Зелений Шум
«Зелений Шум» (також «Шум», «У Шума»,[1] «Плетений Шум»[2]) — українська народна веснянка, гра і танок-хоровод.
Вважається, що пісня-гра «Шум» належить до найархаїчнішого пласту українського народного мистецтва[3].
У 1856 році хоровод «Шум» було описано українським етнографом Михайлом Максимовичем.[4][5] За Максимовичем, пісня починалася такими словами:[5]
- Ой нумо ж ми нумо,
- В зеленого Шума.
- А в нашого Шума
- Зеленая шуба.
При цьому дівчата ставали в два ключі (лінії), паралельно один за одним. Потім два ключі бігли разом вперед, а потім назад, співаючи сильним голосом, щодуху:[5]
- Ой Шум хо́дить, по воді бродить;
- А Шумиха рибу ловить,
- Що вловила, то й пропила,
- Своїй дочці не вгодила.
- Пожди, доню, до суботи,
- Куплю су́кню, ще й чоботи!
- — Або́ ж мені су́кню крайте,
- Або ж мені жениха дайте!
- Або ж мені кулешу́ наваріть,
- Або ж мені жениха приведіть.
Український етнограф Борис Грінченко писав, що пісню-танок «У Шума» дівчата співали на Великдень, узявшись за руки і бігаючи кружком по селу. При цьому, коли «шум» заплітали, то співали пісню:[1]
- Ой нумо, нумо
- В плетеного шума!
- Як наша мати
- Буде заплітати?
- Заплетися, шуме,
- Заплетися;
- Хрещатий барвінку,
- Розстелися!
У книзі «Звичаї нашого народу» фольклорист Олекса Воропай описав інші варіанти танку та пісень спостережених на Чорноморщині. Дівчата, співаючи «Шум», завертали коло і пробігали під «аркою» рук останніх двох дівчат, а ті, пропустивши всіх, самі під своїми ж руками поверталися так, що їхні руки складалися навхрест. Таким чином, останні пари дівчат пробігали під руками наступних пар і ставали одна проти одної в дві лави, утворюючи при цьому зі своїх рук щось на зразок плоту. Заплітаючи такий «пліт» дівчата співали:
- Ой, нумо, нумо,
- В зеленого Шума,
- Огірки-жовтяки,
- Женітеся, парубки,
- Осі вам трясця — не дівка.
- Трясця вам, а не нам,
- Трясця наший ворогам.
- Ой, у того Шума,
- Зеленая шуба…
Потім на сплетені руки ставили босоноге кмітливе дитя років п'яти—шести. Дитя ходило по цьому живому «плоту чи містку», а хор співав варіації «Шум ходить по діброві, А Шумиха рибу ловить…». В міру того, як «Шум» рухався вперед по руках хоровідниць, залишені позаду пари дівчат перебігали наперед і знову сплітали зі своїх рук «місток». Таким чином «Шум» міг іти й іти далі. Так він звичайно рухався доти, доки не обійде навколо церкви.[6]
За іншим описом цієї пісні-гри, гурт дітей береться за руки і стає півколом. Середня пара підносить з'єднані руки догори — це ворота. Крайні парами (один іде з одного, другий — з другого боку) пробігають у ворота. Коли доходить черга до середньої пари, то вона перекручується під своïми руками, і гра йде далі. Шум то заплітають, то розплітають.[2]
На думку історика Михайла Грушевського, «Шум» символізував розбуджену космічну енергію, а «всі жартовливі, пародійні рими, витіснивши первісний текст, з'явилися задля розваги і сміху значно пізніше, коли хоровід зійшов на просту забаву».[3][1]
На думку деяких дослідників, слово «шум» у цій гаївці означає ліс (на що може вказувати, зокрема, те, що сербською ліс зветься «шума»),[7][8] а у пісні вбачають риси анімістичного світогляду.[8] В трактуванні Лідії Козар, «шум» у веснянці — це персоніфікований образ шуму першої весняної зелені.[1] Валерій Войтович вважав, що Шум — це ім'я давньослов'янського бога лісів[9].
В обряді закликання Шуму вбачають коріння «шу́мок» — різновиду українських народних танкових пісень.[10]
У 1863 році, під враженням від статті Максимовича з описом цієї української пісні, російський поет Микола Некрасов написав вірш «Зелений Шум» (рос. Зелёный Шум). Пейзажну частину цього віршу згодом було кілька разів покладено на музику.[11][4]
У 2021 році виконання цієї веснянки гуртом «Go_A» було обрано для участі і пісенному конкурсі Євробачення від України.[8]
- Український композитор Мирослав Волинський обробив веснянку для хору a cappella
- Astarta/Edwin — «А в нашого шума» (2016)
- GG ГуляйГород — «See U» (2016)
- Lirwak — «Шуба Шума» (2017)[12]
- YELKA — «Конопелечки» (2020)[13]
- Go A — «Шум» (2021)
Гаївка «Шум» близька за своїм змістом із гаївкою «Жучок». Відмінність між танцями цих двох гаївок полягала лише у рухових елементах, які замість «мостових» виступали «воротарними» з елементами завивання огіркового огудиння.[7]
Іншими «ключовими» хороводами (які дівчата водили довгою лінією) є також «Кривий танець», «Плетениця», «Роман-зілля» й «А ми просо сіяли».[14] Зокрема, «Кривий танець», на думку Олега Смоляка, мав ту саму обрядову функцію, що і «Шум» — ініціювання приходу весни та оживлення природи.[7]
- ↑ а б в г Лідія Козар. Весняна обрядовість у виданні Б. Грінченка «Этнографические материалы, собр. в Черниговской и соседних с ней губерниях»: дохристиянські вірування і сучасний контекст [Архівовано 1 червня 2021 у Wayback Machine.]. — Міфологія і фольклор, № 1 — 2012.
- ↑ а б Гуси, гуси, додому! укр. нар. ігри оброб. й переповіли В. Бойко, Є. Горева; мал. А. Львов. — Київ: Веселка, 1966.
- ↑ а б Інна Терешенко. Народна весняна гра «Шум»: часопросторовий вимір [Архівовано 9 лютого 2021 у Wayback Machine.]2013
- ↑ а б http://tehinfor.ru/s_19/kslov_25i.html
- ↑ а б в «Дни и месяцы украинского селянина» // «Русская беседа», 1856, № 1 и 3.
- ↑ Розлив води і зелений шум (Веснянки) [Архівовано 9 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Весна.
- ↑ а б в Олег Смоляк. Мотиви зустрічі весни та вегетації природи у гаївках західного Поділля. // Народознавчі Зошити, 1—2'2010.
- ↑ а б в «Порвали зелену шубу»: про що насправді пісня «Шум» Go_A, яку Україна везе на Євробачення [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.] // BBC News Україна, 08.02.2021.
- ↑ Войтович, Валерій (2011). Міфи та легенди давньої України. Навчальна книга - Богдан. с. 384.
- ↑ Танкові пісні [Архівовано 12 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Лановик М. Б., Лановик З. Б., Українська усна народна творчість — Навчальний посібник / К.: Знання-Прес, 2005. — С. 374—382. — ISBN 966-311-037-6.
- ↑ «Зелёный шум», анализ стихотворения Некрасова [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] — Goldlit.
- ↑ Львів'яни Lirwak дебютували із синглом «Шуба Шума» [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.] // musicinua.com, 21.06.2017.
- ↑ Олена Демчак. Пісня кропивницької виконавиці YELKA посіла друге місце у World Music Charts [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.] // Суспільне Культура, 12.01.2021.
- ↑ Слімаковський О., Волошин О., Соляник І., Малетич Н. Історичні традиції та особливості застосування засобів української народної фізичної культури у життєдіяльності молоді. // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я в сучасному суспільстві: Збірник наукових праць… Т. 1.
- Хоровод «Шум» — Українські народні танці.
- Стаття Максимовича «Дни и месяцы украинского селянина» (1856) [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.]