Перейти до вмісту

Тищенко Артем Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Артем Тищенко)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тищенко.
Артем Тищенко
Артем Олександрович Тищенко
Загальна інформація
Національністьукраїнець
Громадянство Україна
Місце проживанняУкраїна
Народження22 грудня 1993(1993-12-22) (31 рік)
Жовтневе, Білопільський район, Сумська область, Україна[1]
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортубіатлон
Нац. збірназбірна України
ТренериЗоц Н. Н., Ігнатьєв І. А., Ігнатьєва О. П.
Нагороди
Зимові Універсіади
Бронза Алмаата 2017 Змішана естафета
Чемпіонати світу серед юніорів
Бронза Контіолагті 2012 індивідуальна гонка 12,5 км
Бронза Контіолагті 2012 гонка переслідування 10 км
Чемпіонати Європи
Срібло Отепя 2015 естафета 4×7,5 км
Золото Нове Место-на-Мораві 2014 змішана естафета 2x6 + 2×7,5 км
Срібло Нове Место-на-Мораві 2014 гонка переслідування 10 км
Бронза Нове Место-на-Мораві 2014 індивідуальна гонка 15 км
Бронза Банско 2013 змішана естафета 2x6 + 2×7,5 км
CMNS: Тищенко Артем Олександрович у Вікісховищі

Артем Олександрович Тищенко (нар. 22 грудня 1993, смт Жовтневе Білопільського району Сумської області) — український біатлоніст. Призер Чемпіонатів Європи та світу з біатлону серед юніорів. Чемпіон Європи 2015 з біатлону в естафеті (на фініш українська команда прибула другою, проте у 2020 року один з російських біатлоністів, які стали чемпіонами, не пройшов допінг-тест, тому золоті медалі перейшли до команди України)[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Допінг-випадок

[ред. | ред. код]

З 16 лютого 2016 року Артем Тищенко був відсторонений від змагань через виявлення в його допінг-пробах препарату мельдонію. Спортсмен відмовився відкривати пробу B й буде відсторонений від офіційних стартів до рішення слухань Антидопінгової комісії IBU[3].

Однак в ході дискусії, що виникла навколо визнання мельдонію допінгом, ВАДА прийняла рекомендації не вважати концентрації мельдонію до 1 мкг допінгом в тих пробах, що були взяті до 1 березня 2016 року. В цю категорію потрапив й Артем Тищенко. 19 квітня 2016 року з нього були зняті всі обмеження[4][5].


Виступи на Олімпійських іграх

[ред. | ред. код]
Ігри Інд. гонка Спринт Персьют Масстарт Естафета Змішана естафета
Південна Корея Пхьончхан 2018 29 — — — — —
КНР Пекін 2022 Не провів жодної гонки

Виступи на чемпіонатах світу

[ред. | ред. код]
Рік Місце проведення Інд Спр Пр Ест
2012* Фінляндія Контіолагті, Фінляндія 3 8 3 8
2013* Австрія Обертілліях, Австрія 19 12 17 5
2019 Швеція Естерсунд, Швеція 83 81 — 12
2020 Словенія Поклюка, Словенія 44 — — —

[*] — юніорські змагання

Виступи на чемпіонатах Європи

[ред. | ред. код]
Рік Місце проведення Інд Спр Пр Ест ЗМ
2013* Болгарія Банско, Болгарія 7 13 13 — 3
2014* Чехія Нове Место-на-Мораві, Чехія 3 4 2 — 1
2015 Естонія Отепя, Естонія 6 — — 2 —
2017 Польща Душники, Польща 60 — — — —
2019 Білорусь Раубичі, Білорусь — 61 — — —
2021 Польща Душники, Польща 54 39 21 — —

[*] — юніорські змагання

Кар'єра в Кубку світу

[ред. | ред. код]

Подіуми на етапах кубків світу

[ред. | ред. код]
Сезон Місце проведення Змагання Результат
2014-15 Чехія Нове Место, Чехія одиночна змішана естафета 3
2018-19 Словенія Поклюка, Словенія одиночна змішана естафета 3
2021-22 Німеччина Обергоф, Німеччина одиночна змішана естафета 3

Місця в кубках світу

[ред. | ред. код]
Сезон Індивідуальна Спринт Переслідування Мас-старт Загальний залік
2014-15 62 (4) 54 (43) — (0) 47 (10) 65 (57)
2018-19 52 (17) — (0) — (0) — (0) 85 (17)
2020-21 56 (7) 79 (6) 58 (16) — (0) 65 (29)

Статистика виступів у Кубку світу

[ред. | ред. код]
2020–2021 Фінляндія
Контіолахті 		Австрія
Гохфільцен 		Німеччина
Обергоф 		Італія
Антерсельва 		Словенія
ЧС Поклюка 		Чехія
Нове Место 		Швеція
Естерсунд 		Підсумки
Інд Спр Спр Пр Ест Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр ЗМ Спр Ест МС Інд Ест МС ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Ест Спр Пр Спр Пр ЗМ Спр Пр МС Очок Місце
— — — — — — — — — — — 69 — — 78 6 — 34 8 — — — — 44 — — 9 35 25 91 — — 57 50 — — —
2014-2015 Швеція
Естерсунд		 Австрія
Гохфільцен		 Чехія
Нове Место		 Німеччина
Обергоф		 Німеччина
Рупольдінг		 Італія
Антерсельва		 Фінляндія
ЧС Контіолагті		 Словенія
Поклюка		 Росія
Ханти-Мансійськ		 Норвегія
Хольменколен		 Підсумки
ЗМ Інд Спр Пер Спр Ест Пер ОЗМ ЗМ Спр Пер Спр Ест МС Ест Спр МС Спр Пер Ест Спр Пер Інд МС ЗМ Ест Спр Пер МС Спр Пер МС Інд Спр Ест Очок Місце
— 37 100 — 73 — — 3 — 60 — 10 — 26 11 — 29 67 — 7 — — 60 — — — 90 — — 66 — — 56 55 — 57 60
2013-2014 Швеція
Естерсунд		 Австрія
Гохфільцен		 Франція
Анессі		 Німеччина
Обергоф		 Німеччина
Рупольдінг		 Італія
Антерсельва		 Росія
ОІ Сочі		 Словенія
Поклюка		 Фінляндія
Контіолагті		 Норвегія
Хольменколен		 Підсумки
ЗМ Інд Спр Пер Спр Ест Пер Ест Спр Пер Спр Пер МС Ест Інд Пер Спр Пер Ест Спр Пер Інд МС ЗМ Ест Спр Пер МС Спр Спр Пер Спр Пер МС Очок Місце
— — — — — — — — — — — — — — — — 90 — 11 — — — — — — — — — — — — — — — 0 —
У таблиці відображені місця, зайняті спортсменом у гонках впродовж біатлонного сезону.

Інд — індивідуальна гонка
Пр — гонка переслідування
Спр — спринт
МС — мас-старт
Ест — естафета
ЗМ — змішана естафета

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Український біатлон — 2006.
  2. ↑ Цензор.НЕТ. Відібрані у Росії через допінг золоті медалі Чемпіонату Європи вручили українським біатлоністам. ФОТО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 23 липня 2020.
  3. ↑ International Biathlon Union / IBU Press Release. www4.biathlonworld.com. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 20 квітня 2016. [Архівовано 2016-04-14 у Wayback Machine.]
  4. ↑ International Biathlon Union / IBU Press Release. www3.biathlonworld.com. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 20 квітня 2016. [Архівовано 2016-05-08 у Wayback Machine.]
  5. ↑ IBU отменил временное отстранение Артема Тищенко. www.biathlon.com.ua. Процитовано 20 квітня 2016.
  6. ↑ З сайту ФБУ

Посилання

[ред. | ред. код]


Біатлоніст(ка) Це незавершена стаття про біатлоніста чи біатлоністку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тищенко_Артем_Олександрович&oldid=43896812