Маєток Сави Альховського
| Маєток Сави Альховського | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
| 49°59′21.155640099996″ пн. ш. 36°12′52.489080100005″ сх. д. / 49.98921° пн. ш. 36.21458° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Місто | Харків | |||
| Розташування | Благовіщенська вулиця, 26 | |||
| Тип | садиба[d] житловий будинок[d] і пам'ятка архітектури[d] | |||
| Поверхів | 2 | |||
| Стиль | Класицизм | |||
| Архітектор | Васильєв Євген Олексійович і Тон Андрій Андрійович | |||
| Дата заснування | 1840-ві | |||
|
Будівлі: Головна будівля, флігель | ||||
| Прибудови | II половина XIX століття | |||
| Статус | Пам'ятка архітектури національного значення № 700 | |||
| Адреса | вул. Благовіщенська | |||
  Маєток Сави Альховського Маєток Сави Альховського (Україна) | ||||
 | ||||
Маєток Сави Альховського — житловий будинок ХІХ століття, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 700 0). Будинок № 26 розташований у центрі Харкова, на Благовіщенській вулиці.
Маєток Сави Альховського збудовано у 1840-х роках. Архітектором, ймовірно, був Васильєв Євген Олексійович. Садівник Імператорського харківського університету Цетлер розбив на території садиби регулярний парк. Після смерті Сави будинок перейшов до його сина Петра. У другій половині XIX століття він зводить за проєктом Тона Андрія Андрійовича дві двоповерхові прибудови, що руйнують первісні пропорції. Пізніше будинок перейшов у володіння Альховської Марії Лукінічної. У 1920-х роках будівля була націоналізована, у ній розмістилися комунальні квартири.
Споруда є типовим прикладом багатої міської садиби. Головний фасад звернений у двір, де колись був сад. Там зберігся одноповерховий флігель, а двір замкнутий театром Муссурі та житловим будинком початку XX століття.
Посеред дворового фасаду знаходиться високий чотириколонний портик із балконом. Колони оздоблені коринфськими капітелями, але пологий фронтон і парапет над портиком були втрачені.
З боку вулиці фасад будівлі досить типовий і є менш цікавим для розгляду. Будівля примикає до червоної лінії вулиці. Початково, центральна частина була на так звані «9 вікон», але її продовжили в середині XIX століття в обидві сторони, що значно погіршило загальні пропорції будівлі. Цент, який раніше урівноважував споруду за рахунок невеликого піднесення з фронтоном і балконом, зрівнявся з правою і лівою частинами.
- А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] [Q89461334]
- Прогулянки містом: Оповідь про будинок секунд-майора Сави Альховського Благовіщенською вулицею
- Садиба Альховських у Харкові
- Список домовласників міста Харкова (1901)
