Бех-Романчук Марина Олександрівна
Марина Бех-Романчук | |||
---|---|---|---|
Загальна інформація | |||
Повне ім'я | Марина Олександрівна Бех-Романчук | ||
Народження | 18 липня 1995 (29 років) Морозів або Корначівка, Хмельницька область, Україна | ||
Громадянство | Україна | ||
Зріст | 174 см[1] | ||
Вага | 62 кг[1] | ||
Клуб | «Освіта» | ||
Тренери | Вадим Крушинський | ||
Особисті рекорди | |||
стрибки у довжину | 6,93 (2016) | ||
потрійний стрибок | 15,02 (2022) | ||
Особисті рекорди (коротка доріжка) | |||
стрибки у довжину | 6,96 (2020) | ||
потрійний стрибок | 14,74 (2022) | ||
Нагороди | |||
Спортивні звання | |||
Медалі | |||
Бех-Романчук Марина Олександрівна у Вікісховищі |
Марина Олександрівна Бех (нар. 18 липня 1995, Морозів або Корначівка, Хмельницька область, Україна) — українська легкоатлетка, яка спеціалізується у стрибках у довжину та потрійному стрибку, призерка світових та континентальних першостей, чемпіонка Універсіади, учасниця Олімпійських ігор 2016, 2020 та 2024 року, чемпіонка Європи, багаторазова чемпіонка України.
Зимовий сезон розпочала 25 січня на клубному чемпіонаті України в Сумах, де перемогла з результатом 6,50 м. 1 лютого відбувся перший міжнародний старт у сезоні. На змаганнях у Мюнхені вона поступилася лише господарці змагань Малайці Мігамбо, встановивши новий особистий рекорд у приміщенні 6,73 м[2]. 8 лютого на чемпіонаті України в приміщенні покращила свій особистий рекорд (6,85 м) та стала чемпіонкою України. 12 лютого перемогла на змаганнях у Франції (результат 6,60 м), а 16 лютого на чемпіонаті Асоціації Балкаських легкоатлетичних федерацій у Туреччині (результат 6,76 м)[3][4].
2 березня відбулася кваліфікація на чемпіонаті Європи в приміщенні, що відбувся у британському місті Глазго. Бех-Романчук у другій спробі стрибнула 6,78 м, виконала кваліфікаційний норматив (6,65 м) та з другого місця кваліфікувалася у фінал. Наступного дня українка у четвертій спробі стрибнула 6,84 м, на один сантиметр випередила Малайку Мігамбо та зуміла посісти третє місце[5]. Від Анастасії Мирончик-Іванової, яка посіла друге місце, вона відстала на 9 см, а від Івани Шпанович, яка стала чемпіонкою, на 15 см.
Літній сезон розпочався для спортсменки 3 травня з етапу Діамантової ліги в Досі. Вона зуміла стати другою (результат 6,74 м), поступившись лише два сантиметри колумбійці Катерін Ібаргуен[6]. 9 травня, в Ужгороді, відбувся Кубок дружби, на якому Марина здобула перемогу. 6 червня, в Римі, відбувся наступний етап Діамантової ліги. Українка посіла на ньому п'яте місце (результат 6,64 м), відставши від призової трійки на 12 сантиметрів[7]. 8 червня в австрійському Інсбруку відбувся турнір «Golden Roof Challenge», де українка зуміла здобути перемогу (результат 6,74 м). 12 та 14 червня відбулися змагання в Афінах та Дессау, де Марина посіла друге місце. На змаганнях у Німеччині результат 6,85 м, став її особистим рекордом сезону.
Марина Бех-Романчук потрапила до складу збірної України на Європейських іграх у Мінську. 23 червня, в особистих змаганнях, вона з результатом 6,58 м виграла бронзову медаль, а 28 червня вона показала результат 6,79 м, здобула перемогу та допомогла збірній України виграти командну золоту медаль[8][9]. За ці перемоги вона була нагороджена Орденом княгині Ольги III ст. Будучи студенткою університету, Марина взяла участь в Універсіаді, яка відбувалася в Неаполі. 9 липня, з результатом 6,84 м, вона впевнено стала чемпіонкою[10].
21 липня відбувся етап Діамантової ліги в Лондоні. Українка з результатом 6,78 м стала на ньому третьою[11]. Після цих змагань Марина гарантувала собі вихід у фінальний етап змагань[12]. 18 серпня на етапі Діамантової ліги в Бірмінгемі посіла п'яте місце (результат 6,67 м), відставши від призової трійки на 18 сантиметрів. 23 серпня вп'яте стала чемпіонкою України. Фінал Діамантової ліги відбувся 6 вересня в Брюсселі. Бех-Романчук та Катаріна Джонсон-Томпсон показали результат 6,73 м, але за додатковими показниками британка посіла третє місце, а українка стала четвертою[13]. 10 вересня у Мінську відбулася матчева легкоатлетична зустріч Європа — США. Марина стала другою (результат 6,73 м), а команда Європи здобула перемогу[14].
5 жовтня Бех-Романчук стартувала на чемпіонаті світу в Досі. Для того щоб одразу пройти у фінал потрібно було показати результат 6,75 м. У першій спробі вона стрибнула 6,69 м, а у другій 6,74 м. Після цього вона вирішила не виходити на третю спробу, оскільки цього результату було достатньо щоб кваліфікуватися у фінал. У підсумку результат українки став четвертим у кваліфікації[15]. Фінал відбувся наступного дня. У першій спробі Марина одразу показала хороший результат, стрибнувши 6,81 м. Лише Есе Бруме стрибнула краще у першій спробі (6,83 м). У другій та четвертій спробі вона зробила заступ, а у третій не зуміла покращити попередній результат (6,77 м). Паралельно Есе Бруме покращила свій результат до 6,91 м, а німкеня Малайка Мігамбо показала феноменальний стрибок на 7,30 м та відірвалася від усіх суперниць. Переломним для українки став п'ятий стрибок. Вона зуміла зібратися та стрибнути 6,92 м, випередивши на один сантиметр Есе Бруме. Цей результат став її найкращим результатом у сезоні та лише на один сантиметр гіршим за її особистий рекорд на відкритих аренах. В останніх спробах у турнірній таблиці не відбулося змін, а Марина Бех-Романчук виграла срібну медаль[16]. Це вперше з чемпіонату світу 1993 року, коли українські стрибунки у довжину ставали призерками чемпіонату світу (Лариса Бережна у 1993 році виграла срібну медаль).
За підсумками жовтня 2019 визнана Національним олімпійським комітетом України найкращою спортсменкою місяця в Україні[17].
Зимовий сезон Бех-Романчук розпочала дуже вдало. На чотирьох етапах Світового туру в приміщенні українка здобула чотири перемоги, стрибаючи понад 6,90 м. За підсумками змагань Світового туру в приміщенні вона стала першою у загальному заліку серед стрибунок у довжину. До чемпіонату світу в приміщенні, який мав відбутися у середині березня в Нанкіні, Мирина підходила у статусі одного із фаворитів. Але саме в цей час у світі розгорнулася пандемія COVID-19, яка призупинила усі спортивні змагання.
19 серпня Бех-Романчук повернулася до змагань. На етапі Світового атлетичного континентального туру, який відбувся в Угорщині, українка посіла друге місце, поступившись лише одним сантиметром Анастасії Мирончик-Івановій (переможний результат білоруски 6,77 м). У зв'язку із тим, що цей сезон вийшов не повноцінним, Діамантова ліга проходила у вигляді показових змагань на яких не було залікових балів. 23 серпня, етапі Діамантової ліги у Стокгольмі, Марина здобула перемогу з найкращим особистим результатом сезону (6,85 м)[18]. 25 серпня здобула перемогу на Меморіалі Януша Кусоцинського, який відбувся в Польщі[19]. А 29 серпня, у Луцьку захистила звання чемпіонки України, стрибнувши 6,81 м у фіналі[20].
5 вересня в Австрії відбувся «Golden Roof Challenge», на якому Бех-Романчук з результатом 6,82 м поступилася лише білорусці Анастасії Мирончик-Івановій[21]. 8 та 13 вересня українка виступила на змаганнях у Німеччині. Спершу на змаганнях у Дессау вона посіла друге місце, поступившись Малайці Мігамбо, а через п'ять днів, у Берліні, з особистим рекордом сезону, зуміла взяти у неї реванш та перемогти[22][23]. 25 вересня, у Досі, відбувся останній етап Діамантової ліги. Українка встановила свій особистий рекорд сезону (6,91 м) та здобула перемогу[24].
За підсумками сезону американський журнал «Track&Field News» назвав її найкращою стрибункою у довжину[25]. Також Асоціація спортивних журналістів України визнала її найкращою українською спортсменкою року[26].
Зимовий сезон Бех-Романчук розпочала 5 лютого на змаганнях у Берліні. З результатом 6,64 м, вона поступилася лише господарці змагань Малайці Мігамбо[27]. 11 лютого на чемпіонаті України стрибнула 6,70 м та впевнено здобула перемогу[28].
6 березня, на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в приміщенні здобула золоту медаль[29]. В останній спробі їй вдалося стрибнути 6,92 м та обійти Малайку Мігамбо на 4 см.
Літній сезон розпочала 2 червня на змаганнях у Словаччині. Незважаючи на не дуже високий результат (6,39 м) вона стала бронзовою призеркою змагань[30]. 10 червня у Флоренції відбувся перший етап Діамантової ліги. З результатом 6,79 м Марина посіла третє місце. Після цього відбувся чемпіонат України, де Бех-Романчук впевнено здобула перемогу[31]. Етап Діамантової ліги в Осло, що відбувся 1 липня, завершився для українки невдало. Вона не зуміла виконати жодної залікової спроби[32]. 4 липня, на наступному етапі Діамантової ліги, що відбувся у Стокгольмі, Марина зуміла виграти бронзову медаль[33]. 6 липня вона перемогала на Меморіалі Іштвана Дюлая, а 13 липня завоювала золото на етапі Діамантової ліги в Ґейтсгеді[34].
1 серпня відбулася кваліфікація змагань на Олімпійських іграх у Токіо. Кваліфікаційним нормативом була відстань 6,75 м. Українська спортсменка у першому стрибку показала результат 6,71 м, але наступні два її стрибки були із заступом. Результат Марини став десятим серед усіх спортсменок і вона зуміла подолати кваліфікацію[35]. Фінальні змагання відбулися 3 серпня. У перших двох спробах українка зробила заступ, що поставило її у критичну ситуацію перед третім стрибком, оскільки, якби третя спроба також була б невдалою, Бех-Романчук завершила б змагання. Але українка зуміла впоратися їз цією ситуацією та показала результат 6,88 м у третьому стрибку, що перемістило її на п'яте місце. У наступних спробах Марина, щоб дістатися до призової трійки, намагалася більше ризикувати під час стрибків, але здійснити успішну спробу їй так і не вдалося. У підсумку вона завершила змагання на п'ятому місці, відставши від Малайки Мігамбо, яка здобула перемогу, на 13 см, а від призової трійки на 9 см[36].
26 серпня виступила на етапі Діамантової ліги в Лозанні, де з результатом 6,54 м посіла п'яте місце[37]. 5 вересня виграла змагання «Meeting Internazionale Citta’ di Padova» в Італії з результатом 6,70 м[38]. 8 вересня, у Цюриху, відбувся фінал Діамантової ліги. В останній спробі Марина зуміла стрибнути на 6,75 м, випередивши американську спортсменку Джасмін Стоуерс на 1 см та посівши підсумкове третє місце[39]. 12 вересня, на змаганнях «Continental Tour Silver» у Берліні, з результатом 6,44 м, посіла четверте місце, завершивши для себе змагальний сезон[40].
У новому сезоні спортсменка вирішила спробувати себе у потрійному стрибку. На клубному чемпіонаті України в приміщенні, який відбувся 29 січня, стрибнула 14,34 м, встановивши особистий рекорд. Зимовий сезон у стрибках в довжину склався невдало: змагання у Льєвені та Бірмінгемі, які відбулися у рамках Світового туру в приміщенні, завершила без залікових спроб[41]. Участь у чемпіонаті світу в приміщенні була під питанням через початок повномаштабного вторгнення Росії в Україну. Зрештою їй вдалося поїхати на ці змагання та виступити 20 березня одразу в двох дисциплінах. Спершу відбувся фінал у потрійному стрибку, у якому Марина в останній спробі стрибнула 14,74 м, оновивши особистий рекорд та здобувши срібну медаль. У стрибках у довжину не вдалося виграти ще одну медаль, посівши шосте місце з результатом 6,73 м[42]. Варто відзначити що одна їз спроб, яка могла стати медальною, була незарахована через спірний заступ.
13 травня, етапом Діамантової ліги у Досі, почала літній сезон, посівши друге місце у потрійному стрибку з результатом 14,73 м[43]. 21 травня, у Бірмінгемі, виступила у стрибках у довжину, знову посівши друге місце (результат 6,66 м)[44]. 9 червня, у Римі, встановила найкращий особистий результат у сезоні (6,85 м) та здобула перемогу[45].
16 липня пройшла кваліфікацію чемпіонату світу в потрійному стрибку, стрибнувши з першої спроби 14,54 м (другий результат кваліфікації). У фіналі стрибнула лише 13,91 м та стала одинадцятою. 23 липня стартувала у стрибках у довжину, кваліфікувавшись у фінал з четвертим результатом — 6,81 м. У фіналі зуміла на один сантиметр покращила цей результат, ставши у підсумку восьмою.
На чемпіонаті Європі, у кваліфікації стрибків у довжину показала особистий найкращий результат сезону — 6,87 м, кваліфікувавшись із другого місця. У фіналі, який відбувся 18 серпня, з результатом 6,76 м більшу частину змагань перебувала на третьому місці, але Джазмін Соєрс зуміла випередити українку в останній спробі. Наступного дня відбувся фінал у потрійному стрибку, де Марина у першій спробі встановила особистий рекорд — 14,81 м, захопивши лідерство, а у п'ятій спробі стрибнула — 15,02 м, забезпечивши собі перемогу[46]. Цей результат став третім в історії потрійного стрибку для українок, а Бех-Романчук стала другою українкою (після видатної Інеси Кравець), якій вдалося стрибнути за 15 метрів.
Рік | Змагання | Місце проведення | Місце | Дисципліна | Результат | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|
Представник Україна | ||||||
2011 | Чемпіонат світу серед юнаків | Лілль | 5 | стрибки у довжину | 6,05 м | |
Європейський юнацький олімпійський фестиваль | Трабзон | стрибки у довжину | 6,25 м | |||
2012 | Чемпіонат світу серед юніорів | Барселона | 8 | стрибки у довжину | 6,35 м | |
2013 | Командний чемпіонат Європи | Ґейтсгед | 10 | стрибки у довжину | 6,04 м | |
Чемпіонат Європи серед юніорів | Рієті | стрибки у довжину | 6,44 м | |||
Чемпіонат світу | Москва | 25 (кв.) | стрибки у довжину | 6,31 м | ||
2014 | Чемпіонат світу серед юніорів | Юджин | 9 | стрибки у довжину | 5,95 м | |
2015 | Чемпіонат Європи в приміщенні | Прага | 16 (кв.) | стрибки у довжину | 6,27 м | |
Чемпіонат Європи серед молоді | Таллінн | 6 | стрибки у довжину | 6,50 м | ||
2016 | Чемпіонат Європи | Амстердам | 12 | стрибки у довжину | 6,29 м | |
Олімпійські ігри | Ріо-де-Жанейро | 12 | стрибки у довжину | NM | ||
2017 | Чемпіонат Європи в приміщенні | Белград | 7 | стрибки у довжину | 6,59 м | |
Чемпіонат Європи серед молоді | Бидгощ | стрибки у довжину | 6,48 м | |||
Чемпіонат світу | Лондон | 18 (кв.) | стрибки у довжину | 6,36 м | ||
2018 | Чемпіонат світу в приміщенні | Бірмінгем | 10 | стрибки у довжину | 6,37 м | |
Чемпіонат Європи | Берлін | стрибки у довжину | 6,73 м | |||
2019 | Чемпіонат Європи в приміщенні | Глазго | стрибки у довжину | 6,84 м | ||
Європейські ігри | Мінськ | стрибки у довжину | 6,58 м | |||
Команда (DNA) | ||||||
Літня універсіада | Неаполь | стрибки у довжину | 6,84 м | [47] | ||
Чемпіонат світу | Доха | стрибки у довжину | 6,92 м | SB[48] | ||
2021 | Чемпіонат Європи в приміщенні | Торунь | стрибки у довжину | 6,92 м | WL | |
Олімпійські ігри | Токіо | 5 | стрибки у довжину | 6,88 м | ||
2022 | Чемпіонат світу в приміщенні | Белград | 6 | стрибки у довжину | 6,73 м | |
потрійний стрибок | 14,74 м | PB | ||||
Чемпіонат світу | Юджин | 8 | стрибки у довжину | 6,82 м | ||
11 | потрійний стрибок | 13,91 м | ||||
Чемпіонат Європи | Мюнхен | 4 | стрибки у довжину | 6,76 м | ||
потрійний стрибок | 15,02 м | PB, EL | ||||
2023 | Європейські ігри | Краків | — | стрибки у довжину | NM | |
потрійний стрибок | 14,58 м | |||||
Чемпіонат світу | Будапешт | — | стрибки у довжину | NM | ||
потрійний стрибок | 15,00 м | SB |
Сезон | Змагання | Місце проведення | Дисципліна | Місце | Результат | Примітки | Відео |
---|---|---|---|---|---|---|---|
2023 | Meeting International Mohammed VI d'Athletisme de Rabat | Рабат, Марокко | потрійний стрибок | 14,65 м | |||
Golden Gala | Флоренція, Італія | стрибки у довжину | 6,59 м | ||||
Bislett Games | Осло, Норвегія | потрійний стрибок | 14,70 м | ||||
BAUHAUS-galan | Стокгольм, Швеція | стрибки у довжину | 4 | 6,55 м | |||
Меморіал Каміли Сколімовської | Хожув, Польща | потрійний стрибок | 14,70 м | ||||
London Diamond League | Лондон, Велика Британія | стрибки у довжину | 6 | 6,52 м |
Одружена з плавцем Михайлом Романчуком.
- Орден княгині Ольги II ст. (7 вересня 2023) — За досягнення високих спортивних результатів на ІІІ Європейських іграх у м. Кракові (Республіка Польща), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.[49]
- Орден княгині Ольги III ст. (15 липня 2019) — За досягнення високих спортивних результатів на II Європейських іграх у м. Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[50].
- ↑ а б Olympedia — 2006.
- ↑ Бех установила новый персональный рекорд в помещениях на турнире в Мюнхене. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Левченко, Бех и Мельник выиграли золото на турнире во Франции. У Украины 7 медалей. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех выиграла золото чемпионата ABAF, у Украины 7 медалей. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех взяла бронзу ЧЕ в помещении в прыжках в длину. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ 17-летняя Магучих выиграла золото на этапе «Бриллиантовой лиги» в Дохе. У Бех-Романчук – серебро. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ «Бриллиантовая лига». Все результаты четвертого этапа. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех завоевала бронзу Европейских игр. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Сборная Украины по легкой атлетике выиграла золото Европейских игр. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук выиграла первое золото для Украины на Универсиаде. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех добыла бронзу на этапе Бриллиантовой лиги в Лондоне. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бондаренко, Левченко, Магучих, Геращенко и Бех вышли в финал Бриллиантовой лиги. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Финальный этап «Бриллиантовой лиги». Все результаты. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Команда Европы одержала победу в легкоатлетическом матче Европа – США. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех квалифицировалась в финал ЧМ по прыжкам в длину в Дохе. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук взяла серебро на чемпионате мира в Дохе. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Марина Бех-Романчук – найкраща спортсменка жовтня в Україні. НОК України. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
- ↑ Бех-Романчук выиграла золото на этапе Бриллиантовой лиги. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук завоевала золото на турнире в Польше. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук выиграла в прыжках в длину и другие результаты чемпионата Украины. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук заняла второе место на международном турнире Golden Roof Challenge. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук выиграла золото на турнире в Германии и установила личный рекорд сезона. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук выиграла серебро на турнире в Германии. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук завоевала золото на последнем этапе Бриллиантовой лиги, установив личный рекорд сезона. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук – лучшая прыгунья в длину в 2020-м по версии TFN, Магучих и Левченко – в топ-3 по прыжкам в высоту. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Марина Бех-Романчук – спортсменка года в Украине по версии АСЖУ. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук стала второй на турнире в Берлине. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук победила на чемпионате Украины. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Марина Бех-Романчук – чемпіонка Європи у приміщенні!!!. Легка атлетика України. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
- ↑ Бех-Романчук завоевала бронзу на турнире в Словакии. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук стала чемпионкой Украины в прыжках в длину[недоступне посилання]
- ↑ Бех-Романчук не смогла показать результат на этапе «Бриллиантовой лиги», закончив все попытки заступами. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук выиграла бронзу на этапе «Бриллиантовой лиги» в Стокгольме. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Українська стрибунка Бех-Романчук завоювала золото на етапі Діамантової ліги. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
- ↑ Бех-Романчук квалифицировалась в финал Олимпиады в прыжках в длину. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук заняла 5-е место в финале Олимпиады в прыжках в длину, сделав 5 заступов в 6 попытках. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук стала 5-й на этапе «Бриллиантовой лиги» в Лозанне. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук завоевала золото в прыжках в длину на соревнованиях в Италии. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук в последней попытке взяла 3-е место в финале «Бриллиантовой лиги». Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Бех-Романчук стала 4-й в прыжках в длину на турнире в Германии. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Золота серія в Льєвіні: світовий рекорд Інгебрігтсена й виступ українок.
- ↑ Шістка Бех-Романчук та світові рекорди Дуплантіса й Голловея на завершення чемпіонату світу в приміщенні.
- ↑ “Діамантова ліга”: друге місце Марини Бех-Романчук, або сильніша за катарський вітер.
- ↑ Три українки в призовій трійці на етапі “Діамантової ліги” в Бірмінгемі.
- ↑ Марина Бех-Романчук перемогла на етапі “Діамантової ліги” в Римі.
- ↑ Марина Бех-Романчук з рекордом сезону у Європі здобула "золото" Євро у потрійному стрибку.
- ↑ Переможний стрибок Бех-Романчук на Універсіаді. champion.com.ua. Архів оригіналу за 7 грудень 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
- ↑ Report: women's long jump - IAAF World Athletics Championships Doha 2019. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 7 грудень 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
- ↑ Указ Президента України № 565/2023 від 7 вересня 2023 року "Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на ІІІ Європейських іграх". Процитовано 7 вересня 2023.
- ↑ Указ Президента України №522/2019 15 липня 2019 року «Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на II Європейських іграх». www.president.gov.ua. Архів оригіналу за 7 грудень 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
- Марина Бех-Романчук — профіль на сайті Світової легкої атлетики [Архівовано 14 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Марина Бех-Романчук на Olympedia.org (англ.)
- Бех-Романчук Марина Олександрівна — профіль на сайті Легкої атлетики України
- Народились 18 липня
- Народились 1995
- Кавалери ордена княгині Ольги II ступеня
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Заслужені майстри спорту України
- Уродженці Дунаєвецького району
- Українські стрибунки в довжину
- Легкоатлети на літніх Олімпійських іграх 2016
- Легкоатлети на літніх Олімпійських іграх 2020
- Легкоатлети на літніх Олімпійських іграх 2024
- Українські учасники літніх Олімпійських ігор 2016
- Українські учасники літніх Олімпійських ігор 2020
- Українські учасники літніх Олімпійських ігор 2024
- Срібні призери чемпіонатів світу з легкої атлетики
- Українські учасники літніх Європейських ігор 2019
- Українські учасники літніх Європейських ігор 2023
- Чемпіони Європейських ігор 2019
- Чемпіони Європейських ігор 2023
- Бронзові призери Європейських ігор 2019
- Срібні призери чемпіонатів Європи з легкої атлетики
- Бронзові призери чемпіонатів Європи з легкої атлетики
- Чемпіони України з легкої атлетики
- Чемпіони України з легкої атлетики в приміщенні
- Медалісти літньої Універсіади 2019
- Список лідерів України УП-100
- Чемпіони Європи з легкої атлетики в приміщенні
- Українські чемпіони Універсіад
- Українські олімпійські легкоатлети та легкоатлетки