Бєлік Олексій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бєлік Олексій)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олексій Бєлік
Олексій Бєлік
Олексій Бєлік
Олексій Бєлік у грі за «Дніпро»
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Григорович Бєлік
Народження 15 лютого 1981(1981-02-15) (43 роки)
  Донецьк, Україна
Зріст 184 см
Вага 76 кг
Громадянство  Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
Україна «Шахтар» (Донецьк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999—2008 Україна «Шахтар» 144 (51)
2007—2008  Німеччина «Бохум» 4 (0)
2008—2011 Україна «Дніпро» 25 (4)
2011—2013 Україна «Металург» (З) 24 (13)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2000—2003 Україна Україна (U-21) 29 (7)
2004—2007 Україна Україна 19 (5)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олексій Григорович Бє́лік (нар. 15 лютого 1981, Донецьк) — український футболіст, в минулому нападник національної збірної України, вихованець донецької футбольної школи.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився у Донецьку в родині шахтаря.

Був одним з лідерів української юніорської (24 гри, 15 голів) і молодіжної (27 ігор, 17 голів) збірних, на молодіжному чемпіонаті світу 2001 року в Аргентині забив у трьох іграх групової фази три м'ячі й допоміг збірній вийти в 1/8 фіналу, де вона програла майбутнім півфіналістам з Парагваю.

У сезоні 2002/03 одержав срібний бутс чемпіонату України, забивши в 28 матчах 21 гол.

8 вересня 2004 року був викликаний у головну збірну України, яку очолював Олег Блохін, на матч проти Казахстану і забив у першій же грі. У 2004—2007 роках вважався у збірній дублером Андрія Шевченка, в основний склад виходив переважно на заміну. На Чемпіонаті світу 2006 року виходив на заміну у грі з Італією, відіграв останні 20 хвилин. Станом на 22 червня 2008 року провів у чемпіонаті України 145 ігор і забив 51 гол.

Зазвичай грав на позиції центрфорварда, має відмінне почуття голу, добре грає головою, вміє поставити корпус і зіграти у силовий футбол. Щодо особливостей стилю гри: любить ефектну гру («ножиці», удар п'ятою тощо), як класичний гравець штрафного майданчика, що завжди готовий «добити», замкнути фланг або навіс, обіграти воротаря в ситуації «один на один».

У своєму клубі змушений був задовольнятися роллю «джокера» і запасного футболіста, оскільки Мірча Луческу надавав перевагу Брандау та Олександрові Гладкому.

Взимку 2007/08 вирушив до німецького «Бохума» на правах піврічної оренди. Там Бєлік провів 4 гри не забивши жодного м'яча.

Влітку 2008 року повернувся до Донецька, але не до головної команди, а до молодіжного складу, де розглядав різні можливості продовження кар'єри (зокрема, нападник відхилив пропозицію німецького клубу «Кайзерслаутерн» з другої Бундесліги[1]).

На початку серпня 2008 року гравця купив дніпровський «Дніпро» за суму $5,500,000.[2] Спочатку регулярно виходив на поле у складі головної команди свого нового клубу, однак вже з початку сезону 2009/10 втратив місце в основі, грав за команду дублерів.

У сезоні 2011-12 виступав за запорізький «Металург» у Першій лізі, допоміг команді повернутися до української Прем'єр-ліги .

З 2015 року працює футбольним агентом у компанії «Pro Star»[3].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]

Станом на 13 квітня 2013 року

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Суперкубок Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Шахтар 1999-00 8 4 2 0 - - - - 10 4
2000-01 11 2 3 2 11 2 - - 25 6
2001-02 21 3 3 0 3 0 - - 27 3
2002-03 28 21 7 3 3 1 - - 38 25
2003-04 11 2 2 1 4 0 - - 18 3
2004-05 19 5 5 1 2 0 - - 26 6
2005-06 23 7 3 1 5 0 1 0 32 8
2006-07 21 7 4 3 4 0 - - 29 10
2007-08 2 0 3 0 - - - - 5 0
Бохум 2008-09 4 0 - - - - - - 4 0
Дніпро 2008-09 18 4 2 2 - - - - 20 6
2009-10 7 0 2 0 - - - - 9 0
2010-11 -
Металург (З) 2011-12 16 13 2 0 - - - - 18 13
2012–13 8 0 - - - - - - 8 0
Всього за Шахтар 144 51 32 11 32 3 1 0 209 65
Всього за кар'єру 197 68 38 13 32 3 1 0 268 85

Титули та досягнення

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Кавалер ордена «За мужність» III ступеня[4].

Посилання

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Белик отклонил предложение «Кайзерслаутерна» [Архівовано 23 липня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  2. «Шахтар» назвав суму за яку продав Бєліка в «Дніпро». Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 9 серпня 2008.
  3. Алексей БЕЛИК: «Не отказываюсь от тренерской карьеры». Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.
  4. Указ президента України N 697/2006. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 30 жовтня 2012.

Література

[ред. | ред. код]