Арсенал (Тула)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Росія «Арсенал» (Тула)
Повна назва АНО «Професійний футбольний
клуб „Арсенал“ Тула»
Прізвисько «Червоно-жовті», «Каноніри»,
«Пряники», «Гармаші»,
«Зброярі», «Самовари»
Засновано 1946
Населений пункт Тула, Росія Росія
Стадіон «Арсенал»
Вміщує 20 048[1]
Президент Росія Гурам Аджоєв
Головний тренер Білорусь Росія Олег Кононов
Ліга Російська Прем'єр-Ліга
2021/22 16-те
Домашня
Виїзна
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Арсенал.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Арсенал (футбольний клуб).
Головний тренер «Арсенала» Дмитро Аленічев

«Арсенáл» (Тула) (рос. «Арсенал» (Тула)) — російський професійний футбольний клуб з міста Тули, створений 1946 року під назвою «Зеніт»)[2]. 2007 року ця команда припинила існування, на її основі було створено клуб «Зброяр» (пізніше — «Арсенал-Тула»), проте 2011 року «Арсенал» був відроджений[3][4][5][6].

Домашні ігри проводить на стадіоні «Арсенал» місткістю 20 048 місць.

Історія клубу

[ред. | ред. код]

Команда Тули вперше взяла участь у чемпіонаті країни в 1946 році. Матчі проводила на Центральному стадіоні «Арсенал» місткістю 20 048 місць. 2005 року клуб відмовився від участі в Першому дивізіоні через недостатність фінансування та заявився в турнір другого дивізіону.

Після сезону 2006 року команда припинила існування. На її основі була створена команда «Зброяр», що юридично правонаступницею «Арсеналу» не була). У листопаді 2011 року було оголошено про відродження клубу під назвою «Арсенал»[3].

Футбольний клуб «Арсенал» був утворений наприкінці 2011 року замість команди «Арсенал-Тула ​​». Очолив «Арсенал» відомий у минулому російський футболіст Дмитро Аленічев[7], також у тренерський штаб увійшли Дмитро Ананко, Олександр Філімонов та Олег Саматов. У клуб були запрошені такі відомі гравці як Єгор Титов, Дмитро Парфьонов, Юрій Ковтун, Дмитро Хлестов, Вадим Євсєєв, Володимир Бесчастних та Андрій Коновалов. За підсумками сезону 2011/2012 тульський «Арсенал» посів 8 місце в аматорській лізі, а всі відомі футболісти, покликані Дмитром Аленічева на допомогу, за винятком граючого тренера Олександра Філімонова покинули команду, на їх місце тренерський штаб запросив молодих та перспективних гравців.

18 червня 2012 року тульський «Арсенал» пройшов процедуру ліцензування для участі в розіграші першості другого дивізіону в сезоні 2012/2013[8]. Сезон 2012/2013 тульський клуб провів у зоні «Центр» Другого дивізіону Росії з футболу, за результатами якого впевнено зайняв там перше місце, обігнавши своїх головних конкурентів воронезький «Факел» і саратовський «Сокіл» на 9 і 19 очок відповідно.

Сезон 2013/2014 команда проводила в Першості Футбольної Національної Ліги. На новому для себе рівні дружина Дмитра Аленічева в перших 10 матчах набрала 26 очок, перемігши у 8 іграх та двічі зігравши внічию. Такого успішного старту від зухвалого новачка футбольної національної ліги ніхто не очікував. Всі фахівці відзначали невластивий для першого дивізіону стиль гри канонірів, а саме його яскраву комбінаційну та атакуючу гру. Практично у всіх матчах зброярі діяли з позиції сили, граючи виключно в атаку за схемою 3-5-2.

Одним з ключових матчів для тульського «Арсеналу» стала домашня гра проти сусіда по турнірній таблиці футбольного клубу «Торпедо», що відбулася 30 квітня 2014 року. Тоді при заповнених трибунах ЦС «Арсенал» завдяки точному удару Владислава Рижкова каноніри здобули важливу перемогу над безпосереднім конкурентом, відірвавшись від нього на 5 очок. 11 травня 2014 гостьова перемога в Саранську над «Мордовією» забезпечила тулякам друге місце та вихід в прем'єр-лігу.

Сезон 2014/2015 команда провела в Російській Футбольній Прем'єр-Лізі.

Хронологія назви клубу

[ред. | ред. код]
  • 1946, 1949: «Зеніт»
  • 1959–1961: «Труд»
  • 1962–1963: «Шахтар»
  • 1964–1973: «Металург»
  • 1974–1978: «Машинобудівник»
  • 1979–1983: «ТОЗ»
  • 1984–2007 (березень): ФК «Арсенал»
  • 2011 — нині: ПФК «Арсенал»

Кольори клубу

[ред. | ред. код]
Червоний Жовтий

Форма

[ред. | ред. код]

Традиційні кольори «Арсеналу» — червоний та жовтий, розфарбування домашнього комплекту форми являє собою футболку в стилі червоно-жовтого камуфляжу, червоні труси та червоно-жовті гетри. Звідси випливає прізвисько команди — «червоно-жовті». Гостьова ж форма являє собою білу футболку, білі труси і білі гетри.

Технічний спонсор

[ред. | ред. код]
Роки Виробники форми
2012 Іспанія Joma
2012 — 2013 США Nike
2013 — 2014 Німеччина Adidas
2014 — нині Італія Macron

Ліги (з 2011)

[ред. | ред. код]
Російська футбольна Прем'єр-лігаПершість Футбольної Національної ЛігиДругий дивізіон Росії з футболуЛюбительська Футбольна Ліга

Статистика виступів (з 2011)

[ред. | ред. код]
Сезон Ліга Місце
2011/12 ЛФЛ Росії, зона «Чорнозем'я» 8
2012/13 Другий дивізіон, зона «Центр» 1
2013/14 ФНЛ 2
2014/15 РФПЛ

Досягнення (з 2011)

[ред. | ред. код]

Другий дивізіон, Зона «Центр»

  • Чемпіон (1) : 2012/13

Першість ФНЛ

  • Срібний призер (1):2013/14

Досягнення (1946–2007)

[ред. | ред. код]
Центральний стадіон «Арсенал»
Андрадіна — легенда тульського «Арсеналу»

Друга ліга

[ред. | ред. код]
  • Чемпіон (2) :1997, 2003
  • Срібний призер (2) :1993, 2002

Кубок ПФЛ

[ред. | ред. код]

Найкращі результати (1946–2007)

[ред. | ред. код]
  • 2 місце в класі «Б»: 1966.
  • 2 місце під Другій лізі СРСР (2) : 1971, 1986.
  • 3 місце у Другій лізі СРСР (1) : 1984.
  • 1 місце у Другій лізі Росії (2) : 1997, 2003.
  • 5 місце в Першому дивізіоні: 1998.
  • 1/4 кубка Росії (2) : 1998/99, 2000/01.

Чемпіонати СРСР

[ред. | ред. код]
У чемпіонатах СРСР проведено 1217 ігор. +404=327-486. М'ячі 1386–1516.

Професійні ліги чемпіонатів Росії

[ред. | ред. код]
У професійних лігах Росії (1992–2006, 2012/2013, 2013/2014) проведено 632 матчу. +315=135-182. М'ячі 966–603.
В першому дивізіоні (1998–2001, 2004, 2013/14) : 234 матчу. +96=60-78. М'ячі 299–249;
По 2-му дивізіоні (1992–1997, 2002–2003, 2005–2006, 2012-13) : 398 матчів. +219=75-104. М'ячі 667–354;
Усього в чемпіонатах країни:1849 матчів: +719=462-668. 2352–2119.

Рекордсмени

[ред. | ред. код]

Рекордсмени клубу за кількістю проведених матчів

[ред. | ред. код]

Рекордсмен за кількістю зіграних матчів у чемпіонатах Росії — Олексій Селезоа — 203.

Бомбардири

[ред. | ред. код]

Найкращий бомбардир клубу в чемпіонатах Росії — Олександр Кузьмічов — 69. У Першому дивізіоні — Андрадіна — 45. Найкращий результат бомбардира за сезон — Олександр Кузьмічов — 33 (1997). В Першому дивізіоні — Андрадіна — 27 (1998).

Тренерський штаб, адміністрація та співробітники клубу

[ред. | ред. код]
Єгор Титов — гравець Арсеналу в сезоні 2011/2012

Тренери «Арсеналу» в першому дивізіоні

[ред. | ред. код]
Тренер Роки роботи І В Н П РМ Досягнення
Україна Євген Кучеревський 1998 — 1999 54 24 13 17 86-64 5-е місце 1998
Росія Валерій Третьяков 2000 — 2001 45 15 14 16 49-49 11-е місце 2000
Росія Борис Стукалов 2004 42 15 13 14 39-32 13-е місце 2004
Росія Володимир Федотов 2001 27 8 9 10 23-25 16-е місце 2001
Україна Леонід Буряк 1999 17 8 3 6 26-21 покинув команду під час сезону
Росія Володимир Афонський 1999 13 5 2 6 14-19 9-е місце 1999
Росія Дмитро Аленічев 2013/2014 36 21 6 9 62-39 2-е місце 2013/2014

Тренерський штаб

Посада Ім'я
Головний тренер Росія Дмитро Аленічев
Старший тренер Росія Дмитро Ананко
Тренер з фізпідготовки Росія Олег Самата
Тренер воротарів Росія Олександр Філімонов

Адміністрація клубу

Посада Ім'я
Президент клубу Росія Петро Кошельник
Генеральний директор Росія Андрій Нікітін
Спортивний директор Росія Олександр Маніяків
Заступник генерального директора Росія Сергій лучан
Заступник генерального директора з питань безпеки Росія Віталій Родіонов
Співробітник по роботі з уболівальниками Росія Михайло Максимов
Начальник команди Росія Євген Булін
Масажист Росія Олександр Прохоров
Масажист Росія Юрій Морозінський
Лікар Росія Олександр Костюченко
Прес-аташе Росія Євген Овсянніков
Відеооператор Росія Сергій Кірюхін

Склад

[ред. | ред. код]

Склад «Арсеналу» за заявкою РФПЛ[9].

Станом на 24 січня 2021
№ Поз. Нац. Гравець
1 ВР Росія Артур Нігматуллін
36 ВР Росія Михайло Левашов
50 ВР Росія Єгор Шамов
3 ЗХ Росія Артем Сокол
4 ЗХ Німеччина Роберт Бауер
5 ЗХ Росія Тарас Бурлак
6 ЗХ Росія Максим Бєляєв
8 ЗХ Грузія Гіа Григалава
9 ЗХ Росія Кирило Комбаров (капітан)
14 ЗХ Росія Анрі Хагуш
71 ЗХ Росія Олександр Денісов
91 ЗХ Росія Олександр Довбня
92 ЗХ Росія Микола Рассказов
7 ПЗ Росія Олександр Ломовицький
11 ПЗ Росія Сергій Ткачов
№ Поз. Нац. Гравець
15 ПЗ Білорусь Юрій Ковальов
18 ПЗ Білорусь Валерій Громико
20 ПЗ Сербія Горан Чаушич
21 ПЗ Гана Абдул Кадірі Мохаммед
23 ПЗ Росія Ігор Горбатенко
28 ПЗ Росія Владислав Пантелєєв
44 ПЗ Замбія Кінгс Кангва
70 ПЗ Болгарія Георгі Костадинов
80 ПЗ Росія Ярослав Івакін
82 ПЗ Росія Даніл Хлусевич
10 НП Замбія Еванс Кангва
13 НП Росія Кирило Панченко
17 НП Росія Гурам Аджоєв
19 НП Чорногорія Лука Джорджевич
48 НП Росія Євген Луценко

Тренерський штаб

[ред. | ред. код]
  • Головний тренер — Україна Дмитро Парфьонов
  • Тренер — Росія Олексій Соловйов
  • Начальник команди — Росія Олексій Терентьєв
  • Лікар — Росія Ігор Калюжний
  • Масажист — Росія Віталій Іконніков

Гімн футбольного клубу

[ред. | ред. код]

Слова та музика гімну ФК «Арсенал» написані вболівальником команди Євгеном Миколайовичем Кармазіним, працівником «Туласпирту», 1996 року. Вперше гімн прозвучав в червні 1996 року на косогорському стадіоні «Металург», де тоді приймав суперників «Арсенал». З тієї причини, що гімн виконувався автором під гітару та записувався не на професійній студії, було прийнято рішення зробити більш якісний звук, що зробив тульський музикант Аркадій Хоралов. У його виконанні та аранжуванні гімн виконується донині[10].

Вболівальники

[ред. | ред. код]

Традиційно ігри тульського «Арсеналу» викликають високий глядацький інтерес у місцевих любителів футболу. У сезоні 2011/2012, будучи ще аматорським клубом, «Арсенал» зібрав на матч проти орловської команди «ДУ-Русичі» більше 13 500 глядачів, це рекорд відвідуваності в змаганнях «Чорнозем'я» за всю їх історію[11]. У другому дивізіоні домашні матчі тульської команди відвідували в середньому близько 8000 осіб[12]. За даними Російського футбольного союзу на 23 червня 2013 року, відвідуваність домашніх матчів «Арсеналу» була на 15-му місці серед всіх 106 професійних клубів Росії[13].

В першості ФНЛ тульський «Арсенал» також став найбільш відвідуваною командою ліги, матчі тульських канонірів в середньому за гру відвідували 10 844 глядачів[14], а на ключовому матчі проти московського «Торпедо» в якому фактично розігрувалася путівка в Російську Футбольну Прем'єр-Лігу були присутні 16,5 тисяч уболівальників тульського «Арсеналу»[15].

У Тулі існують фанатські угруповання Red-Yellow Cannoneers, Сектор Північ та інші, всі вони славляться яскравою підтримкою своєї команди як на домашніх матчах, так і на виїзді[16].

У серпні 2013 року керівництво клубу вирішило вилучити № 12 з обігу та закріпити його за вболівальниками[17].

Відомі гравці

[ред. | ред. код]

Повний список гравців клубу «Арсенал» (Тула), про які є статті у Вікіпедії, див. тут.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Информация о стадионе «Арсенал». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
  2. ↑ «Арсенал» Тула (рос.). Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 2013-03-3.
  3. ↑ а б Возрождение тульского «Арсенала». Комитет Тульской области по спорту и молодёжной политике. 27-10-2011. Архів оригіналу за 05-08-2012. Процитовано 2012-7-25.
  4. ↑ Интервью президента ФК «Арсенал» Владимира Могильникова (рос.). ГТРК «Тула». Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 2011-5-14.
  5. ↑ В преддверии Чемпионата мира в Туле загибается футбольна команда (рос.). Комсомольская правда. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 2011-5-15.
  6. ↑ На базе ФК «Арсенал» (Тула) создаётся автономная некоммерческая организация (рос.). Агентство национальных новостей. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 2011-5-15.
  7. ↑ Аленичев стал главным тренером тульского «Арсенала». Спорт-Экспресс. 22 листопада 2011. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 2012-7-25.
  8. ↑ «Арсенал» успешно прошёл лицензирование в РФС. Официальный сайт клуба. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 2012-7-25.
  9. ↑ Заявка Арсенала на сезон 2014/2015. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
  10. ↑ История гимна тульского Арсенала. Официальный сайт болельщиков клуба. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 2013-3-28.
  11. ↑ На матче «Арсенал» — «Госуниверситет-Русичи» установлен рекорд первенств Черноземья по посещаемости. tula-football.ru. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 2013-3-29.
  12. ↑ Средняя посещаемость «Арсенала» в сезоне 2012/2013. Сайт ДПФ РФС. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 2013-3-29.
  13. ↑ 30 самых посещаемых футбольных клубов России. sports.ru. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 13 грудня 2014.
  14. ↑ Посещаемость команд первенства ФНЛ сезона 2013/2014. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
  15. ↑ Арсенал — Торпедо 1:0. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
  16. ↑ Интервью представителя фанатского движения Red-Yellow Cannoneers. russian-ultras.com. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 2013-3-29.
  17. ↑ ПФК «Арсенал» закрепил за своими болельщиками № 12. Официальный сайт клуба. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 14 серпня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арсенал_(Тула)&oldid=41086585