Пітер Барлоу
| Пітер Барлоу | |
|---|---|
| англ. Peter Barlow | |
.jpg) | |
| Народився | 13 жовтня 1776[1] або 15 жовтня 1776[2] Норвіч, Велика Британія |
| Помер | 1 березня 1862[3][2][…] (85 років) Вуліч, Велика Британія |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | математик, фізик, викладач університету |
| Галузь | фізика, математика, механіка |
| Вчене звання | член Лондонського королівського товариства (з 1823). |
| Членство | Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук |
| Відомий завдяки: | лінзою Барлоу, таблицями Барлоу, формулою Барлоу |
| Діти | Peter William Barlowd William Henry Barlowd |
| Нагороди | |
 Пітер Барлоу у Вікісховищі | |
Пітер Барлоу (англ. Peter Barlow; 13 жовтня 1776 — 1 березня 1862)[5][6] — англійський фізик і математик.
Барлоу народився в Норвічі. Освіту отримав самостійно. В 1801 році у віці двадцяти п'яти років його було призначено викладачем математики в Королівське військове училище у Вулічі (південно-східний Лондон)[5][7]. На цій посаді Барлоу працював до 1847 року[6]. У 1823 році він став членом Королівського товариства а через два роки отримав медаль Коплі. Член Петербурзької (1826) і Французької (1828) академій наук. У 1832 році його було обрано почесним членом Американської академії мистецтв і наук[8]. Барлоу приділяв багато уваги паровозобудуванню і брав участь у засіданнях залізничних комісій у 1836, 1839, 1842 та 1845 роках. Він також провів декілька розслідувань для новоствореної Залізничної інспекції на початку 1840-х років.
Його сини Пітер Вільям Барлоу та Вільям Генрі Барлоу стали видатними інженерами-будівельниками XIX століття.
Наукові роботи відносяться до магнетизму, електромагнетизму, оптики. Підготував математичні таблиці квадратів та кубів, квадратних і кубічних коренів, обернених величин всіх цілих чисел до 12500 («таблиці Барлоу»[9]). Вивчав досконалі числа. Досліджував земний магнетизм, вивчав вплив заліза на покази корабельного компаса і запропонував метод його коригування. Провів піонерські дослідження опору металів, деревини, каменю, цементу. Він зробив значний внесок у створення «Encyclopaedia Metropolitana».
Барлоу отримав багато нагород від британських і зарубіжних наукових співтовариств.
- «Елементарні дослідження з теорії чисел»[10] (1811);
- «Новий математичний і філософський словник»[11] (1814);
- «Нові математичні таблиці»[12] (1814);
- «Нарис про магнітне притягання, а також про закони земного та електромагнетизму» (1824).
Пітер Барлоу також опублікував декілька робіт з теорії міцності матеріалів, а саме «Нарис про міцність і напруження в деревині» (1817) та «Монографію про опір матеріалів». Шосте видання (1867) першої з цих робіт було підготовлене синами Барлоу після його смерті і доповнене біографією їх батька.
Також, відомий роботами, присвяченими дослідженню електромагнетизму (колесо Барлоу), розробці конструкцій ахроматичних телескопів (лінза Барлоу)[5][7].
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в г Encyclopedia Britannica Online: Peter Barlow
- ↑ а б Lance Day and Ian McNeil, Biographical dictionary of the history of technology, Routledge, 1995, page 42.
- ↑ а б в MacTutor Biography: Peter Barlow. Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 3 червня 2012.
- ↑ Book of Members, 1780-2010: Chapter B (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Архів (PDF) оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 17 травня 2011.
- ↑ Таблицы Барлоу/ Под. ред. Л. С. Хренова. М.: Наука, 1975. — 376 с.
- ↑ An Elementary Investigation of the Theory of Numbers(англ.)
- ↑ A New Mathematical and Philosophical Dictionary(англ.)
- ↑ New Mathematical Tables(англ.)
- Храмов Ю. А. Физики : Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1977. — 512 с. — 50 000 прим.
- Обчислення формули Барлоу (англ.)
- Біографічна інформація (англ.)
- John J. O'Connor; Edmund F. Robertson Peter Barlow у MacTutor History of Mathematics archive. (англ.)
|
