Безсергенівська
|
Безсергенівська
|
Безсергенівська — станиця в Октябрському районі Ростовської області Росія.
Адміністративний центр Безсергенівського сільського поселення.
Чисельність населення — 2091 особа (2010 рік)[2].
Станиця Безсергенівська розташована на правому березі Аксаю та єрику Варгунка. На південному заході станиці урочище Музга Кругленька. Біля станиці Грекова й Прогонної балки. Над станицею курган Безсерегенівська могила.[3]
Розташована станиця за 18 км на схід від Новочеркаська та за 7 км від річки Дон.
|
|
|
Відома як козацьке містечко з 1593 року. На той час у станиці мешкало 30 козаків[4].
На карті адмірала К. І. Крюйса, сподвижника Петра I, Бесергенів показано на правому березі Дону[5], що відповідає висновкам А. Ф. Рибалкіна про розташування станиці у районі хутора Калініна — Задонського[6][7]. І. М. Сулін розміщає станицю навпроти гирла річки «Довга»[8]. У працях В. Н. Татищева Безсергенівська розташована у верхів'ї річки Ак-Сай[9].
У проміжок 1805-1809 років станиця пересувається на сучасне (2019 рік) місце[10][8].
Безсергенівські козаки беруть участь у взятті Азова й Азовському сидінні[11].
Попри відому легенду про «козаків без кульчиків (рос. серёжки)», дослідники вважають, що походження назви станиці тюркське[12][13]. Так у В. І. Даля «бесермен» тлумачиться як невірний[14]. В. Н. Королев пропонує версію походження імені станиці від «бесер» — люди[12]. А. П. Гордєєв від імені хозарського владики Бозорг-хана[15], А. А. Кривошеєв від караїмської мови «безергянлик» — купець[16].
Назва станиці варіюється:
- 1593 роках — Бесергенево,
- 1594 році — Бесергенів[17],
- 1639 Бесергін[18],
- 1640 році — Бусургенів[19],
- 1667 році - Солах[20],
- 1695 році -Берсенів,
- 1696 році — Берсегенів[21],
- 1708 році - Безсергенівська[22],
- 1745 році — Безсерган[23].
У Безсергенівці розташовано два великих підприємства — ТОВ "Агропідприємство «Безсергенівське» й ВАТ «Безсергенівський риборазводний завод».
Із закладів соціальної галузі на території поселення знаходяться:
- 2 фельдшерсько-акушерських пункти,
- 3 бібліотеки,
- 2 сільських клуби,
- спортзал,
- 2 середні школи,
- 1 дошкільний заклад[24].
- У Безсергенівці розташовано храм святителя Олексія Московського[25] — об'єкт культурної спадщини Російської Федерації. У XVII столітті тут стояла церква Олексія, митрополита Московського. У 1797 році церква занепала й на її місці була побудована нова, освячена в 1800 році теж в ім'я митрополита Олексія. У 1882 році на місці дерев'яного храму було зведено кам'яного. Новий храм мав боковий вівтар в ім'я Казанської ікони Божої Матері й Трьох Святителів.
- На північний схід у сторону Меліховської станиці над Аксаєм розташоване середньовічне городище Золоті гори. В городище люди жили у VIII — X сторіччях.
Городище виявлено у 1986 році експедицією Новочеркаського музею історії донського козацтва під час розкопок біля Камишної балки. В археологічних розкопках тут виявлено елементи кераміки болгарської салтово-маяцької культури, кераміка аланських традицій, фрагменти північно-причорноморських амфор, піфосів, глиняна піч для коржів, деталь конини (блок чумбура), декілька мідних монет, бісер та інше.
- Пам'ятник природи Золоті гори розташований на околиці станиці на правому схилі річки Аксай. Площа пам'ятки природи становить близько 617 га[26][27]. На Золотих горах байрачні ліси змішуються зі степом. Тут трапляються відслонення каменю-черепашнику. У балках б'ють джерела з чистою водою. З рослин можна зустріти здичавілі виноградники, частина з них була вирубана в роки перебудови (1980-ті роки) за антиалкогольної кампанії. Тут налічується близько 360 видів вищих рослин, включаючи: в'яз дрібнолистий, клен татарський й польовий, біла хибна акація, шипшина, терен. Ростуть також абрикоси, яблуні, тутовник. По берегах річки Аксай біля води ростуть верби.
З тварин тут можна зустріти їжака, землерийку, степового тхора, куницю, ласку, косулю та інших. У водах Аксаю мешкають вужі.
- ↑ Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Том 1. Численность и размещение населения Ростовской области]
- ↑ Итоги переписи 2010 года
- ↑ Мапа Шуберта Лист 27-19.
- ↑ Зімін А. А. Російські географічні довідники XVII ст. (Із збірки в Зборах Московської духовної академії)//Записки Відділу рукописів [Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна]. М., 1959. вип . 21. 229
- ↑ Крюйс К. Нова креслярська книга, що містить велику ріку Дон, чи Танаїс. Амстердам, б/р
- ↑ Рибалкін А. Ф. Історія станиці Багаевской від її виникнення до сьогоднішніх днів. Історичний нарис 1648-1957 рр. Багаевская, 1998. 20 с.
- ↑ Рігельман А. І. Історія про донських козаків. Ростов-на-Дону, 1992., 20 с.
- ↑ а б Сулін В. Короткий опис станиць Області Війська Донського//Донські єпархіальні відомості. 1889. 1890, № 18, с. 722
- ↑ Татищев Ст. Н. Лексион російської історичної, географічної, політичної і цивільної//Татищев Ст. Н. Вибрані твори. Л., 1979, с. 182; 61, с. 263
- ↑ Рибалкін А. Ф. Історія станиці Багаевской від її виникнення до сьогоднішніх днів. Історичний нарис 1648-1957 рр. Багаевская, 1998, с. 23
- ↑ Донські справи. СПб. (Пг), 1898-1917. кн 2, с. 249-252
- ↑ а б Корольов Ст. Н. Донські козачі містечка. 2-е вид. Ростов-на-Дону: Інформаційно-видавничий центр `ДОНЧАК`, 2011
- ↑ Шапоренко А. В. Що в імені твоєму станиця? // Світлий шлях. 2007. 23 листоп. С. 7, 8.
- ↑ Даль Ст. Тлумачний словник живого великоросійського мови. М., 1981-1982. т. 1, с. 53
- ↑ Гордєєв А. П. Таємниці Донський Історії // Наукова бібліотека 2014
- ↑ Кривошеєв А. А. Донський улус золотої орди. — Ростов н/Д: ТОВ «Ростиздат», 2007, 118 с.
- ↑ Корольов Ст. Н. Розпис донських козацьких містечок кінця XVI століття//Історико-археологічні дослідження в Азові і на Нижньому Дону в 1991 році. Азов, 1993. вип. 11, 15 с.
- ↑ Донські справи. СПб. (Пг), 1898-1917. кн. 1, с. 935
- ↑ Донські справи. СПб. (Пг), 1898-1917. кн. 1, с. 974, 999
- ↑ Евлія Челебі. Книга подорожі. (Витяги з твору турецького мандрівника XVII століття). Переклад і коментарі. М., 1979. вип. 2. с. 189
- ↑ Похідний журнал 1695 р. 2-е изд. СПб, 1910. с. 18
- ↑ Булавінське повстання (1707-1708 рр..). М., 1935, с. 355
- ↑ Татищев Ст. Н. Лексион російської історичної, географічної, політичної і цивільної//Татищев Ст. Н. Вибрані твори. Л., 1979, с. 182.
- ↑
- ↑
- ↑ Постанова Адміністрації Ростовської області від 19 жовтня 2006 року № 418 про пам'ятники природи.
- ↑