Будинок Остапенка
| Будинок Остапенка | |
|---|---|
| |
| 51°29′17″ пн. ш. 31°17′35″ сх. д. / 51.4880206° пн. ш. 31.293059° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Чернігів |
| Тип | будівля |
| Дата заснування | 1906 |
| Адреса | Вулиця Хлібопекарська |
  Будинок Остапенка Будинок Остапенка (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Будинок Остапенка[1], Садибний будинок[2] або Будинок-корабель[3] — пам'ятка архітектури місцевого значення та історії у Чернігові.
1906 року на Хлібопекарській вулиці було збудовано комплекс споруд за кошти учасника оборони Порт-Артура капітану першого рангу Григорія Кузьмича Остапенка, ад'ютанта адмірала Тихоокеанського флоту Росії.
Після більшовицької окупації в колишньому будинку Г. Остапенка розмістили готель обкому партії. До 1941 року він використовувався як житлово-готельний фонд компартії, під час Другої світової війни — готель німецьких окупантів. У повоєнні роки служив як житлово-готельний фонд, тут також був музей історії молодіжних рухів Чернігівщини. Тут розташовувався відділу реєстрації актів цивільного стану до відкриття в 1988 нового будинку на вулиці Пушкіна.
З 1994 року у будівлі тривалий час розміщувалося Чернігівське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, редакції газет «Біла хата», «Сіверщина» та мистецька галерея «Круті сходи»[4]. У вересні 2021 році власник будинку, Чернігівська обласна рада, через суд виселила «Просвіту» з будинку, пояснюючи це накопиченим боргом за оренду приміщення та занедбанням приміщень орендарем. Товариство не погодилося з позицією чиновників та вважає справжньою причиною виселення вплив російської агентури[3].
Будівля постраждала в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році — вибуховою хвилею там повибивало вікна, розмерзлося опалення[3].
У 2022 році будівлі збиралися здати в оренду приватній школі[3].
У квітні 2023 року право оренди будівлі на аукціоні виграла ГО «Сфера молоді». Вона була єдиним учасником аукціону, «Просвіту» про нього не повідомили. Громадська організація відновила частину приміщень всередині будівлі, в тому числі і завдяки національній програмі залучення молоді до відновлення «ВідНОВА:UA». ГО на партнерських умовах співпрацює з Чернігівським обласним молодіжним центром, який нині проводить у будівлі заходи для молоді, зокрема, облаштував студію звукозапису. Власна будівля молодіжного центру була знищена у 2022 під час облоги Чернігова[3].
Комплекс складається з трьох споруд: двох бічних одноповерхових дерев'яних будинків та середнього будинку.
Середній будинок — цегляний, 2-поверховий, прямокутний[5] у плані. Будинок є прикладом архітектури модерну[5] (еклектики[1]). Фасад направлений на північ — до Хлібопекарської вулиці. Симетричний: з двома бічними ризалітами, увінчаними декоративними фронтонами. У тимпанах фронтонів розташовані декор рослинного характеру, що завершується написами — дата будівництва «1906» та ініціали власника «Г. К.». Своєрідності надає поєднання цегляного будівництва із цементними декоративними деталями рослинного характеру. Із західного боку має Г-подібний у плані обсяг. Між двома ризалітами на другому поверсі вікно з дверима, що виходить на балкон.
За задумом власника, його нове помешкання мало нагадувати військовий корабель. Відразу від входу у будинок починаються вузькі гвинтові сходи в гору. А у балконних перилах можна помітити ковані дверцята. Під час урочистостей основний вхід закривався, а з 2-го поверху через ці дверцята скидався канатний трап і гості-чоловіки на 2-й поверх мали забиратися по цьому трапу[4].
Рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 26 березня 1984 № 118 надано статус пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним № 5-Чг під назвою «Садибний будинок».
Будівля має власну територію пам'ятника та розташована у комплексній охоронній зоні пам'яток історичного центру міста, згідно з правилами забудови та використання території. На будівлі не встановлено інформаційну дошку.
Наказом головного управління культури туризму та охорони культурної спадщини Чернігівської обласної державної адміністрації від 24 жовтня 2011 № 217 надано статус знову виявленого пам'ятника історії під охоронним № під назвою «Будинок учасника оборони Порт-Артура полковника Остапенка Г. К.».
-
Будинок Остапенка -
Лівий ризаліт -
Правий ризаліт -
Балкон між ризалітами -
Двері будівлі -
Будинок з вибитими вікнами в 2023 році
- ↑ а б Кудрицький, 1990, с. 583.
- ↑ Перелік пам'яток та об'єктів культурної спадщини м. Чернігова
- ↑ а б в г д Сєргєй Карась (27 вересня 2024). «Будинок-корабель» на Хлібопекарській у Чернігові у бурхливих «водах» останніх років. www.0462.ua. Процитовано 14 листопада 2024.
- ↑ а б Садиба Григорія Остапенка. chernihivregion.travel (укр.). Процитовано 25 травня 2024.
- ↑ а б Кудрицький, 1990, с. 143—144.
- Перелік пам'яток та об'єктів культурної спадщини м. Чернігова за видом архітектури, історичний, монументального мистецтва
- Історико-архітектурний опорний план м. Чернігова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів
- Остапенка Г. К. будинок // Чернігівщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — С. 583. — 1007 с. — ISBN 5-88500-011-5.
- Воровського вулиця // Чернігівщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — С. 143—144. — 1007 с. — ISBN 5-88500-011-5.
- Неймовірний Чернігів: дім-корабель на Хлібопекарській