Бобирєва Марія Максимівна

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Чоловік=

Марія Максимівна Бобирєва
Народилася	7 квітня 1918(1918-04-07) Кременчук
Померла	25 червня 2001(2001-06-25) (83 роки) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	мовознавиця
Alma mater	Харківський педагогічний інститут іноземних мов
Галузь	романська філологія
Заклад	Київський педагогічний інститут іноземних мов Київський лінгвістичний університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня Партизанський хрест

Бо́бирєва Марі́я Макси́мівна (нар. 7 квітня 1918(19180407) — пом. 25 червня 2001) — український мовознавець, доктор філологічних наук (1968), професор (1969). В роки Другої світової війни — військова розвідниця.

Життєпис

Народилася 7 квітня 1918 року в місті Кременчуці, нині Полтавської області. Закінчила Харківський педагогічний інститут іноземних мов у 1940 році. Протягом 1940—1941 років — викладач іноземних мов Харківського військового училища зв'язку та Харківського військово-медичного училища.

З початком німецько-радянської війни — на підпільно-партизанській роботі (псевдо — «Тамара»). У 1943 році працювала перекладачкою в німецькій комендатурі у Вінниці, добуваючи важливу розвідувальну інформацію. У серпні 1944 року в складі розвідувально-диверсійної групи під керівництвом майора Гефта десантована поблизу Кракова (Польща) з метою надання допомоги польським підпільникам, а у вересні того ж року, за рішенням командування, перебралась до моравської Острави (Чехія). Після закінчення війни повернулась до мирного життя.

У 1945—1949 роках працювала перекладачем «Інтуристу» в Харкові та Києві. З 1949 року працювала в Київському педагогічному інституті іноземних мов: викладачем, деканом факультету, завідувачкою кафедри. З 1993 року — професор Київського лінгвістичного університету.

Досліджувала лексикологію і синтаксис романських мов. Автор понад 100 публікацій, в тому числі двох монографій з філології.

Померла 25 червня 2001 року. Похована на Байковому кладовищі в Києві.

Нагороди

Була нагороджена українськими орденами «За заслуги» 3-го ступеня (1997), «За мужність» 3-го ступеня (1999), радянськими орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (1985), Червоної Зірки, медалями, нагородами іноземних держав, у тому числі польським Партизанським Хрестом і «Партизан Чехословаччини».

Грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1988). Медалі А. С. Макаренка та К. Д. Ушинського.

Основні праці

• О типологии предложения в современном французском языке. Москва, 1964;
• Порядок слов в простом и сложном предложении во французском языке. Проблемы функционального синтаксиса французского языка в сопоставлении с испанским и итальянским. Москва, 1965;
• Роль герундиального оборота в реализации связности художественного текста современного французского языка // Принципы типологизации худож. и нехудож. текстов: Сб. науч. тр. К., 1987 (співавт.);
• Прагматичні аспекти функціонування некатегоричних висловлень у сучасній французькій мові // ІФ. 1990. № 97.

Література

• Г. І. Панич Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 94.
• В ім'я життя / автор-упорядник З. О. Сільченко та інші. — К.: Україна, 2005, стор. 34-42.

Посилання

• Головне управління розвідки МО України [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.]