4] Його здобиччю є короткопалі гекони (Stenodactylus spp.), Гірський геккон Балуч (Bunopus tuberculatus) та ящірки черв'яків .[5]
Самка відкладає невелику кладку яєць, які вилуплюються приблизно за 66 днів при температурі 33 °C (91 °F).[5]
У списку МСОП вид має статус «найменшої загрози зникнення». Це пов'язано з тим, що він має дуже широкий діапазон поширення і особливих загроз не виявлено.[1]
- ↑ а б в г Behbehani SJ, Al Johany AM, Sharifi M, Papenfuss T, Anderson S, Shafiei Bafti S (2012). "Eryx jayakari ". IUCN Red List of Threatened Species. 2012: e.T164738A1072189. doi:10.2305/IUCN.UK.2012.RLTS.T164738A1072189.en.
- ↑ McDiarmid, Roy W., Jonathan A. Campbell, and T'Shaka A. Touré (1999). Snake Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference, Volume 1. Washington, Diatrict of Columbia: Herpetologists' League. 511 pp. ISBN 1-893777-00-6 (series), ISBN 1-893777-01-4 (volume).
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Eryx jayakari, p. 134).
- ↑ а б Stafford, Peter J. (1986). Pythons and Boas. TFH Publications. с. 106, 110. ISBN 9780866220842.
- ↑ а б Masood, Mustafa Fathy (2012). Ecological distribution of snakes' fauna of Jazan region of Saudi Arabia. Egyptian Academic Journal of Biological Sciences. 4 (1): 183—197. ISSN 2090-0759.