Кшиштоф Арцішевський
Кшиштоф Арцішевський пол. Krzysztof Arciszewski | |
---|---|
пол. Krzysztof Arciszewski | |
Народився | 9 грудня 1592[1][2] Рогалін (Познанський повіт) |
Помер | 7 квітня 1656[1][2] (63 роки) під Гданськом |
Країна | Річ Посполита |
Національність | Поляк |
Діяльність | Військо, Військова справа |
Alma mater | Лейденський університет |
Посада | Artillery General of the Crownd[3] |
Військове звання | голландський генерал та адмірал Голландської Бразилії; генерал коронної артилерії Польщі (лат. generalis artileriae magister) |
Конфесія | протестант |
Рід | Арцішевські |
Батько | Еліаш Арцішевський d |
Родичі | Еліяш Арцішевський Гелена Арцішевська |
Кшиштоф Арцішевський (пол. Krzysztof Arciszewski, 9 грудня 1592 Рогалін (Познанський повіт) — 7 квітня 1656 під Гданськом) — польський шляхтич гербу Правдич, голландський генерал та адмірал Голландської Бразилії, генерал коронної артилерії Річі Посполитої 1646—1650. Представник роду Арцішевських.
Син Еліяша Арцішевського — одного з найвідоміших прихильників Фаусто Соцціні, співвласника Сьміґла, та його дружини Гелени Закшевської.
У 1604 р. був відданий до аріянської школи (містечко Свігла), яку закінчив 1610 року. У 1616—1617 рр. навчався в Університеті Франкфурта на Одері.
У 1619 р. переходить на службу до Христофора Радзивіла. Був засуджений до ганьби і посилання, і вигнаний з країни. Учасник війни у Лівонії (1621-1622).
З 1623 в Голландії; генерал та адмірал, віце-губернатор Голландської Бразилії. У 1629 брав участь участь в здобутті фортеці гугенотів Ля-Рошель військами кардинала Рішельє.
Після конфлікту з голландським губернатором Бразилії Яном Маурісіо Нассау, у 1646 повернувся до Польщі. Уславився як організатор польської артилерії; учасник воєнних дій періоду Хмельниччини 1648-1649 рр.: оборона Львова, Збараж (командувач артилерією, був противником походу до міста, радив королю дати бій біля Замостя), Пилявці, Зборів (за його керівництва налагодили греблі, спорудили 2 мости, зайняли игідну оборонну позицію). Брав участь в розбудові Барського замку.
Через те, що його думку не почули та погіршення здоров'я подав у відставку, його рахунки прийняла сеймова комісія 3 січня 1650, король затвердив рішення 4 січня. 9 січня передав посаду та канцелярію генералу Зиґмунту Пшиємському.
Його брат — Еліяш Арцишевський — також військовик та інженер, збудував міст через Дніпро.
Був похований у зборі чеських братів у Лешно, його прах згорів разом зі збором під час міської пожежі 28 квітня 1656, яку організував партизанський загін Ґжимултовського.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118876848 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 37. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- Hniłko A. Arciszewski Krzysztof // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — T. 1. — S. 151—154; Reprint. Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 83-04-03484-0. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |