Ашимов Асаналі Ашимович
Ашимов Асаналі Ашимович | |
---|---|
каз. Асанәлі Әшімұлы | |
Народився | 8 травня 1937 (87 років) або 8 травня 1939[1] (85 років) Жайилма, Жайилминський сільський округ, Сарисуський район, Джамбульська область, Казахська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Казахстан |
Діяльність | актор, кінорежисер, театральний режисер, сценарист, театральний педагог |
Alma mater | Казахська національна консерваторія імені Курмангази |
Заклад | Казахський театр драми ім. М. Ауезова |
Роки активності | 1961 — тепер. час |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
IMDb | ID 0038966 |
Асаналі Ашимович Ашимов (каз. Асанәлі Әшімұлы; нар. 8 травня 1937, с. Жайилма, Сарисуський район, Жамбилська область, Казахська РСР, СРСР[2]) — радянський, казахський актор, режисер театру та кіно, сценарист, педагог. Герой Праці Казахстану (2017). Лауреат Державної премії СРСР (1974). Народний артист СРСР (1980)[3].
Народився 8 травня 1937 року в селі Жайилма[4] (за іншими джерелами — 9 травня 1937 року в селі Байкадам[5] і в 1939 році[6]) Сарисуського району Південно-Казахстанської області (нині — в Жамбильській області) Казахської РСР. Походить із роду шеркеш племені байули.
1961 року закінчив театральний факультет (з 1977 року — Театрально-мистецький інститут, нині Казахська національна академія мистецтв імені Т. К. Жургєнова) при Казахська національна консерваторія імені Курмангази в Алма-Аті.
У 1961—1963 роках працював на кіностудії «Казахфільм», де розпочалася його активна кінематографічна діяльність.
З 1963 — актор, режисер Казахського драматичного театру ім. М. О. Ауезова в Алма-Аті. У 1987—1988 роках був художнім керівником театру.
Працював з такими майстрами театру, як Серке Кожамкулов, Шакен Айманов, Курманбек Жандарбеков, Канабек Байсеїтов та багатьма іншими. У театрі грав із популярними артистами, як Нурмухан Жантурін, Ідріс Ногайбаєв, Ануар Молдабеков.
Під час роботи на сцені Казахського драматичного театру ім. М. О. Ауезова ним створено близько 50 ролей.
Ставив вистави в інших театрах — у Шимкентському обласному драматичному театрі ім. Ж. Шаніна, Казахський державний академічний театр для дітей та юнацтва імені Габіта Мусрепова.
Багато знімався у кіно. Дебютував студентом у фільмі «Ботагоз» (1958) за повістю Сабіта Муканова, де зіграв роль Кенжетая. Його партнеркою була також дебютантка Гульфайрус Ісмаїлова, яка пізніше стала відомим театральним художником. Після низки прохідних ролей актор запам'ятався в ролі підступного Бекежана в кінодрамі за казахським епосом «Киз-Жибек» (режисер Султан-Ахмет Ходжиков, 1970).
Тоді ж він отримав головну роль у фільмі свого тестя Шакена Айманова «Кінець отамана» за сценарієм Андрія Міхалкова-Кончаловського. Фільм мав великий успіх у всьому Союзі. Тільки 1972 року його переглянуло 30 млн глядачів. Стрічка започаткувала цілу трилогію про чекіста Чадьярова, який став візитівкою актора.
У 1977 році Ельдор Уразбаєв зняв другий фільм трилогії «Транссибірський експрес» за сценарієм Олександра Адабаш'яна та Микити Міхалкова, де знову він у головній ролі, і знову успіх, у якому неабияке значення зіграла артистична чарівність та майстерність актора — 24 млн глядачів.
Нарешті, 1989 року за сценарієм його самого режисери І. Вовнянко та Гук Ін Цоєм поставили завершальний фільм трилогії — «Маньчжурський варіант».
Через 20 років актор вирішив реанімувати цю історію та режисер Хуат Ахметов зняв новий фільм про пригоди Касимхана «Хто ви, пане Ка?» (2009) знову з А. А. Ашимовим у головній ролі.
Через завантаженість у театрі актор знявся лише у трьох десятках фільмів, але його згодом більше почала залучати роль кінорежисера. У 1981 році він дебютував фільмом «Рік дракона» за історичним романом Зії Самаді (сценарій Юрія Візбора) про уйгурське повстання XIX століття в Сіньцзяні. У 1985 році зняв фільм «Легендарний Чокан» про відомого казахського вченого та мандрівника Чокана Валіханова, в головній ролі його син Сагі.
Потім поставив фільми «Полин» (1986), кінодраму за казахським епосом «Кози Корпеш — Баян сулу» (1992), «Будинок біля солоного озера» за сценарієм письменника Сатімжана Санбаєва (2004).
Викладав у Казахській національній академії мистецтв ім. Т. К. Жургєнова (професор)[7].
Член КПРС із 1973 року.
З 1990 — президент кіностудії «Елім-ай»[8].
У 2017 році стало відомо, що актор ухвалив остаточне рішення залишити театральну сцену. За його словами, причин для цього було кілька: пішли з життя партнери, немає режисера, з яким він хотів би працювати.[9]
- Мама залишилася вдовою, коли їй було всього 22 роки, більше не виходила заміж[10] пом. у 2002 році.[11]
- Перша дружина — Майра Айманова (1938—1993), що стала пізніше оперною співачкою. Дочка Шакена Айманова (1914—1970), казахського кінорежисера, народного артиста СРСР (1959). Одружився ще студентом. Шлюб тривав 35 років, аж до смерті Майри.[10]
- Син — Маді (1959—1999), архітектор.
- Онуки: Нуріля (1963), Нуралі (1970).
- Правнуки: Санія (2010), Саян (2014), Самаді (2021)
- Онуки: Нуріля (1963), Нуралі (1970).
- Син — Сагі (1961—1999), актор.
- Син — Ансар (1997)
- Дочка — Майра (1997)
- Правнучка — Аяна (2021)
- Син — Маді (1959—1999), архітектор.
- Друга дружина — Гульсім[12].
- Син — Олжас (1980)[12].
- Третя дружина — Маржан, шлюб тривав лише 2 роки.[12]
- Дочка — Сагіна (2001)[12].
- Четверта дружина (із 2002) — Багдат (нар. 1971), його лікар. У січні 2008 року 70-річний актор знову став батьком[13]. Сина дружина назвала також Асаналі.
- 1969 — «Дон Жуан, або Любов до геометрії» М. Фріша — Дон Жуан
- 1979 — «Ревізор» М. В. Гоголя — Городничий
- 2002 — «Перед заходом сонця» Г. Гауптмана — Матіас Клаузен
- «Кози Корпеш — Баян сулу» Г. М. Мусрепова — Кодар, Кози-Корпеш
- «Каракипчак Кобланди» М. О. Ауезова — Айшуак
- «Єнлик-Кебек» М. О. Ауезова — Кебек
- «Заповіт нащадкам» Г. Мусрепова — Сирим Датов
- «Кров і піт» А. К. Нурпеїсова — Єламан
- «Абай» М. О. Ауезова і Л. С. Соболєва — Айдар
- «Сходження на Фудзіяму» Ч. Айтматова і К. Мухамеджанова — Осінбай Татаєв
- «На чужині» К. Мухамеджанова — Асан
- «Буран» Тахаві Ахтанова — Касболат
- «Несмішна комедія» А. Ашимов — Сенжан
- «Варшавська мелодія» Л. Г. Зоріна — Віктор
- «Абай» М. О. Ауезова — Керім[14]
- «Ранкова луна» К.Іскака, за мотивами повісті М. Ауезова «Постріл на перевалі» — Жарасбай[14]
- 1969 — «Дон Жуан, або Любов до геометрії» М. Фріша
- 1979 — «Ревізор» М. В. Гоголя
- 1987 — «Амангельди» Г. М. Мусрепова
- 1987 — «Чи є отрута, яку я не пив…» І. Оразбаєва
- 1988 — «Якби я був султан» С. Ваннуса
- 1989 — «Акбілек» Ж. Аймауитова
Ставив вистави в інших театрах — у Шимкентському обласному драматичному театрі ім. Ж. Шаніна — вистава «І навіть султан не вічний», у Республіканському театрі юного глядача ім.Г. Мусрєпова — «Сонячна красуня Кунекей».
- 1957 — Ботагоз — Кенжетай
- 1959 — Дорога йде вдалину — Болат
- 1959 — На дикому брезі Іртиша — Жанай Уралов
- 1960 — В одному районі — Дюсен Бектасов
- 1961 — Пісня кличе — Тойбазар
- 1962 — Хлопчик мій — Мурат
- 1962 — Перехрестя — Іскандер
- 1964 — Сліди йдуть за горизонт — Турар
- 1966 — Тривожний ранок — Берген
- 1966 — Крила пісні — Каймен
- 1969-1970 — Киз-Жибек — Бекежан
- 1970 — Кінець отамана — чекіст Чадьяров
- 1974 — Водоспад — Мамбет Усенов
- 1975 — Вибір — Кожамкул
- 1976 — Кидок, або Все почалося в суботу — професор
- 1976 — Моє кохання на третьому курсі — епізод
- 1977 — [Транссибірський експрес (фільм, 1977)|Транссибірський експрес]] — Фан (Чадьяров)
- 1979 — Смак хліба — Камал Айкенов
- 1979 — Срібний Ріг Ала-Тау — Нургази
- 1980 — Гонці поспішають — Каражал
- 1981 — Провінційний роман — прокурор
- 1984 — Чокан Валіханов — Чингіс Валіханов
- 1986 — На перевалі — Сарибура
- 1986 — Полин — епізод
- 1987 — Лейтенант С. — батько Алмаса
- 1989 — Маньчжурський варіант — Ісідзіма (Чадьяров)
- 1993 — Абулхаїр-хан
- 1996 — Єрмак
- 2001 — Дядю, я тебе вб'ю... — колишній чекіст Омірбай
- 2001 — Втеча з Гулагу
- 2001-2003 — Сарана (серіал) — генерал КНБ
- 2004 — Будинок біля солоного озера — Галімжан Жанаков
- 2005 — Сага давніх булгар (фільм третій «Сага про кохання дочки Чингісхана») — Чингісхан
- 2009 — Вовчий слід (Хто ви, Пане Ка?) — Ка Чен Ву (Чадъяров)[15]
- 2009 — Місто мрії (серіал) — Єрмєк Хаджиєвич
- 2014 — Стара
- 2018 — Аруах — Агатай[16][17][18][19]
- 1981 — Рік дракона (раз. із Гук Ін Цоєм)
- 1983, 1984 — Чокан Валіханов (раз. із Гук Ін Цоєм)
- 1986 — Полин
- 1992 — Кози Корпеш і Баян Сулу
- 2004 — Будинок біля солоного озера (раз. з І. Вовнянко)
- 1968 — Постріл на перевалі Караш (раз. з А. Таразі і Б. Шамшієвим)
- 1983, 1984 — Чокан Валіханов (раз. з Ю. Ніколіним)
- 1989 — Маньчжурський варіант (раз. з І. Вовнянко)
- 1992 — Кози Корпеш и Баян Сулу (раз. із Ш. Хусаїнов)
- 2004 — Будинок біля солоного озера (раз. з І. Вовнянко і С. Санбаєвим)
- 2009 — Хто ви, Пане Ка? (раз. із Є. Турсуновим і Х. Ахметовим)
- А. Ашимов. «Пісня Майри», 1995 р. (казахською м.)
- А. Ашимов. «Душа — це особливо», 2001
- А. Ашимов. П'ятитомник «Посвята» (дружині та синам), 2007
- А. Ашимов. «З любов'ю Ваш Асаналі Ашимов», 2009 [1][недоступне посилання з Май 2018]
Нагороди СРСР
Країна | Дата вручення | Нагорода | |
---|---|---|---|
СРСР / Казахстан | 1973 | Державна премія Казахської РСР ім. До. Байсеїтовій, за роль у фільмі "Кінець отамана" | |
СРСР | 1974 | Державна премія СРСР за виконання ролі Єламана у виставі «Кров і піт» А. А. До. Нурпеїсова | |
СРСР / Казахстан | 1976 | Народний артист Казахської РСР | |
СРСР | 1980 | Народний артист СРСР[20] |
Нагороди Казахстану
Країна | Дата | Нагорода | |
---|---|---|---|
Казахстан | 2001 | Кавалер ордена Отан[21] | |
Казахстан / Жамбильська область | 2002 | Почесний громадянин Жамбилської області | |
Казахстан | 2007 | Кавалер ордена Курмет | |
Казахстан | 2007 | Кавалер ордена Парасат | |
Казахстан | 2008 | Медаль «10 років Астані» | |
Казахстан | 2012 | Нагрудний знак «Відмінник культури» | |
Казахстан | 2014 | Кавалер ордена Достик 1 ступеня[22] | |
Казахстан / Алма-Ата | 2015 | Почесний громадянин міста Алма-Ати[23][24] | |
Казахстан | 2016 | Державна стипендія Першого Президента Республіки Казахстан — Лідера Нації у галузі культури[25][26] | |
Казахстан | 2016 | Медаль «25 років незалежності Республіки Казахстан» | |
Казахстан | 2017 | Почесне звання «Герой Праці Казахстану» з врученням особливої відзнаки Золотої зірки[27][28][29][30][31][32][33] | |
Казахстан | 2017 | Державна стипендія Першого Президента Республіки Казахстан — Єлбаси в области культури)[34] | |
Казахстан | 2018 | Ювілейна медаль «20 років Астані»[35] | |
Казахстан / КНБ РК | — | Медаль «За внесок у забезпечення національної безпеки»[36] | |
Казахстан | 1998 | Медаль «Астана» | |
Казахстан | 2001 | Медаль «10 років незалежності Республіки Казахстан» | |
Казахстан | 2005 | Медаль «10 років Конституції Республіки Казахстан» | |
Казахстан | 2006 | Медаль «10 років Парламенту Республікі Казахстан» | |
Казахстан | 2004 | Медаль «50 років Цілині» | |
Казахстан | 2011 | Медаль «20 років незалежності Республіки Казахстан» | |
Казахстан | 2015 | Медаль «20 років Конституції Республіки Казахстан» | |
Казахстан | 2015 | Медаль «20 років Асамблеї народу Казахстану» | |
Казахстан | 2016 | Медаль «Ветеран праці» | |
Казахстан | 2022 (жовтень) | Лист подяки Президента Республіки Казахстан з врученням золотого нагрудного знака «Алтин Барис» — за плідну роботу у сфері культури та мистецтва та на честь національного свята — Дня Республіки.; |
Громадські нагороди
Країна | Дата вручення | Нагорода | |
---|---|---|---|
Казахстан «Клуб меценатів Казахстану» | 2000 | Незалежна загальнонаціональна премія "Тарлан", «За внесок» у розділі «Кінематограф» | |
Росія АПБОП | 2007 | Орден М. Ломоносова | |
Міжнародна академія ЮНЕСКО | 2007 | Орден «Золотий орел», за заслуги перед світовим кіно |
Театральні та кінематографічні нагороди
Країна | Дата вручення | Нагорода | |
---|---|---|---|
СРСР | 1978 | Лауреат XI Всесоюзного кінофестивалю в Єревані, за зйомки у фільмі «Транссибірський експрес» | |
СРСР | 1982 | Дипломант XV Всесоюзного кінофестивалю в Таллінні за розробку теми національно-визвольного руху | |
Казахстан | 2003 | Приз за найкращу чоловічу роль I Кінофестивалю "Зірки Шакена" у фільмі «Дядю, я тебе вб'ю» | |
Казахстан | 2007 | «Майстер екрану-2007» (каз. Экран шебері) | |
СНД Рада з гуманітарного співробітництва та Міждержавний фонд гуманітарного співробітництва держав-учасниць | 2011 | Лауреат Премії в галузі культури та мистецтва «Зірки Співдружності»[7] | |
Казахстан | 2012 | Іменна зірка — на головній кіностудії країни «Казахфільм» (2012)[37] | |
СНД Міжпарламентська асамблея СНД | 2017 | Почесний знак «За заслуги у розвитку культури та мистецтва»[38] |
- Документальний фільм «Асаналі», режисер І. А. Вовнянко (1986).
- Іменем А. Ашимова названо п'ятизірковий коньяк «Асаналі», що випускається АТ «Бахус», Алма-Ата.
- До 70-річчя актора у Таразі було відкрито музей А. А. Ашимова[39].
- До 70-річчя актора було видано «Золоту колекцію фільмів Асаналі Ашимова» у вигляді коробки з 12 DVD з дюжиною найкращих фільмів.[40]
- Про творчість А. Ашимова знято документальний фільм «Дорогу здолає той, хто йде» (реж. І. О. Вовнянко, 1986)
- До 75-річчя А. Ашимова було знято 40-хвилинний документальний фільм «Дзеркальних справ майстер».
- До 85-річчя на території Казахстанського центру ділового співробітництва «Атакент» встановили бронзову скульптуру Асаналі Ашимова, що сидить на лавці.[41]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Оптимистическая история. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.
- ↑ К юбилею великого актёра: Непревзойдённый талант истинного казахского батыра — Асанали Ашимов. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
- ↑ ИД «Медина» — Журнал «Минарет» № 1(34)' 2013. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014.
- ↑ Асанали Ашимов - биография и возраст - кинопортал Бродвей. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
- ↑ Asanali Ashimov - IMDb. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 25 травня 2020.
- ↑ а б Новость: Асанали Ашимов стал лауреатом премии СНГ «Звезды Содружества». Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 24 липня 2014.
- ↑ «Тарих» — История Казахстана — школьникам | Исторические вехи | Независимый Казахстан (1986 — …) | Исторические личности | Ашимов Асанали Ашимович (1937 гг.). Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 24 липня 2014.
- ↑ Новая роль Асанали Ашимова. Central Asia Monitor (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 травня 2017.
- ↑ а б Асанали АШИМОВ: Ничто душой не позабыто - Новости Казахстана - свежие, актуальные, последние новости об о всем (рос.). www.kazpravda.kz. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ Редактор. АСАНАЛИ АШИМОВ: «ДЕТИ - МОЕ ЛУЧШЕЕ ТВОРЕНИЕ». Комсомольская правда Казахстан (рос.). Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
- ↑ а б в г Говорят, что я ловелас? Не верьте! (рос.). www.caravan.kz. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ Асанали и сын
- ↑ а б admin. Асанәлі Әшімов | Жұлдиздар отбасы. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ Ашимов-Асанали – новости по теме Ашимов-Асанали | Tengrinews (рос.). tengrinews.kz. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 22 травня 2017.
- ↑ Асанали Ашимов сыграет в новом проекте "Казахфильма" (англ.). ic24.kz. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 11 травня 2017.
- ↑ Асанали Ашимов сыграет степного философа в драме ”Казахфильма” (рос.). Tengrinews.kz. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 11 травня 2017.
- ↑ Асанали Ашимов сыграет главную роль в новом фильме Хуата Ахметова (рос.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
- ↑ Асанали Ашимов снимется в новом фильме Хуата Ахметова «В тени ветвей над косогором». Казахстанское кино. brod.kz. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 11 травня 2017.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 30 апреля 1980 года № 2001—Х «О присвоении почетного звания „Народный артист СССР“ тт. Ашимову А. и Шариповой Ф. Ш.» // «Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик». — № 19 (2041) от 7 мая 1980 года. — Ст.371.
- ↑ Указ Президента РК от 10.12.2001 № 737. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 9 листопада 2015.
- ↑ Вручение государственных наград. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 17 грудня 2014.
- ↑ Сембаев, Ашимов и Валиханов - почётные граждане Алматы. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ День города Алматы: 10 почётных граждан. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ Нурсултан Назарбаев наградил деятелей культуры. Процитовано 9 січня 2017.
- ↑ ПРИЛОЖЕНИЕ к распоряжению Президента Республики Казахстан от 30 декабря 2016 года №139. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 9 січня 2017.
- ↑ Пресс-служба Акорды (@AkordaPress) | Твиттер (рос.). twitter.com. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Sputnik. Асанали Ашимов удостоен звания "Герой труда Казахстана" (рос.). ru.sputniknews.kz. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Шолпан Жабаева. Асанали Ашимову присвоено звание "Қазақстанның Еңбек Ері" - новости на Informburo.kz. informburo.kz. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Президент РК присвоил Асанали Ашимову звание «Қазақстанның Еңбек Ері» (рос.). Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Асанали Ашимову присвоено звание «Қазақстанның Еңбек Ері» (рос.). www.inform.kz. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Назарбаев присвоил Асанали Ашимову звание (рос.). Tengrinews.kz. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Президент РК присвоил Асанали Ашимову звание «Қазақстанның Еңбек Ері» - «Хабар» | Последние новости Казахстана, телепроекты (рос.). khabar.kz. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Вручение Государственным секретарем Республики Казахстан Гульшарой Абдыкаликовой государственных стипендий Первого Президента Республики Казахстан – Елбасы в области культуры за 2017 год. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 26 січня 2018.
- ↑ Юбилейной медалью «Астана 20 лет» наградили работников культуры и спорта. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
- ↑ Биография — Асанали Ашимов. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 22 квітня 2016.
- ↑ Звездам – по звезде (рос.). www.caravan.kz. Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ Постановление Совета Межпарламентской Ассамблеи государств — участников Содружества Независимых Государств от 27 марта 2017 года № 20 "О награждении почётными знаками Межпарламентской Ассамблеи государств — участников Содружества Независимых Государств «За заслуги в развитии культуры и искусства», «За заслуги в развитии печати и информации», «За заслуги в развитии физической культуры, спорта и туризма»[недоступне посилання]
- ↑ В Таразе открылся музей мэтра казахстанского кинематографа Асанали Ашимова — Общество: Новости Казахстана на Spy.kz — Экономическая разведка. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 17 листопада 2011.
- ↑ Privezi.kz. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 2 грудня 2011.
- ↑ Культурный код Алматы. Очарование малых архитектурных форм. informburo.kz (рос.). 15 листопада 2022. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
- Народились 8 травня
- Народились 1937
- Народились 1939
- Уродженці Жамбильської області
- Випускники Казахської національної консерваторії
- Члени КПРС
- Нагороджені медаллю «Астана»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Народні артисти СРСР
- Народні артисти Казахської РСР
- Кавалери ордена Отан
- Кавалери ордена Благородства (Казахстан)
- Кавалери ордена Пошани (Казахстан)
- Герої Праці Казахстану
- Кавалери ордена Дружби 1 ступеня (Казахстан)
- Лауреати Державної премії СРСР
- Персоналії:Казахський державний академічний театр драми імені Мухтара Ауезова
- Викладачі Казахської національної академії мистецтв
- Нагороджені медаллю «25 років незалежності Республіки Казахстан»
- Сценаристи XX століття
- Казахські сценаристи
- Радянські сценаристи
- Театральні педагоги XX століття
- Казахські театральні педагоги
- Радянські театральні педагоги
- Кінорежисери XX століття
- Кінорежисери Казахстану
- Радянські кінорежисери
- Театральні режисери XX століття
- Театральні режисери СРСР
- Актори та акторки XXI століття
- Актори XX століття
- Казахські актори
- Радянські актори