Богдан Олена Володимирівна
| Олена Богдан | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Олена Володимирівна Богдан |
| Народилася | 21 липня 1979 (45 років) |
| Громадянство |  Україна |
| Діяльність | соціолог, державна службовиця, викладачка університету  |
| Alma mater | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
| Науковий ступінь | кандидат соціологічних наук |
| Вчене звання | доцент |
| Заклад | Національний університет «Києво-Могилянська академія», НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського і Державний комітет України у справах національностей та релігій |
| |
Олена Володимирівна Богдан (нар. 21 липня 1979) — соціологиня, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія»[1], дослідниця сучасної релігійності та демократизаційних процесів, експертка з питань методології соціальних досліджень.
Колишня голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті[2] до 6 грудня 2022 року[3].
Соціологічну освіту отримала в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Навчалась та проводила дослідження у Вестмінстерському коледжі (1998—1999), Оксфордському університеті (2001—2002), Лондонській школі економіки й політичних наук (2002), Торонтському університеті (2004—2005), Стенфордському університеті (2010)[4], Дюкському університеті (2017).
Фахові зацікавлення: питання суспільного розвитку, етики та релігійності, позитивного потенціалу особистості[5].
Фокус наукових досліджень: рівень і специфіка релігійності сучасних суспільств, релігійні трансформації в модерних суспільствах; релігійність українського суспільства в контексті модерних релігійних тенденцій; демократизаційні та де-демократизаційні процеси, зокрема зв'язки між світоглядними й організаційними характеристиками релігійності суспільства та процесами демократизації і де-демократизації в ньому; методологія суспільствознавчих досліджень[6].
Викладає на кафедрах соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Державний службовець 3-го рангу (2020)[7].
2022 року заявила, що Києво-Печерську лавру не віддають до ПЦУ, бо церква має менше монахів, ніж УПЦ МП, до того ж Києво-Печерська лавра УПЦ МП сплачує «дуже великі комунальні платежі», і що начебто ПЦУ не зможе утримувати лавру, бо не має таких коштів. Заборону УПЦ МП Богдан вважає «найлегшим способом дестабілізувати ситуацію в суспільстві»[8].
Щодо перейменування УПЦ МП (Верховна Рада 20 грудня 2018 року ухвалила закон, що зобов'язує УПЦ МП у своїй назві зазначити приналежність до Російської Православної Церкви) Олена Богдан заявила, що з точки зору міжнародного права норма про найменування релігійних організацій є неоднозначна, і деякі правники вважають її проблематичною[9].
26 червня 2022 року в селі Білогородка відбулось голосування за вихід двох великих храмів із підпорядкування УПЦ МП. Переважна більшість громади підтримала це рішення, з 380 учасників лише одна людина виступила проти переходу з УПЦ МП до ПЦУ. Олена Богдан була присутня на зборах та агітувала проти переходу парафій до ПЦУ[10].
Авторка аналітичного звіту «Деякі аспекти культурних практик і культурної інфраструктури України: результати всеукраїнського опитування» (2019), посібника «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» (2015) та відкритого онлайн-курсу «Соціологія та соціальні дослідження: що, як, навіщо?» у співавторстві з Іриною Бекешкіною (2016)[11].
- Богдан О. Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження? Посібник-довідник для громадських активістів та всіх зацікавлених [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]. — К.: Дух і Літера, 2015.
- Богдан О. Релігійна самоідентичність і молитва в Україні: аналітичний звіт. — Київ: КМІС, 2016. — 19 с.
- Богдан О. Тенденції змін у релігійності модерних суспільств // Держава та глобальні соціальні зміни: історична соціологія панування та спротиву в епоху модерну: тези доп. : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 листоп. 2015 р. — С. 45-47.
- ↑ Про кафедру соціології. Національний університет «Києво-Могилянська академія». Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 07.02.2020. [Архівовано 2020-09-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Про призначення Богдан О. В. Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Кабінет Міністрів України. 26 лютого 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.
- ↑ Кабмін звільнив голову Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Укрінформ, 06.12.2022
- ↑ Олена БОГДАН. Конгрес Культури (укр.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 7 лютого 2020.
- ↑ Олена БОГДАН. Конгрес Культури (укр.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ Богдан Олена Володимирівна. Кафедра соціології НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського" (укр.). Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 11 лютого 2020. [Архівовано 2016-08-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Про присвоєння рангів державним службовцям. Кабінет Міністрів України. 25 червня 2020. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
- ↑ «Щоб не дестабілізувати ситуацію». Богдан заявила, що не можна забороняти УПЦ (відео)
- ↑ Міністр Ткаченко прокоментував ситуацію з перейменуванням УПЦ
- ↑ У Боярській ОТГ на Київщині люди готові перевести всі храми УПЦ до ПЦУ: проти — представник «ЄС»
- ↑ Олена Богдан. Дух і літера (ua) . Процитовано 7 лютого 2020.
- Олена Богдан: «Соціологія — наука, яка нас вивільняє». tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 7 лютого 2020.
- Люди можуть не довіряти "священикам у дорогих авто", але вірити в духовну цінність Церкви. risu.org.ua. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 7 лютого 2020.
- CV Олени Богдан на сайті НаУКМА [Архівовано 9 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Інформація про Олену Богдан на сайті КПІ
- “Храми УПЦ МП повні, до ПЦУ ніхто не ходить”: колишня голова Держслужби з етнополітики відкрито пропагує московську церкву. https://novynarnia.com/. Новинарня. 3 квітня 2023. Процитовано 3 квітня 2023.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|website= - В гостях у Філарета: навіщо Держетнополітики підігрує неіснуючому Київському патріархату?
