Чорномаз Богдан Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Богдан Чорномаз)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Чорномаз
Загальна інформація
Повне ім'яБогдан Анатолійович Чорномаз
Народження2 квітня 1996(1996-04-02) (28 років)
Прилуки, Чернігівська область, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
ТренериРабченюк А. В., Басенко С. В.
Особисті рекорди
110 м з/б13,91 (2018)
Особисті рекорди (коротка доріжка)
60 м з/б7,86 (2021)
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Спортивні звання
Майстер спорту України
Майстер спорту України
Медалі
Європейські ігри
Золото 2019 Мінськ Команда (DNA)
Чемпіонати України
Срібло 2017 Кропивницький 110 м з/б
Срібло 2018 Луцьк 110 м з/б
Чемпіонати України в приміщенні
Срібло 2018 Суми 60 м з/б
Срібло 2019 Суми 60 м з/б


Богдан Анатолійович Чорномаз (нар. 2 квітня 1996(19960402), Прилуки Чернігівської області) — український легкоатлет, який спеціалізується в який спеціалізується в бігу з бар'єрами, багаторазовий призер національних першостей. Майстер спорту.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дитинстві відвідував різноманітні спортивні секції, перевагу віддавав єдиноборствам, але у 12 років змушений був залишити секцію єдиноборств. Спочатку спробував себе у футболі на позиції воротаря, але через високу швидкість був запрошений тренером у секцію легкої атлетики[1]. З самого початку показував гарні результати, став чемпіоном України у своїй віковій категорії.

Перший тренер у легкій атлетиці — Анатолій Ракецький.

У 2013 взяв участь у чемпіонаті світу серед юнаків у Донецьку, де у бігу на 110 метрів з бар'єрами посів 19 місце з 67 учасників.

У 2014 взяв участь у чемпіонаті світу серед юніорів у Юджині, де у бігу на 110 метрів з бар'єрами посів 22 місце з 57 учасників.

Наприкінці 2014 року помирає тренер Микола Батрух. Продовжує тренування в групі тоді ще діючого спортсмена Сергія Копанайка.

У 2016 виконав норматив майстра спорту.

У 2017 посів 9 місце на чемпіонаті Європи серед молоді у Бидгощі.

У 2018 перейшов тренуватись до тренерського подружжя Сергія Басенка та Анастасії Рабченюк.

Взимку 2019 виконав норматив для участі у чемпіонаті Європи в приміщенні, проте далі кваліфікаційних змагань не пройшов.

На ІІ Європейських іграх 2019 у Мінську взяв участь у новому виді програми — динамічній новій легкій атлетиці (DNA). Виступав у бігу на 110 м з бар'єрами. За результатами фіналу динамічної нової легкої атлетики (DNA) здобув з командою України золото[2].

Після Європейських ігор зайнявся лікуванням травм та реабілітацією.

Взимку 2020/2021 знову почав змагатись на дистанції 60 метрів з бар'єрами. Виконав кваліфікаційний норматив на чемпіонат Європи в приміщенні в місті Торунь. В кваліфікаційному раунді показав особистий рекорд 7.86 сек та пройшов до стадії півфіналу. У півфіналі повторив особистий рекорд, але для проходу до фіналу цього виявилось недостатньо. В загальному зайняв 20 позицію.

Впродовж останніх років паралельно займається тренерською діяльністю. Співпрацює з Team One Mizuno та Gigolo ultimate, також з індивідуальними фізичними особами.

Родина

[ред. | ред. код]

Батьки Богдана — майстри спорту. Батько  Чорномаз Анатолій Григорович — в юнацькому та юніорському віці займався важкою атлетикою, мати  Чорномаз Світлана Іванівна — була в складі збірної СРСР з біатлону.

Одружений з легкоатлеткою Наталією Пироженко.

Державні нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» III ст. (15 липня 2019) — за досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м. Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Интервью с Чорномаз Богданом. chfla.org.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  2. Україна виграє першість у легкій атлетиці на ІІ Європейських іграх!. noc-ukr.org. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 6 березня 2021.
  3. Указ Президента України № 522/2019 від 15 липня 2019 року «Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на ІІ Європейських іграх»

Джерела

[ред. | ред. код]