Перейти до вмісту

Берінчик Денис Юрійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Берінчик Денис)
Денис Берінчик
зображення
Загальна інформація
Повне ім'яДенис Юрійович Берінчик
Прізвисько«Український танк»
ГромадянствоУкраїна Україна
Народження5 травня 1988(1988-05-05) (36 років)
Краснодон, нині Сорокине, Луганська область
ПроживанняУкраїна Київ, Україна
Alma materНаціональний університет фізичного виховання і спорту України Редагувати інформацію у Вікіданих
Вагова категоріяПерша напівсередня вага (до 64 кг)
Легка вага (до 61,2 кг)
Стійкаправша
Зріст170 см
Розмах рук171 см
ПромоутерK2 Promotions
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Професіональна кар'єра
Перший бій29 серпня 2015
Останній бій18 травня 2024
ПоясWBO
Боїв19
Перемог19
Перемог нокаутом9
Поразок0
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Бокс
Олімпійські ігри
Срібло 2012 Лондон Перша напівсередня вага
Чемпіонат світу з боксу
Срібло 2011 Баку Перша напівсередня вага
Універсіада
Бронза 2013 Казань До 64 кг

Дени́с Ю́рійович Бері́нчик (нар. 5 травня 1988, Краснодон, Луганська область, УРСР) — український професійний боксер, виступає у першій напівсередній вазі (до 63,5 кг) та легкій вазі (до 61,2 кг). Чемпіон світу за версією WBO у легкій вазі[1][2].

Срібний призер Олімпійських ігор (2012), срібний призер чемпіонату світу (2011), бронзовий призер літньої Універсіади (2013), дворазовий чемпіон України (2013, 2014), чемпіон світу за версією WBO (2024) в легкій вазі. Заслужений майстер спорту України з боксу. Денис Берінчик відомий своїми епатажними виходами на бій, в поєдинку проти Крістобаля — Денис з'явився в костюмі «Супермаріо», а перед цим боксер виїжджав до рингу на коні.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України.

Аматорська кар'єра

[ред. | ред. код]

Першого серйозного успіху на міжнародному любительському рингу Денис досяг 2010 року — виграв чемпіонат Міжнародної федерації студентського спорту, перемігши в фіналі досвідченого казахського боксера, чемпіона Азії Гані Жайлауова. Після цього чемпіонату Денис перейшов у більш високу вагову категорію.

Чемпіонат світу 2011

[ред. | ред. код]

2011 року Денис відправився до Баку для участі в чемпіонаті світу. В першому бою з невеликою перевагою переміг фаворита Роніеля Іглесіаса Сотолонго (19-19). Усіх наступних суперників Беринчик впевнено перемагав з великою перевагою. У півфіналі Денис переміг відомого британця Тома Сталкера. У фіналі спірно програв Евертону Лопесу (23-26). По ходу поєдинку Берінчик декілька раз посилав суперника в нокдаун.

Олімпійські Ігри

[ред. | ред. код]

На літніх Олімпійських іграх 2012 в Лондоні виступив у ваговій категорії до 64 кг. Перший бій цього турніру, де Беринчик з невеликою перевагою переміг шведа Ентоні Їгіта, вийшов дуже важким. Потім більш упевнено переміг австралійця Джеффа Горна. У півфіналі переміг боксера з Монголії Уранчимегійн Менх-Ердене. У фіналі Денис зустрівся з кубинцем Роніелєм Іглесіасом Сотолонго. Кубинець був точнішим і з невеликою перевагою зміг взяти всі раунди у Берінчика. Денис програв з рахунком 15:22 — і отримав «срібло».

Денис запам'ятався на Лондонській олімпіаді тим, що всі свої перемоги святкував гопаком.

Універсіада 2013

[ред. | ред. код]

На літній Універсіаді, яка проходила з 6 по 17 липня в Казані, Денис представляв Україну в боксі у ваговій категорії до 64 кг. Завоював бронзову нагороду.[3]

В 1/16 українець здолав чеха Зденека Чладека 3:0. У чвертьфіналі поборов казаха Айдара Амірзакова з таким же рахунком, перемога гарантувала Берінчику бронзову нагороду. У півфіналі спортсмен зустрівся з росіянином Раджабом Бутаєвим. У першому раунді судді одностайно віддали перемогу російському боксеру. Після другого раунду лише один із суддів поставив українському боксеру оцінку 10 балів. І в третьому раунді судді знову віддали перевагу Раджабу Бутаєву. У загальному заліку рахунок був на користь росіянина: 1-й суддя: 28:26, 2-й суддя: 29:25, 3-й суддя: 29:25.[4].[5]

Не пройшов відбір у збірну України, яка виборювала путівки на Олімпійські ігри-2016.[6]

Напівпрофесійна ліга

[ред. | ред. код]

У жовтні 2012 року Денис Берінчик вступив у напівпрофесійну лігу WSB, міжнародну боксерську асоціацію під егідою AIBA в складі команди «Українські отамани». Всього провів 5 поєдинків, у 3 з яких переміг.

Результати поєдинків WSB
[ред. | ред. код]
Команда Суперник Спосіб Дата Місце Примітки Відео
Німеччина «German Eagles» Німеччина Артур Шмідт Перемога | WP (3:0) 1 лютого 2013 Київ
Азербайджан «Azerbaijan Baku Fires» Узбекистан Хуршид Тоджибаєв Перемога | WP (3:0) 22 березня 2013 Київ 1/4 фіналу
Італія «D&G Italia Thunder» Сербія Бранимир Станкович Поразка | WP (0:3) 13 квітня 2013 Мілан 1/2 фіналу
Німеччина «German Eagles» Вірменія Артем Арутюнян Перемога | WP (3:0) 8 березня 2014 Франкфурт
Росія «Russian boxing team» Росія Раджаб Бутаєв Поразка | WP (0:3) 31 березня 2014 Москва 1/4 фіналу

Професійна кар'єра

[ред. | ред. код]

4 червня 2015 року промоутерська компанія братів Кличків K2 Promotions підписала контракт з Берінчиком.[7]

Берінчик vs. Мадні

[ред. | ред. код]
Дебютний бій з Таріком Мадні

Дебют Дениса у професійному ринзі відбувся 29 серпня 2015 року в київському палаці спорту, у андеркарті бою Олександра Усика з Джонні Мюллером Денис переміг бельгійця Таріка Мадні (19-8-1, 1 KOs) технічним нокаутом. Тарік відмовився виходити на наступний раунд через зламаний ніс.[8]

В першому раунді українець захопив ініціативу, а вже у другій трихвилинці увійшов у смак і навіть почав грати на публіку. До пори до часу Мадні досить стійко витримував удари суперника, проте в третьому раунді вже почав здавати — після хорошої «двійки» Берінчика бельгієць насилу встояв на ногах. Закінчилося все після четвертої трихвилинки, в якій український боксер показав весь свій настрій на перемогу. Українець викидав удари один за іншим, а Мадні все більше виглядав розгубленим. В підсумку до кінця раунду бельгієць вистояв, але в перерві лікарі констатували, що у нього зламаний ніс, після чого сигналізували рефері, що продовження бою неможливо.[9]

На свій перший бій Денис Берінчик вийшов під пісню «Вставай» українського реп-виконавця ЯрмаКа.

Берінчик vs. Аньянву

[ред. | ред. код]

14 листопада 2015 року в місті Бровари, Льодовому палаці торговельно-розважального центру «Термінал», Денис переміг нідерландського джорнімена Інносента Аньянву (22-12-3, 13 KOs). Бій завершився перемогою українця технічним нокаутом у шостому раунді шестираундового поєдинку.

Берінчик vs. Міжеї мол.

[ред. | ред. код]

12 грудня 2015 року в київському палаці спорту, у андеркарті бою Олександра Усика з Педро Родрігесом Денис переміг угорця Дьєрдя Міжеї молодшого (22-16-0, 13 KOs). До рингу Берінчик вийшов в костюмі гладіатора. Поєдинок пройшов всю дистанцію, але протягом бою угорець встиг побувати у нокдауні п'ять разів. Одноголосним рішенням суддів перемога дісталась українцю з рахунком: 60-50.

Берінчик vs. Емільяно Гарсія

[ред. | ред. код]

У 2016 році Денис Берінчик перейшов у легку вагову категорію (до 61,2 кг). 23 квітня боксер провів свій четвертий бій вже у новій категорії. Шестираундовий поєдинок мав відбутися у андеркарті бою Усик — Сіммонс, але через травму Олександра Усика бій було скасовано, тому поєдинок Берінчика став центральною подією вечора. Весь бій проходив під диктовку Берінчика. В перших двох раундах Гарсія ще намагався контратакувати, але в третій трихвилинці перевага українця стала дуже великою. Наприкінці четвертого раунду рефері був змушений зупинити бій, який перетворився на побиття аргентинця.[10]

Берінчик vs. Окура

[ред. | ред. код]

12 листопада 2016 року в Льодовому палаці торговельно-розважального центру «Термінал», місто Бровари Денис переміг іспанця Хуана Окуру (11-7-1, 4 KOs). Бій пройшов всю дистанцію (8 раундів) і завершився перемогою українця за очками.[11]

Берінчик vs. Парра

[ред. | ред. код]

2017 рік для Дениса почався з дебюту на професіональному ринзі за кордоном, в Sporthall Budakalász, міста Будакалаз, Угорщина. Так, 10 червня 2017 року Берінчик зустрівся з досвідченим ексчемпіоном світу за версією WBA (Світової Боксерської Асоціації) у найлегшій ваговій категорії, венесуельцем Лоренцо Паррою (32-10-2, 19 KOs). Бій пройшов всю відведену дистанцію (вісім раундів) і завершився перемогою українця за очками.

Берінчик vs. Ісмаель Гарсія

[ред. | ред. код]

16 вересня 2017 року у столичному AKKO International, в андеркарті бою Віктора Постола з Джамшідбеком Наджміддіновим відбувся бій Дениса з іспанцем мексиканського походження Ісмаелем Гарсією (8-1-0, 3 KOs). Бій завершився у шостому раунді восьмираундового поєдинку технічним нокаутом у виконанні українця.

Чемпіон WBO Oriental (Схід)

[ред. | ред. код]

Берінчик vs. Валлеспін

[ред. | ред. код]

16 грудня 2017 року в Льодовому палаці в Броварах Денис виборов перший у професійній кар'єрі титул. Суперником Берінчика став філіппінський боксер Аллан Валлеспін (11-1-0, 8 KOs). Бій завершився у шостому раунді десятираундового поєдинку нокаутом у виконанні українця.

Берінчик vs. Прієто

[ред. | ред. код]

23 червня 2018 року в київському палаці спорту, Денис захистив титул чемпіона WBO Oriental від посягань колумбійця Хосе Луїса Прієто (26-4-0, 17 KOs). Бій завершився після п'ятого раунду десятираундового поєдинку відмовою колумбійця продовжувати бій.

Чемпіон WBO International

[ред. | ред. код]

22 грудня 2018 року в Броварському льодовому палаці ТРЦ «Термінал», відбувся бій Берінчика проти філіппінця Росекі Крістобаля (15-2-0, 11 KO) за вакантний титул WBO International, який завершився на 20-й секунді сьомого раунду технічним нокаутом у виконанні українця.

Денис, вірний своїй манері неординарно виходити до рингу, знову здивував, вийшовши в костюмі «Супер Маріо» та під музику з цієї ж гри.

20 квітня 2019 року в київському палаці спорту, Денис захистив титул чемпіона WBO International від посягань японця Ніхіто Аракави (32-6-2). Це перший бій Берінчика, в якому він пройшов усі 12 раундів.[12]

5 жовтня 2019 року успішно захистив свій титул у бою з мексиканцем Патриціо Лопесем Морено.[13]

22 лютого 2020 року Берінчик втретє захистив титул WBO International, перемігши аргентинця Ектора Едгардо Сарміенто.[14]

18 грудня 2021 року Берінчик переміг росіянина Ісу Чанієва (15-4, 7 КО), зберігши другорядний чемпіонський пояс WBO International[15].

Берінчик проти Наваррете

[ред. | ред. код]

18 травня 2024 року вийшов на бій за вакантний титул чемпіона WBO в легкій вазі проти чемпіона в трьох категоріях Емануеля Наваррете з Мексики, який був великим фаворитом в цьому протистоянні. Берінчик добре рухався, провалював суперника та завдавав влучних ударів у відповідь і здобув перемогу розділеним рішенням, а разом з нею титул чемпіона[1][2]. Денис став чотирнадцятим українським чемпіоном світу з професійного боксу[16].

Таблиця боїв

[ред. | ред. код]
19 Перемог (9 нокаутом, 10 за рішенням суддів), 0 Поразок (0 нокаутом, 0 за рішення суддів)
Бій Рекорд Суперник П-П-Н[17] Останні 6 боїв[18] Спосіб Раунд, час Дата Місце проведення Примітки
20 Н/Д США Кейшон Девіс 12-0                               Н/Д (12) 14 лютого 2025 США Madison Square Garden Theater, Нью-Йорк Захист титула чемпіона світу за версією WBO (1-й захист) в легкій вазі.
19 19-0 Мексика Емануель Наваррете 38-1-1                               SD 12 (12) 18 травня 2024 США Pechanga Arena, Сан-Дієго, Каліфорнія Виграв вакантний титул чемпіона світу за версією WBO в легкій вазі.
18 18-0 Швеція Ентоні Їгіт 27-3-1                               UD 12 (12) 26 серпня 2023 Польща Міський стадіон, Вроцлав Захистив титул чемпіона світу за версією WBO International (8-й захист) в легкій вазі.
17 17-0 Франція Іван Менді 47-6-1                               UD 12 (12) 3 грудня 2022 Велика Британія «Тоттенгем Готспур», Лондон Захистив титул чемпіона світу за версією WBO International (7-й захист) в легкій вазі.
Виграв титул чемпіона Європи за версією EBU (1-й захист Менді) в легкій вазі.
16 16-0 Росія Іса Чанієв 15-3                               UD 12 (12) 18 грудня 2021 Україна Льодовий палац «Термінал», Бровари Захистив титул чемпіона світу і за версією WBO International (6-й захист) в легкій вазі.
15 15-0 Чилі Хосе Санчес 18-1                               TKO 3 (12), 0:35 21 березня 2021 Україна Льодовий палац «Термінал», Бровари Захистив титул чемпіона світу за версією WBO International (5-й захист) в легкій вазі.
14 14-0 Румунія Віорел Сіміон 22-3                               RTD 7 (10), 3:00 8 жовтня 2020 Україна Клуб «Equides», Лісники (Києво-Святошинський район) Захистив титул чемпіона світу за версією WBO International (4-й захист) в легкій вазі.
13 13-0 Аргентина Ектор Едгардо Сармієнто 21-1                               UD 12 (12) 22 лютого 2020 Україна Льодовий палац «Термінал», Бровари Захистив титул чемпіона світу за версією WBO International (3-й захист) в легкій вазі.
12 12-0 Мексика Патрісіо Лопес Морено 26-3                               UD 12 (12) 5 жовтня 2019 Україна Льодовий палац «Термінал», Бровари Захистив титул чемпіона світу за версією WBO International (2-й захист) в легкій вазі.
11 11-0 Японія Ніхіто Аракава 32-6-2                               UD 12 (12) 20 квітня 2019 Україна Палац спорту, Київ Захистив титул чемпіона світу за версією WBO International (1-й захист) в легкій вазі.
10 10-0 Філіппіни Росекі Крістобаль 15-2                               TKO 7 (12), 2:40 22 грудня 2018 Україна Льодовий палац «Термінал», Бровари Виграв вакантний титул чемпіона світу за версією WBO International в легкій вазі.
9 9-0 Колумбія Хосе Луїс Прієто 26-4                               RTD 5 (10), 3:00 23 червня 2018 Україна Палац спорту, Київ Захистив титул чемпіона світу за версією WBO Oriental (Схід) (1-й захист) в легкій вазі.
8 8-0 Філіппіни Аллан Валлеспін 11-1                               KO 6 (10), 1:52 16 грудня 2017 Україна Льодовий палац «Термінал», Бровари Виграв вакантний титул чемпіона світу за версією WBO Oriental (Схід) в легкій вазі.
7 7-0 Іспанія Ісмаель Гарсія 8-1                               TKO 6 (8), 2:27 16 вересня 2017 Україна AKKO International, Київ
6 6-0 Венесуела Лоренцо Парра 32-10-2                               UD 8 (8) 10 червня 2017 Угорщина Sporthall Budakalász, Будакалас, Угорщина
5 5-0 Мексика Хуан Окура 11-7-1                               UD 8 (8) 12 листопада 2016 Україна Льодовий палац «Термінал», Бровари
4 4-0 Аргентина Емільяно Мартін Гарсія 12-0                               TKO 4 (6), 2:56 23 квітня 2016 Україна Палац спорту, Київ
3 3-0 Угорщина Дьєрдь Міжеї 22-16                               UD 6 (6) 12 грудня 2015 Україна Палац спорту, Київ
2 2-0 Нідерланди Інносент Аньянву 22-12-3                               TKO 6 (6), 1:36 14 листопада 2015 Україна Льодовий палац «Термінал», Бровари
1 1-0 Бельгія Тарік Мадні 19-8-1                               RTD 4 (6), 3:00 29 серпня 2015 Україна Палац спорту, Київ Професійний дебют.

Графічне представлення

[ред. | ред. код]

Телебачення

[ред. | ред. код]

Спортивні досягнення

[ред. | ред. код]

Професійні

[ред. | ред. код]

Напівпрофесійні

[ред. | ред. код]

Міжнародні аматорські

[ред. | ред. код]

Регіональні аматорські

[ред. | ред. код]

Державні нагороди

[ред. | ред. код]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений. Має двох доньок - Аріна і Мадіна. Мав сина Тимура, який прожив усього два тижні[22][23].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б iSport.ua (19 травня 2024). Денис Берінчик - чемпіон світу в легкій вазі!. iSport.ua (укр.). Процитовано 19 травня 2024.
  2. ↑ а б Денис Берінчик став чемпіоном світу за версією WBO у легкій вазі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 травня 2024.
  3. ↑ Особиста інформація спортсмена на сайті Універсіади 2013 [Архівовано 17 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.) (англ.)
  4. ↑ Універсіада 2013: український боксер Денис Берінчик здобув бронзу. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 липня 2013.
  5. ↑ Результати змагань на офіційному сайті Універсіади 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 22 липня 2013. [Архівовано 2013-07-16 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Титулований український боксер не пройшов відбір у збірну. Архів оригіналу за 25 квітня 2015. Процитовано 26 квітня 2015.
  7. ↑ Беринчик подписал контракт с компанией Кличко. LB.ua. Процитовано 27 травня 2020.
  8. ↑ Український боксер Берінчик зламав ніс і побив бельгійця Мадні (ВІДЕО) [Архівовано 6 січня 2019 у Wayback Machine.], depo.ua тільки Україна.
  9. ↑ Берінчик здобув красиву перемогу в своєму дебютному поєдинку в профі [Архівовано 31 серпня 2015 у Wayback Machine.], ZN, UA
  10. ↑ Берінчик технічним нокаутом переміг аргентинця Гарсію [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.], Дзеркало тижня. Україна.
  11. ↑ Берінчик за очками переміг іспанця Окуру. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
  12. ↑ Денис Беринчик – новости, последние бои, боксерские рекорды, видео боев, фото. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020.
  13. ↑ Беринчик эффективно вышел и защитил пояс WBO International. broportal.net.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  14. ↑ Беринчик в Броварах победил Сармиенто единогласным решением судей. broportal.net.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  15. ↑ Берінчик переміг росіянина у важкому бою і зберіг пояс WBO International. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
  16. ↑ Sport24.ua (19 травня 2024). Берінчик – 14-й чемпіон-українець: хто з боксерів перебував на вершині до нього. Sport24.ua (укр.). Процитовано 19 травня 2024.
  17. ↑ Перемог-Поразок-Нічиїх
  18. ↑ Зліва-направо від найдавнішого, згідно з Denys Berinchyk [Архівовано 20 серпня 2015 у Wayback Machine.], BoxRec.
  19. ↑ Указ Президента України від 15 серпня 2012 року № 474/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  20. ↑ Указ Президента України № 978/2011 від 12 жовтня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 1 травня 2013.
  21. ↑ Указ Президента України № 392/2013 від 25 липня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
  22. ↑ Денис Берінчик поховав сина. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018.
  23. ↑ У боксера Дениса Беринчика помер син. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Денис Берінчик
у сестринських Вікіпроєктах
q: Цитати у Вікіцитатах?
CMNS: Денис Берінчик у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Берінчик_Денис_Юрійович&oldid=44614754