Бджільництво
| Сільське господарство |
|---|
 |
 Категорія •  Портал |
Бджільни́цтво (також бджоля́рство, па́січництво) — галузь сільського господарства, яка займається розведенням бджіл та отриманням від них меду, воску[1] та інших продуктів бджільництва. Бджоли запилюють багато видів рослин, використовуючись задля підвищення врожайності. Серед продуктів бджільництва не тільки цінний дієтичний продукт мед, а й віск, прополіс, отрута та інші, вони знаходять широке застосування, зокрема для здоров'я людини — така медична практика має назву апітерапія.
Історія бджільництва своїм корінням сягає сивої давнини. 6 тисяч років тому в Єгипті розводили бджіл. Особливо медоносні райони знаходилися у верхній течії Нілу. Єгиптяни перевозили туди вулики — кошики із соломи або очерету, або ж керамічні ємності — на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду. Бджільництво було мінойським ремеслом, а зброджений медовий напій греки почали вживати набагато раніше за вино[2]. Також у Стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти у вулики перегородки і з їх допомогою вилучати для себе лишки меду.
На території Русі бджільництво як промисел прослідковується з Х ст. нашої ери. Використання продуктів диких бджіл називається бортництво, що є історичним попередником бджільництва. Розвитку бджільництва на території Київської Русі сприяли природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, лугах і степах. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом для людини. Віск широко застосовувався в домашньому господарстві для виготовлення свічок і здійснення релігійних обрядів (особливо після прийняття християнства). Бджільництвом у цей час займалися майже всі селяни. Мед і віск відігравали велику роль в торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією.
В цей період пасічники та винахідники прийняли будову рухомих стільників Лангстрота як у Північній Америці, так і в Європі, а також широкий асортимент вуликів з рухомими стільниками був розроблений в Англії, Франції, Німеччині та Сполучених Штатах[3]. Класичні конструкції вуликів розвивався в кожній країні. Станом на зараз вулики Дадана (Дадант Шарль[en]) та вулики Лангстрота все ще домінують у США. Вулик конструкції Жоржа де Лаянса став популярним у Франції, вулик British National став стандартом у 1930-х роках у Великій Британії, хоча в Шотландії все ще популярний менший вулик конструкції Сміта. У деяких скандинавських країнах та країнах східної Європи зберігався традиційний вулик-корито до кінця 20 століття і досі зберігається в деяких районах. Проте конструкції Лангстрота та Дадана-Блатта залишаються розповсюдженими в багатьох частинах Європи, хоча Швеція, Данія, Німеччина, Франція та Італія мають власні національні конструкції вуликів. Регіональні варіації вулика були розроблені відповідно до клімату, продуктивності квітів і репродуктивних особливостей підвидів місцевих медоносних бджіл у кожному біорегіоні.[3]
Відмінності в розмірах вуликів незначні порівняно зі звичайними особливостями цих вуликів: всі вони квадратні або прямокутні, усі вони бути нерозбірними, або складатися із рухомих і взаємозамінних денця, основного (гніздового), магазинного корпуса, іноді піддашика, чи полотнинки, яку стелять на рамки та даху. Вулики традиційно будували з легких і стійких порід деревини: кедра, сосни або кипариса, але останнім часом поширення набувають вулики, що виготовлені з литого під тиском щільного полістирену[4]. У вуликах також використовують роздільнау решітку між гніздовим і медовими корпусами, щоб обмежити перебування матки і вона не відкладала яйця в рамки, які призначені для меду і це спрощує відкачування та запобігає потраплянню відкритого розплоду у товарний мед. З появою кліщів-шкідників у 20-му столітті підлогу вуликів часто замінюють, тимчасово чи назавжди, дротяною сіткою та знімним піддоном.[4]
У 2015 році в Австралії Седаром Андерсоном і його батьком Стюартом Андерсоном була винайдена система проточного вулику[en], конструкція якої дозволяє добувати мед без громіздкого центрифужного обладнання[5].
Українське бджільництво — це дуже добре розвинена галузь сільського господарства яка має довгу історію, що сягає доби Київської Русі.
Україна є одним із світових лідерів виробництва меду. Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів як Китай, Туреччина та Аргентина.
В 2019 році інвестори з Німеччини, Гаррі Ремферт і Олександр Кандлен заснували в Херсоні торговий майданчик для українських бджолярів — «Медова біржа».[6]
Крім основного продукту бджільництва — меду, також з пасіки добувають бджолиний віск, бджолині стільники, прополіс, пергу, пилок, забрус, маточне молочко, бджолину отруту, бджолиний підмор, гомогенат.
- Мед
- за походженням розрізняють квітковий, падевий і змішані меди. Мед падевий буває рослинного і тваринного походження. За технологічною ознакою меди бувають відцентрові та стільникові.
- Бджолиний віск
- бджолиний віск знаходить застосування в медицині. Він входить до складу деяких пластирів, мазей, кремів. Віск добре всмоктується шкірою і додає їй гладкого і ніжного вигляду, тому він широко застосовується в косметичній медицині.
- Бджолині стільники
- стільниковий мед є природним джерелом незамінних ферментів, мікроелементів і вітамінів.
- Прополіс
- з прополісу виготовляють спиртові настої, спиртові емульсії, прополісне молоко, прополісне вершкове масло, ефірний екстракт тощо. Прополіс має сильну антимікробну і стимулюючу дію. Використовують його також для інгаляції. З лікувальною метою препарати прополісу застосовують тільки під наглядом лікаря.
- Пергу та пилок
- використовують для нормалізації функціонування великої кількості органів людини.
- Забрус
- є високоефективним засобом при лікуванні бактеріальних і вірусних захворювань носоглотки і верхніх дихальних шляхів.
- Маточне молочко
- маточне молочко надзвичайно корисне, оскільки містить білки й амінокислоти, проте менш доступне.
- Бджолина отрута
- незважаючи на давнє використання бджолиної отрути в лікувальних цілях, вона майже не знаходить застосування в науковій медицині. Значною мірою це пояснюється болючістю ужалень і важкістю дозування при вжаленнях.
- Бджолиний підмор
- тіла померлих медоносних бджіл, використовують в медицині для лікування різних хвороб. З бджолиного підмору виготовляють різноманітні мазі, спиртові екстракти тощо.
- Гомогенат
- стимулює функціонування сім'яників і передміхурової залози у чоловіків та яєчників у жінок, а також використовують для нормалізації роботи інших органів людини.
Світове виробництво меду становить 1,5 млн тонн на рік, і на частку України припадає 5 %. За даними FAO, Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів, як Китай (367 тис. тонн), Туреччина (81,4 тис. тонн) і Аргентина (81 тис. тонн).[7] Усього людей, які займаються розведенням бджіл і виробництвом меду, близько 700 тис. — півтора відсотка населення країни. До того ж винахідник рамкового вулика та всієї сучасної системи бджільництва Петро Прокопович жив і творив у XIX столітті на території нинішньої Чернігівської області.
| Країна | Виробництво (тисяч тонн) |
Споживання (тисяч тонн) |
Кількість пасічників |
Кількість вуликів |
|---|---|---|---|---|
| Європа | ||||
 Україна
|
71.46 | 52 | 500,000[8] | |
 Росія
|
52.13 | 54 | ||
 Іспанія
|
37.00 | 40 | ||
 Німеччина (*2008)
|
21.23 | 89 | 90,000* | 1,000,000* |
 Угорщина
|
19.71 | 4 | ||
 Румунія
|
19.20 | 10 | ||
 Греція
|
16.27 | 16 | ||
 Франція
|
15.45 | 30 | 70 000[9] | 1 300 000[9] |
 Болгарія
|
11.22 | 2 | ||
 Сербія
|
3 to 5 | 6.3 | 30,000 | 430,000 |
 Данія (*1996)
|
2.5 | 5 | *4,000 | *150,000 |
| Північна Америка | ||||
 США (*2006, **2002)
|
70.306* | 158.75* | 12,029** (210,000 бджолярів) | 2,400,000* |
.svg){kind=small} Канада
|
45 (2006); 28 (2007)[10] | 29 | 13,000 | 500,000 |
| Латинська Америка | ||||
 Аргентина
|
93.42 (в середньому 84)[11] | 3 | ||
 Мексика
|
50.63 | 31 | ||
 Бразилія
|
33.75 | 2 | ||
 Уругвай
|
11.87 | 1 | ||
| Океанія | ||||
.svg){kind=small} Австралія
|
18.46 | 16 | ||
 Нова Зеландія
|
9.69 | 8 | ||
| Азія | ||||
 КНР
|
299.33 (в середньому 245) | 238 | 7,200,000[11] | |
 Туреччина
|
82.34 (в середньому 70) | 66 | 4,500,000[11][12] | |
 Іран
|
3,500,000[11] | |||
 Індія
|
52.23 | 45 | 9,800,000[11] | |
 Південна Корея
|
23.82 | 27 | ||
 В'єтнам
|
13.59 | 0 | ||
 Туркменістан
|
10.46 | 10 | ||
| Африка | ||||
 Ефіопія
|
41.23 | 40 | 4,400,000 | |
 Танзанія
|
28.68 | 28 | ||
 Ангола
|
23.77 | 23 | ||
 Кенія
|
22.00 | 21 | ||
 Єгипет (*1997)
|
16* | 200,000* | 2,000,000* | |
 Центральноафриканська Республіка
|
14.23 | 14 | ||
 Марокко (*1997)
|
4.5* | 27,000* | 400,000* | |
| Джерело: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO [Архівовано 10 березня 2007 у Wayback Machine.]), Серпень 2007.
| ||||
Sources:
- Denmark: beekeeping.com[13] (1996)
- Arab countries: beekeeping.com[14] (1997)
- USA: University of Arkansas National Agricultural Law Center[15] (2002), Agricultural Marketing Resource Center[16] (2006)
- Serbia[17]
- ↑ [1]
- ↑ Haralampos V. Harissis, Anastasios V. Harissis. Apiculture in the Prehistoric Aegean.Minoan and Mycenaean Symbols Revisited. BAR S1958, 2009 ISBN 9781407304540
- ↑ а б Brant, Reuber (2015). 21st Century Homestead: Beekeeping. Lulu.com. с. 27. ISBN 978-1-312-93733-8.
- ↑ а б Reuber, Brant (21 лютого 2015). 21st Century Homestead: Beekeeping. Lulu.com. Процитовано 2 лютого 2025.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ Hassall, Craig (12 вересня 2017). Flow Hive: Cedar and Stuart Anderson talk about life one year after crowdfunding success. Australian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 13 березня 2019.
- ↑ В Херсоні відкрили першу в країні “медову біржу”. uprom.info. Національний промисловий портал. 11 квітня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
- ↑ Огляд ринку меду. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Стільникові новини. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2016.
- ↑ а б Les chiffres clés de l'apiculture | Alim'agri. agriculture.gouv.fr. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 31 серпня 2016. [Архівовано 2016-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ [2] [Архівовано 19 січня 2022 у Wayback Machine.] Production and Value of Honey and Maple Products ; 2007
- ↑ а б в г д Економічні аспекти бджільництва в Хорватії [Архівовано 2011-07-21 у Wayback Machine.] VETERINARSKI ARHIV 79 (4), 397—408, 2009
- ↑ «The prospects for beekeeping in the expanded EU» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 грудня 2005. Процитовано 26 лютого 2011.
- ↑ Apiservices — Beekeeping — Apiculture — Denmark/Danemark. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2011.
- ↑ The Future of Bees and Honey Production in Arab Countries. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2011.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2010. Процитовано 26 лютого 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2010-11-26 у Wayback Machine.] - ↑ Bees. Архів оригіналу за 6 жовтня 2006. Процитовано 26 лютого 2011. [Архівовано 2006-10-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Пасічництво // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1307-1308. — 1000 екз.
- Бджільництво на Полтавщині [Архівовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Бджільництво на Поділлі та Україні [Архівовано 1 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Бджільництво в Україні [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Бджолина аптека — унікальна
- Точок — пасічництво без кордонів. Сайт Точок та Форум на ТочкУ [Архівовано 12 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Здорові бджоли на вашій пасіці [Архівовано 6 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Довідник пасічника[недоступне посилання з травня 2019] про бджіл та все, що з ними пов'язане
- Beekeeping [Архівовано 4 березня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Апікультура — знання та досвід бджільництва [Архівовано 4 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Гунько, М. М. (2004). Бджільництво: Малий енциклопедичний довідник. Вінниця: Книга-Вега. с. 160. ISBN 966-621-159-9.
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай».
- Улянич, М. В. (2012). Практичні поради досвідченого бджоляра і апітерапевта. Дрогобич : Коло. с. 461. ISBN 978-617-642-052-1.
- Бджільництво: тематичний бібліографічний покажчик літератури (1927-2013 рр.) / Наукова бібліотека Херсонського ДАУ; укл.: Н. В. Анічкіна, С. М. Братішевська, В. І. Ткаченко; ред.: Т. В. Гончаренко. - Херсон: РВВ "Колос", 2013. - 100 с.
- Малороссійское дупляночное пчеловодство по методѣ священника Алексѣя Юшкова. — Харьковъ: Въ Унив. тип., 1873.(рос. дореф.)
- Малороссійское дупляночное пчеловодство. Новѣйшая пасѣчная практика медоваго хозяйства. — 2-е изд. во многомъ испр. и дополн. священ. Алексѣя Юшкова. — Харьковъ: Тип. М. Зильберберга, 1877.(рос. дореф.)
- Основи тваринництва та бджільництва : навч. посіб. / Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича ; [уклад. Ю. С. Дронь]. - Чернівці : Чернів. нац. ун-т : Рута, 2010. - 140 с. : рис. - ISBN 978-966-423-115-9
| Література та бібліографія | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
