Весоловський Богдан Остапович
Богдан Весоловський | |
---|---|
Основна інформація | |
Повне ім'я | Іван-Богдан Весоловський |
Дата народження | 30 травня 1915 |
Місце народження | Відень, Австро-Угорщина |
Дата смерті | 17 грудня 1971 (56 років) |
Місце смерті | Монреаль, Канада |
Громадянство | ЗУНР УНР Польська Республіка Карпатська Україна Канада |
Національність | українець |
Професія | композитор, правник |
Жанр | танго, фокстрот, вальс, румба |
Псевдоніми | «Бонді» |
Колективи | «Ябцьо-джаз» (Джаз-капела Леоніда Яблонського) |
Іван-Богдан Весоловський[1] (30 травня 1915, Відень — 17 грудня 1971, Монреаль) — український пісняр, композитор, акордеоніст. Увійшов в історію музичного Львова як композитор легкого жанру.
Народився у Відні 31 травня 1915. Після Першої світової війни родина переїхала до Стрия. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету та у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка. Також закінчив Консульську академію у Відні. Знав кілька іноземних мов.
Почав писати музику з 16 років, у 22-річному віці написав одну зі своїх найпопулярніших пісень — «Прийде ще час». Уже перші музичні твори принесли Богданові Весоловському славу. У 1930-х роках разом зі скрипалем Леонідом Яблонським (Ябцьом) і акордеоністом Анатолем Кос-Анатольським входив до складу популярної на той час молодіжної «Джаз-капели Яблонського» («Ябцьо-Джаз»; солісткою була Ірина Яросевич). Джаз-капела мала неабиякий успіх на вечірках львівської молоді міжвоєнного періоду, зокрема на корпоративних балах.[2]
Здобувши освіту, у грудні 1938 року виїхав до Закарпаття для участі в розбудові Карпатської України. Після поразки карпатських січовиків емігрував до Відня, де згодом побрався з Оленою Залізняк[3].
У Відні під час Другої світової війни разом з композитором Андрієм Гнатишиним опрацьовував ноти українських народних пісень для видавництва Бориса Тищенка.
У роки війни у подружжя Весоловських народилися двоє синів. 1949 року за допомогою української громади Канади сім'я переселилася до цієї країни. Решту життя працював в українській редакції Міжнародного канадського радіо[en] в Монреалі.
Наприкінці 1960-х років йому дозволили за канадсько-радянським обміном відвідати Україну. Тоді він побував у Львові, зустрівся зі своїм родичем Остапом Охримовичем, побував на могилі Тараса Шевченка у Каневі. Повернувшись до Канади, невдовзі помер (17 грудня 1971). Через 20 років дружина виконала його заповіт — урну з прахом Богдана Весоловського поховали у Стрию в родинному гробівці.
- Батько Остап Весоловський — народився 20 вересня 1872, с. Чесники, помер 1 березня 1929, Стрий
- Мати Марія Охримович (Весоловська) — народилася 28 серпня 1884, с. Грабовець, померла 24 липня 1948, Дрогобич, похована у Стрию.
- Дружина Олена Весоловська (Залізняк), нар. 1917, шлюб 27 лютого 1941, Відень[3]
- Син Остап, нар. 12 липня 1941, Відень[3]
- Син Юрій, нар. 13 жовтня 1944, Відень[3]
- Тесть Залізняк Микола Кіндратович
- Теща Залізняк-Охримович Олена Юліанівна
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
«Дівчина була як цукорок», виконує Богдан Весоловський |
За словами пісняра, безпосереднім поштовхом, який виявив його композиторський хист, було те, що бракувало української розважальної музики. На той час домінувала польська музика. Конкурувати з нею можна було тільки якістю[4].
Пісенна спадщина композитора нараховує понад 130 творів. У першому (львівському) періоді творчості вони написані, в основному, в жанрі танго, фокстроту, легкого вальсу. Змістом віршових текстів цих пісень була переважно любовна лірика. У наступні роки пісні набули яскравого громадянського звучання («Лети, тужлива пісне» та «Чар карпатських гір»).
У післявоєнні роки у Канаді були випущені платівки з піснями Весоловського.
В Україні також виконували його пісні, але як твори «невідомого автора». Зі сцени кілька пісень зазвучали лише наприкінці 1980-х років у виконанні гурту «Львівське ретро».
1998 року вийшов диск із записом 15 пісень Б. Весоловського у виконанні співака Остапа Зорича. Заходами О. Зорича за фінансової підтримки Лідії Матіяшек-Чорної також зняли 4 відеокасети спогадів Олени Весоловської про її чоловіка[5].
У 2001 році за участі дружини композитора Олени Весоловської (Залізняк) була видана перша збірка пісень Весоловського, до якої увійшло 56 творів.[6]
Наступний крок у поверненні творчої спадщини Весоловського до України зробив Олег Скрипка, який на основі знайдених в Торонто музичних матеріалів композитора записав два альбоми «Серце у мене вразливе…» (2009)[7] і «Жоржина» (2011)[8].
Мелодія Б. Весоловського була використана для музичного оформлення документального фільму Ю. Луканова «Три любові Степана Бандери».
Танго «Прийде ще час»
[ред. | ред. код]До найпопулярніших пісень композитора належить танго «Прийде ще час»:
- Ще раз поглянути на тебе,
- З тобою стрінутись ще раз,
- У вечір, як зірки засяють в небі,
- В осінній вечір, як тільки день погас.
- Ще раз піти удвох з тобою,
- За руки взявшись, як колись,
- В гаях стежками осінню сумною,
- де перший раз ми давно зійшлись…
Приспів:
- Прийде ще час, коли затужиш ти за мною,
- Прийде ще час, коли згадаєш наші дні,
- Може, тоді любов ти зрозумієш мою,
- І, може, за ту любов вдячна будеш мені.
- Поглянути у твої очі
- І слухати слова твої,
- У сяйві місяця літньої ночі
- Послухать ще, як співають солов'ї.
- Невже лише це тільки мрія?
- Невже лише це тільки сни?
- Чому, чому пропала вся надія,
- зів'яла так, мов квіт навесні[9]
Приспів.
- 2010 — у Стрию на будинку, де проживав Богдан Весоловський (просп. Чорновола, 11), відкрито меморіальну дошку
- 2013 — виходить книга посла України в Канаді Ігоря Осташа: Ігор Осташ. Бонді, або повернення Богдана Весоловського. — Ред. Марина Гримич. — К.: «Дуліби», 2013. — 328 с. — ISBN 978-966-8910-73-9
- 2015 — відзначення 100-ліття з дня народження Богдана Весоловського.
- 2015 — започатковано щорічний Міжнародний фестиваль української ретро-музики імені Богдана Весоловського.
- 2016 — низка концертів за творчістю Б. Весоловського, зокрема, у Полтаві, Києві, Львові.
- 2022, 15 жовтня — у Національному драматичному театрі імені Марії Заньковецької відбулась прем'єра вистави «Львівське танго» про життя і творчу діяльність Весоловського[10]. Також у виставі висвітлена політична діяльність музиканта та його історія кохання.
- Альбом пісень / (Album of songs)
- Як тебе не любити / (Yak tebe ne lubyty and other songs Ukrainien) — 12 творів
- Мрії / (Dreams)
- Зірка / (The Stars)
- Верба / (The Willow)
- ↑ Весоловський Іван-Богдан «Енциклопедія Сучасної України»
- ↑ Бонді Весоловський і «Ябцьо-джаз»: львівські поп-зірки 1930-х. amnesia.in.ua. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ а б в г Олена Залізняк (Весоловська) нар. 1917 // rodovid
- ↑ Юрій Луканов. Піонер легкого жанру // День, № 96, 1.06.2000
- ↑ Лариса Брюховецька. Пісні заблукалого перехожого. // «Дзеркало тижня. Україна», 9 серпня 2002[недоступне посилання]
- ↑ Весоловський Б. Прийде ще час: Пісні і танцювальні мелодії. Ч. 1. / Упоряд.-ред. О.Зелінський; Ілюстрації М.Зелінської. — Львів, 2001.
- ↑ Олег Скрипка. Серце у мене вразливе…
- ↑ Олег Скрипка. Жоржина
- ↑ Танго «Прийде ще час…»
- ↑ «Львівське танго» і контекст війни (укр.). Процитовано 21 жовтня 2022.
- Осташ І. Бонді, або повернення Богдана Весоловського. — Ред. Марина Гримич. — К.: «Дуліби», 2013. 328 с. ISBN 978-966-8910-73-9
- Весоловський Б. Прийде ще час: Пісні і танцювальні мелодії. Ч. 1./ Упоряд.-ред. О. Зелінський; Ілюстрації М. Зелінської. — Львів, 2001.
- Луканов Ю. Піонер легкого жанру // День. — 2000. — № 96 (1 червня).
- Вдовиченко Г. Шлягер 30-х років «Прийде ще час» повернувся додому // Високий Замок. — 2001. — 26 вересня.
- Лариса Брюховецька. Пісні заблукалого перехожого.[недоступне посилання] // «Дзеркало тижня. Україна», 9 серпня 2002
- Симоненко В. «Українська енциклопедія джазу». — К. : Центромузінформ, 2004. — С. 24.
- Мистець Богдан Весоловський // Літопис Бойківщини. — 2011. — Ч. 2/81(92). — С. 24—26.
- Анатоль Кос-Анатольський у спогадах сучасників: художньо-публіцистичне видання / [упор. і ред. Т. Дубровний]. — Львів : Аз-Арт, 2009.
- Олександр Зелінський. «Богдан Весоловський, Рената Богданська та Леонід Яблонський — представники української розважальної музики в Галичині (1930-ті роки)» // Наукові записки НТШ. Львів, 2009
- Інна Кириченко. Розважальна музика Галичини міжвоєнного періоду як передумова появи українського джазу. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2013. – № 1 ,– 208 с.
- Весоловський Іван-Богдан // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 344.
- Весоловський Іван-Богдан //ЕСУ
- Юлія Овсяник. Століття маестро Бонді // Zbruch, 30.05.2015
- Українська «Бондіана»: проєкт Ігоря Осташа про відродження імені українського композитора Богдана Весоловського: Бонді, або повернення Богдана Весоловського (фільм). Автор та ведучий — Ігор Осташ, режисер — Станіслав Литвинов, оператор-постановник — Василь Григоряк, художник-постановник — Євген Хворостовський, композитор — Богдан Весоловський. // Творче об'єднання «Країна Кіно». 2013.
- Богдан Весоловський // Українська музика та звукозапис
- Весоловський Богдан // Пізнавальний телепроєкт «Наші Герої»
- О.Зелінський. Біографія Богдана Весоловського
- Весоловський Богдан // Славетна Стрийщина
- facebook.com/BohdanVesolovsky
- facebook.com/Bondifilm
- Old Ukrainian Tango. Богдан Весоловський. «Прийде ще час» на youtube
- Богдан Весоловський. «Як тебе не любити» на youtube
- Богдан Весоловський. «Чи пам'ятаєш, як ми колись кохали» (запис 1947) на youtube
- Богдан Весоловський. «Чи справді» на youtube
- Олег Скрипка виконує пісні Богдана Весоловського