Роман Брикович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Брикович Роман Іванович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роман Брикович
Народився3 вересня 1900(1900-09-03)
с. Магдалівка, нині Скалатська міська громада, Тернопільський район, Тернопільська область
Помер26 березня 1977(1977-03-26) (76 років)
м. Монреаль, Канада Канада
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРКанада Канада
Національністьукраїнець
Відомий завдякигромадський діяч, кооператор, педагог
Alma materЯгеллонський університет
Посадабургомістр м. Копичинці (19411944)
Військове званняпідстарши́на  УГА
КонфесіяУГКЦ
БатькоІван Брикович
МатиОлена Кисілевська
У шлюбі зМарія
ДітиКатря, Іван

Рома́н Іванович Брико́вич (3 вересня 1900, с. Магдалівка, нині Скалатська міська громада, Тернопільський район, Тернопільська область — 26 березня 1977, м. Монреаль, Канада) — український громадський діяч, кооператор, педагог, військовик.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 3 вересня 1900 року в с. Магдалівці, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна.

Навчався в Тернопільській українській гімназії (1913—1914). У 1919 році отримав ранг підстарши́ни УГА. Закінчив Ягеллонський університет (Краків). Жив у с. Кривеньке (нині Чортківського району Тернопільської області). Викладав у вчительській семінарії у Львові, працював (до 1944) директор Повітового союзу кооперативів у м. Копичинці (нині Гусятинського району Тернопільської області). 1939 — в'язень радянської тюрми у Тернополі. 1944 року виїхав до Реґенсбурґа (Німеччина), де працював в управі табору та інших українських установах. У 1948 році емігрував до Канади (Монреаль).

Директор Курсів українознавства ім. митрополита Андрея Шептицького в Монреалі (1950—1976)[1], голова Ради українських організацій за патріархат Української католицької церкви, відділу Ліги визволення України, член дирекції «Народної каси», ініціатор та організатор місцевих культурних і мистецьких імпрез.

Помер 26 березня 1977 року в Монреалі.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія – Ukrainian School in Montreal. www.ukrainianschoolmontreal.org. Процитовано 13 серпня 2016.
  2. Наші втрати | Патріархат. www.patriyarkhat.org.ua. Процитовано 13 серпня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]