Гашдеу Богдан Петричейку

Богдан Петричейку Гашдеу
рум. Bogdan Petriceicu Hasdeu
Богдан Петричейку Гашдеу
Народився	16 (28) лютого 1836(1836-02-28) Російська імперія, с. Керстенці, Хотинський повіт Бессарабської губернії, тепер Хотинського району Чернівецької області,  Україна
Помер	25 серпня (7 вересня) 1907(1907-09-07) (71 рік) Кимпіна, Румунія
Поховання	цвинтар Беллу
Країна	Російська імперія  Молдовське князівство  Об'єднане князівство Волощини і Молдови  Румунське королівство
Національність	румун
Діяльність	письменник, мовознавець, фольклорист
Alma mater	Імператорський Харківський університет
Заклад	Бухарестський університет
Мова творів	румунська
Членство	Петербурзька академія наук, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Румунська академія, Сербське вчене товариствоd і Сербська академія наук і мистецтв
Партія	Національна ліберальна партія (Румунія)
Конфесія	cпіритизм
Батько	Хиждеу Александру
У шлюбі з	Iulia Hasdeud
Діти	Хашдеу Юлія Богданівна
Гашдеу Богдан Петричейку у Вікісховищі

Богда́н Петриче́йку Гашде́у (рум. Bogdan Petriceicu Hasdeu, * 16 (28) лютого 1836(18360228), с. Керстенці Хотинського повіту Бессарабської губернії (тепер Хотинського району Чернівецької області, Україна) — † 25 серпня (7 вересня) 1907, Кимпіна, Румунія) — румунський і молдовський письменник, мовознавець і фольклорист.

Академік Румунської (з 1877 року) та член-кореспондент Петербурзької (з 1883 року) академії наук.

Життєпис

Богдан Петричейку Гашдеу народився 16 (28) лютого 1836 в селі Керстенці/Крістінешті (тепер Хотинського району Чернівецької області, Україна) в родині молдовського письменника, фольклориста й історика Александру Хиждеу.

Навчався в гімназіях Вінниці, Рівного, з 1851 року в Кишинеу.

У 1855—1856 роках навчався у Харківському університеті.

1857 року приїхав до Ясс. 1858 року його призначили суддею в Кагульському суді (трибуналі). Згодом повернувся до Ясс, де опублікував свої перші літературні роботи з історичної тематики.

1863 Гашдеу переїхав до Бухареста. Саме тут він написав основні історичні, філологічні й літературні роботи. З 1874 року — професор Бухарестського університету, де викладав порівняльне мовознавство. Від 1876 року Гашдеу працював директором Державного архіву.

Гашдеу видавав і редагував понад десяток науково-популярних, літературних і громадсько-політичних газет і часописів, зокрема «Траянова колона» (рум. Columna lui Traian; 1870—77, 1882—83 рр.).

Дочка: Гашдеу Юлія Богданівна (1869—1888) — поетеса.

Творчість

Пам'ятник Гашдеу у Кишиневі

Гашдеу можна вважати засновником румунської фольклористики. Він був не лише справжнім теоретиком, але й авторитетним наставником у збиранні фольклору. Уже тоді він застосовував новітні методи дослідження фольклору: монографічний та порівняльний, вважаючи, що фольклористика — це наука, яка має тісний зв'язок зі спорідненими гуманітарними дисциплінами: літературою, соціологією, історією релігій, правом, історією та лінгвістикою. Гашдеу розумів під фольклором цілісну народну культуру, зі всіма її формами прояву. Він уперше в Румунії розробив класифікацію родів і видів народної літератури. Гашдеу є автором численних студій про історичне коріння видів фольклору (найбільш розробленими були праці, присвячені казкам. Серед здобутків Гашдеу — складання національного фольклорного архіву на основі запитальників, які він особисто розробив і розповсюдив серед сільської інтелігенції.

Писати Гашдеу розпочав російською, в подальшому найвідоміші твори і монографії написані румунською мовою. Володів російською, польською, французькою, італійською, грецькою мовами.

Основні твори

Увійшов в національну культуру завдяки трьом своїм книгам: «Історичний архів Румунії», монографії «Іон-Воде Лютий» (1865), «Критична історія румунів» (1873—1875). Інші твори Богдана Петричейку Гашдеу:

• драма «Резван і Відра» (1869)
• дослідження «Слов'янська мова у румунів до 1400 року» (1869)
• збірка віршів «Поезія» (1873)
• дослідження «Русинська народна поезія і історія румунів» (1876)
• історична проза «Слова предків» (тт.1—3, 1878—81)
• монографія «Основи мовознавства» (1881)
• словник «Великий етимологічний словник румунської мови» (тт.1—4, 1887—98)

Українська тематика в творах Гашдеу

Гашдеу часто використовував український матеріал в історичних, фольклористичних працях, у художніх творах тощо.

Монографія Б. П. Гашдеу «Іон-Воде Лютий» (1865) розповідає про допомогу українських козаків молдовському народові в боротьбі проти турецьких загарбників.

Видання творів

• Опере алесе, в. 1—2, Кишинэу, 1967 (рум.) (молдовська)
• Принчипий де лингвистикэ, Кишинэу, 1974 (рум.) (молдовська)
• Вибране, Кишинів, 1957 (рос.)
• Памфлети, Кишинів, 1958 (рос.)
• Ялина: (Вірші: Для дошк. віку) / Богдан Петричейку Гашдеу 16 с. 17 * 22 см Кишинів Hyperion 1991 (рос.)
• Вибране: В 2 т. / Богдан Петричейку Гашдеу; [Под ред. Н. Романенко, Л. Чобану], 421,[2] с., [6] л. ил., 20 см, Кишинев Лит. артистикэ 1988
• Магія слів: Витяги з великого вікі. словника: [Для серед. і ст. шк. віку] / Б. Петричейку-Гашдеу; [Послесл. Н. Романенко], 219, [2] с. 20 см, Chisinau: Editura Hyperion 1990.(рос.)

Джерела

• Семчинський С. В. Хашдеу Богдан Петричейку // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 118.
• Романенко Н. Н. Богдан Петричейку Хашдеу. — Кишинеу, 1959. (рос.)
• Юсов В., Юсов С. Хотин і Хашдеу: документально-біографічне видання [Літератуний редактор Юхим Гусар] / Віктор Юсов, Святослав Юсов. — Хотин, 2012. — 80 с. — ISBN 966-7366-45-6.

Посилання

• Гашдеу Богдан Петричейку [Архівовано 25 травня 2014 у Wayback Machine.]