Перейти до вмісту

Бєліков Олег Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Беликов Олег Степанович)
Олег Степанович Бєліков
Народження22 серпня 1918(1918-08-22)
селище Клачка (нині в межах м.Дніпро)
Смерть28 лютого 1982(1982-02-28) (63 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
ПохованняМіське кладовище № 2
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Червоної армії РСЧА
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військВинищувальна авіація
ОсвітаКачинське вище військове авіаційне училище льотчиків
Роки служби1937—1945
ПартіяВКП(б)
Звання Капітан авіації
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Суворова III степеня
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»

Олег Степанович Бєліков (22 серпня 1918 — 28 лютого 1982) — радянський військовий льотчик періоду Другої світової війни. Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 22 серпня 1918 року у поселені Клачка (нині в межах міста Дніпро) у родині робітника. Українець. Закінчив неповну середню школу та робітфак. Працював на заводі імені Артема.

У РСЧА з 1937 року. Закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків у 1939 році.

Брав участь у німецько-радянській війні з червня 1941 року. Командир ескадрильї 19-го окремого винищувального авіаційного полку (16-а повітряна армія, 1-й Білоруський фронт) капітан Бєліков до серпня 1944 року здійснив 635 бойових вильотів, в 114 повітряних боях збив особисто 15 літаків противника і 14 у групі. Був важко поранений.

Після війни у запасі. Жив у Харкові. Помер 19 серпня 1982 року.

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]

19 серпня 1944 року О. С. Бєлікову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Також нагороджений:

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382. (рос.)
  • Нагородні листи О. С. Бєлікова на сайті «Подвиг народа» [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)