Битва під Слівиці
| Битва під Слівиці | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга світова війна | |||||||
.jpg) | |||||||
| 49°38′35.880000100013″ пн. ш. 14°2′49.9200001″ сх. д. / 49.64330° пн. ш. 14.04720° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
.svg){kind=small} Німеччина
|
 СРСР  Чехословаччина  Сполучені Штати
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Карл Фрідріх фон Пюклер-Бурггаусс †
|
Іван Федотович Сєрьогін Стаффорд Лерой Ірвін
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| 7000 солдат | Невідомо | ||||||
| Втрати | |||||||
| ~1,000 вбитих ~6,000 полонених |
~60 вбитих 13 партизан | ||||||
Битва під Слівиці стала останньою великою битвою Другої світової війни на території тодішньої Чехословаччини. У травні 1945 року все більша кількість німецьких військових частин пробивала свій шлях на захід, щоб здатися західним союзникам. Однак у районі міста Пршибрам їм завадили чеські партизани, які несподівано атакували німецькі позиції.
Нечисленні бійці руху опору зазнали поразки, але їм на допомогу підійшли підрозділи радянської армії. Згодом у бій втрутилися й американські війська. У ніч на 12 травня оборона нацистів рухнула. Внаслідок спільного удару союзників близько тисячі німців загинуло, решта шість тисяч потрапили в полон.
Хоча 8 травня 1945 року представники Вермахту підписали акт про повну і беззастережну капітуляцію, що зобов'язував німецькі війська залишатися на своїх місцях і здаватися при появі союзників, це не означало автоматичного припинення всіх бойових дій. Так, генерал-фельдмаршал Фердинанд Шернер, командувач групи армій «Центр», проігнорував наказ про капітуляцію й повелів своїм підрозділам з боями пробиватись на захід, щоб здатися американським військам. Лише одиниці досягли узгодженої межі демаркації в західній Богемії і зупинилися там.
Оскільки радянська армія перебувала все ще далеко від лінії розмежування зон окупації, зупинити німців спробували місцеві чеські партизани. Недосвідчені й погано озброєні іррегулярні підрозділи зазнали поразки, а на їх атаки нацисти відповіли репресіями проти місцевого населення. Траплялися випадки, коли підрозділи колабораціоністської Російської визвольної армії, які також прагнули дістатися до американців, вступали з німцями в бій.
9 травня велика кількість німецьких солдат, що пробивались на захід, зупинилася поблизу демаркаційної лінії між чеськими селами Мілін, Слівіце і Чімеліце. Серед них були частини Кампфгрупи «Валленштейн». Керівництво розрізнених підрозділів здійснював начальник Управління СС в Богемії та Моравії групенфюрер граф Карл Фрідріх фон Пюклер-Бурггаусс. Разом із солдатами відступало і німецьке цивільне населення. Оскільки партизанські підрозділи руху опору заблокували шлях до американців, Пюклер-Бурггаусс наказав підконтрольним військам окопатися.[1]
11 травня партизанські загони на чолі з радянським офіцером Євгеном Антоновичем Олесенським спробували штурмувати німців, але були відкинуті назад. Однак, у той же день німецьких позицій дістались війська радянської армії. Атака почалася з обстрілу ворожих окопів важкою артилерією. Радянська артпідготовка була підтримана 4-ю бронетанковою дивізією XII корпусу третьої армії США. Пізніше війська 1-го, 2-го і 4-го Українських фронтів разом атакували ворожі окопи[2].
Вночі захист нацистів рухнув, і приблизно о 03:00 12 травня на млині Раковіца Пюклер-Бурггаусс підписав протокол про капітуляцію. Від радянської сторони підпис під документом поставив командир 104-ї гвардійської стрілецької дивізії генерал Іван Федотович Сєрьогін, а від американської — начальник штабу 4-ї танкової дивізії. Після капітуляції генерал Пюклер-Бурггаусс повернувся до своєї вілли, де він, його помічник та перекладач здійснили самогубство. В полон потрапило близько 6000 німецьких солдатів, крім того, союзникам дісталась велика кількість транспортних засобів[3].
У 1970 році в Слівіце на місці битви було відкрито пам'ятник, розроблений архітектором Вацлавом Хільскі. Щороку ентузіасти влаштовують реконструкцію бою, у 2011 році в ній взяли участь чеський військово-історичний клуб, музей в Пршибрамі та солдати чеської армії.
Поруч з віллою в Чімеліце, в якій Пюклер-Бурггаусс покінчив життя самогубством, поставлений ще один пам'ятник, надпис на якому зазначає: На цьому місці 9 травня 1945 року американська армія зупинила відступ німецьких військ. За участі американських, радянських та німецьких воєнних представників 12 травня 1945 тут була підписана остання капітуляція Другої світової війни в Європі[4][5].
- ↑ Kampfgruppe Wallenstein was formed to suppress the Prague Uprising: overview in Czech [Архівовано 5 березня 2009 у Wayback Machine.].
- ↑ Captain Olesenski was parachuted into the area to organize the resistance: details in Czech [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.].
- ↑ Jaroslav Čvančara; Konec druhé světové války v Evropě aneb Anabáze tří šlechticů v květnu 1945. Paměť a dějiny. 2010, roč. 4, čís. 2, s. 18. Dostupné online. [Архівовано 18 липня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Slivice. Pomník konce 2. světové války. Spolek pro vojenská pietní místa (Czech) . Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
- ↑ Čimelice. Pomník konce 2. světové války. Spolek pro vojenská pietní místa (Czech) . Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
- Čvančara, Jaroslav; Hazdra, Zdeněk; Vajskebr, Jan (2010). Konec druhé světové války v Evropě aneb Anabáze tří šlechticů v květnu 1945 (PDF). Paměť a dějiny. 4 (2): 4—22. Архів оригіналу (PDF) за 18 липня 2020.
- Velfl, Josef (2019). Poslední bitva 2. světové války v Evropě u Slivice na Příbramsku (PDF). Mining Museum Příbram. с. 18. Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2020. Процитовано 30 липня 2019.
- Tomáš Jakl: Květen 1945 v českých zemích — Pozemní operace vojsk Osy a Spojenců (May 1945 in the Czech lands — ground campaigns of the Axis and the Allies), 2004, ISBN 80-86524-07-8.
- Забута битва: останній бій Другої світової в Європі. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
- Short overview of the battle by Josef Velfl [Архівовано 15 лютого 2012 у Wayback Machine.] (in Czech, MS Word format)
- Photos from the battle reenactment in 2007 [Архівовано 31 травня 2020 у Wayback Machine.] (text in Czech)
- Photo of the war memorial [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
