Небієрідзе Борис Костянтинович
| Борис Небієрідзе | |
|---|---|
| ბორის ნებიერიძე | |
 Б.К. Небієрідзе | |
| Дата народження | 16 липня 1942 |
| Місце народження | Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР |
| Дата смерті | 4 лютого 2008 (65 років) |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство |  СРСР Україна |
| Професія | кінорежисер, сценарист, актор |
| Alma mater | Грузинський технічний університет і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Роки активності | 1974—2006 |
| IMDb | ID 0623881 |
Борис Костянтинович Небієрідзе (груз. ბორის ნებიერიძე; нар. 16 липня 1942, Тбілісі — пом. 4 лютого 2008, Київ) — радянський і український кінорежисер, сценарист та актор грузинського походження.
Борис Костянтинович Небієрідзе народився 16 липня 1942 року в Тбілісі.
У 1967 році закінчив Тбіліський політехнічний інститут, у 1974 році — факультет режисури Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Родіона Єфименка).
Працював асистентом звукорежисера і звукорежисером студії «Укрхроніка». З 1974 року — режисер кіностудії «Укртелефільм». З 1995 по 2003 був режисером українського серіалу «Роксолана».
З 2004 року Борис Небієрідзе знімав серіали для російського телебачення на студії Романа Балаяна «Ілюзіон-фільм».
Помер 4 лютого 2008 року внаслідок затяжної хвороби у Києві.[1] Похований на Байковому кладовищі 6 лютого.
- 1982 — Фауст (фільм-опера) — у співавт.
- 1991 — Вбивство в Саншайн-Менор
- 1994 — Людина з команди «Альфа»
- 1999 — Сьома каблучка чаклунки
- 1985 — Вантаж без маркування
- 1992 — Серця трьох
- 1981 — Осіння дорога до мами / рос. «Осенняя дорога к маме» (к/м)
- 1982 — Фауст (фільм-опера)
- 1984 — Іванко і цар Поганин
- 1986 — Червоні черевички
- 1987 — Борис Годунов
- 1987 — Дискжокей
- 1989 — Гори димлять
- 1990 — Фуфель
- 1992 — Фатальні діаманти (рос. Алмазы шаха)
- 1992 — Вбивство в Саншайн-Менор
- 1992 — Людина з команди «Альфа»
- 1994 — Веселенька поїздка
- 1996–2003 — Роксолана (телесеріал)
- 1999 — Сьомий Перстень Чаклунки (рос. Кольца всевластия) (міні-серіал)
- 2002 — Лялька (разом з Владіміром Попковым)
- 2005 — Золоті хлопці
- 2006 — Кривавий друг
- 2007 — Золоті хлопці 2
- 2000 — Павло Зібров «Істамбул»[2]
- ↑ Помер режисер Борис Небієрідзе. Newsru.ua. 5 лютого 2008. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 8 червня 2008.
- ↑ / О. В. Безручко. Кінопедагогічна діяльність відомого українського кінорежисера Р. Р. Єфименка // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. — 2013. — Вип. 30. — С. 329—336
- Борис Небієрідзе на сайті KINO-КОЛО
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
«Осіння дорога до мами» (1981) · «Фауст» (1982) · «Іванко і цар Поганин» (1984) · «Червоні черевички» (1986) · «Борис Годунов» (1987) · «Дискжокей» (1987) · «Гори димлять» (1989) · «Фуфель» (1990) · «Фатальні діаманти» (1992) · «Вбивство в Саншайн-Менор» (1992) · «Людина з команди „Альфа“» (1992) · «Веселенька поїздка» (1994) · «Роксолана» (1996-2003) · «Сьомий Перстень Чаклунки» (1999) · «Лялька» (2002) · «Золоті хлопці» (2005) · «Кривавий друг» (2006) · «Золоті хлопці 2» (2007) |
- Народились 16 липня
- Народились 1942
- Уродженці Тбілісі
- Померли 4 лютого
- Померли 2008
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Грузинського технічного університету
- Випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Борис Небієрідзе
- Кінорежисери XX століття
- Кінорежисери XXI століття
- Українські кінорежисери
- Радянські кінорежисери
- Українські сценаристи
- Радянські сценаристи
- Українські кіноактори
- Радянські кіноактори
- Персоналії:Укртелефільм