Бурачинська-Рудик Лідія-Константина Ерастівна
Лідія Бурачинська | |
---|---|
Народилася | 28 грудня 1902 Гринява, Верховинський район, Івано-Франківська область |
Померла | 9 січня 1999 (96 років) Філадельфія, Пенсільванія, США |
Поховання | Філадельфія і Фокс-Чейз |
Діяльність | журналістка, публіцистка, громадська діячка |
Галузь | публіцистика[1], журналістика[1] і соціальна активність[d][1] |
Знання мов | українська[1] |
Заклад | Нова хата і Український Центральний Комітет у Польщі |
Членство | Союз українок Америки, Світова федерація українських жіночих організацій і Наукове товариство імені Шевченка |
Батько | Бурачинський Ераст |
Лі́дія-Константина Ерастівна Бурачи́нська, у шлюбі — Рудик (28 грудня 1902, Гринява — 9 січня 1999, Філадельфія) — українська публіцистка, журналістка, громадська діячка. Псевдонім — Л. Бура.
Народилась 28 грудня 1902 р. у с. Гринява Косівського повіту (тепер Верховинський район Івано-Франківської обл., Галичина). Навчалася у гімназіях Вижниці (1916—1917), Чернівців (1918—1921).
Здобула економічну освіту в Празі (1929). Мешкала у Львові, у 1932—1939 рр. редагувала журнал «Нова хата».
Лідія Бурачинська одружилася 6 жовтня 1934 року зі Степаном Рудиком. 13 листопада 1936 року народила єдиного сина Василя. Три роки пізніше більшовики заарештували чоловіка, і про його долю вже ніколи не можна було довідатися.
У 1941 р. прибула до Кракова. В роки Другої світової війни працювала в Українському Центральному Комітеті у Кракові.
У 1944 р. емігрувала до Австрії, у 1949 р. — до США. Редагувала часопис «Наше життя», була головою Союзу українок Америки (1971—1974), Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) (1977—1982). Дійсний член НТШ, почесна голова СУА і СФУЖО.
Померла 9 січня 1999 р. в Філадельфії, похована на цвинтарі св. Марії в Фокс Чейсі (Пенсільванія).
Авторка праць:
- «Українське жіноцтво Детройту» (1956),
- «У 75-ліття українського жіночого руху» (1959),
- «У поклоні Л. Українці» (1977),
- «Український народний одяг» (1992) та ін.
- Арсенич П. І. Бурачинська-Рудик Лідія-Константина Ерастівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
- Мацько В. Білий цвіт на калині. — Хмельницький: Просвіта, 2001.— С. 19-20.
- Семчишин М. Бурачинська Лідія // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 84-85.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Бурачинська-Рудик Лідія / Письменники Прикарпаття — Режим доступу: https://sites.google.com/site/xatachytalnya1/pismenniki-prikarpatta/buracinska-rudik-lidia [Архівовано 3 травня 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |