Перейти до вмісту

Аринчин Микола Іванович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Арінчин Микола Іванович)
Аринчин Микола Іванович
Народився28 лютого 1914(1914-02-28)
Землянськ, Воронезька губернія, Російська імперія
Помер6 листопада 1999(1999-11-06) (85 років)
Діяльністьфізіолог, біолог
Alma materБілоцерківський сільськогосподарський інститут (1937)
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
ЗакладVoronezh State Medical Academyd, Institute of Experimental Medicined, Гродненський державний медичний університет, Інститут фізіології НАН Білорусіd і Q17115464?
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Микола Іванович Аринчин (нар. 28 лютого 1914, Землянськ, Воронезька область, Російська імперія — 6 листопада 1999) — член-кореспондент Академії наук Білоруської РСР (1966), доктор біологічних наук (1955).

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Микола Аринчин відомий своїми роботами в галузі порівняльної та еволюційної фізіології та екології, патології кровообігу та м'язової діяльності. М. І. Аринчин створив новий науковий напрямок — екстракардіологію, обґрунтував 23 нові наукові терміни, які внесені до «Словника фізіологічних термінів»[1], при цьому він був відомим громадським діячем.

Миколою Аринчиним та його колегами опубліковано низку робіт, що розповідають про присмоктуюче-нагнітальну мікронасосну властивість скелетних м'язів у науковій та науково-популярній[2] формах. Важливість теми та вміння Миколи Івановича цікаво викладати матеріал визначили успіх науково-популярної книги «Периферичні „серця“ людини»[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Словарь физиологических терминов [Архівовано 2021-04-21 у Wayback Machine.]. — Наука, 1987. 446 с.
  2. Аринчин Н. И. Реформа здравоохранения. Здравосозидание. — Мн., 1998. — С. 18-25. Архивированная копия. Архів оригіналу за 9 лютого 2007. Процитовано 6 січня 2007. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=да (довідка)
  3. Аринчин, 1988.

Література про М. І. Аринчина

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Аринчин Н. И. Периферические «сердца» человека. — 2-е изд. — М. : Наука и техника, 1988. — 64 с.
  • Аринчин Н. И. Здравосозидание. УДК 613 ISBN 985-6012-37-6. — Белорусский гуманитарный образовательно-культурный центр, 1998. — 50 с.
  • Аринчин Н. И. Комплексное изучение сердечно-сосудистой системы. Беларусь, Минск, 1961. — 220 с.
  • Аринчин Н. И. Эволюционное и клиническое толкование электрокардиограммы и фаз сердечного цикла. Беларусь, Минск, 1966—219 с.
  • Аринчин Н. И., Клепадкий Б. И. Ангиотензиотонография в эксперименте и клинике. Ранняя диагностика заболеваний. Беларусь, Минск, 1967—215 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Аринчин Микола Іванович у базі даних «Історія білоруської науки в особах» Центральної наукової бібліотеки ім. Якуба Коласа НАН Білорусі