Перейти до вмісту

Білецька Марія Іларіонівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Білецька Марія)
Білецька Марія Іларіонівна
ПсевдоМарія Білинська
Народилася1864 Редагувати інформацію у Вікіданих
Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла30 грудня 1937(1937-12-30) Редагувати інформацію у Вікіданих
Львів, Польська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЛьвів Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща
Національністьукраїнка
Діяльністьпедагог Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяУкраїнська народна трудова партія Редагувати інформацію у Вікіданих

Марі́я Іларіонівна Біле́цька (з дому Білинська; 8 квітня 1864, Тернопіль — 30 грудня 1937 Львів)  — українська педагогиня, діячка жіночого руху, громадська діячка.

Сестра Йосипа Білинського, була у шлюбі з Василем Білецьким (1856 -1931)[1]

Життєпис

[ред. | ред. код]
Марія Білецька

Голова «Клубу русинок» і «Жіночої громади» у Львові[2][3].

Одна з організаторів першої приватної української дівочої школи ім. Т. Шевченка у Львові (1898)[4], викладачка української мови, згодом керівниця цієї школи (до 1908). Як педагогиня відзначалась високою майстерністю, гуманним ставленням до дітей.[5]

Брала участь у жіночому русі в Галичині, організаторка і керівниця жіночої виробничо-виховної кооперативи жіночого виробничо-виховного об'єднання «Труд», яка давала дівчатам-українкам загальну освіту і ремісничу підготовку[5][2]. Очолювала Інститут святої Ольги (1899—1922). 1910 разом з іншими представницями «Жіночої громади» обстоювала у Галицькому сеймі рівноправність жінок.[1][2][3]

Під час Першої світової війни працювала в комітетах допомоги інвалідам і голодуючим. 1921—1922 — голова Союзу українок, 1925—1926 — голова Українського товариства опіки над інвалідами.[1][2][3]

Входила до складу Народного Комітету[3], обраного Народним з'їздом УНТП 21 травня 1923 року[2].

Співпрацювала з Костянтиною Малицькою, втілювала ідеї Наталії Кобринської[1].

Гробниця Білецьких.

Померла у Львові, похована на 59 полі Личаківського цвинтаря.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г З. О. Служинська. Білецька Марія Іларіонівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
  2. а б в г д Редакція. Білецька, Марія Іларіонівна // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
  3. а б в г Б. Волинський. З. Служинська (ЕСУ). Білецька Марія Іларіонівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 128.
  4. Українська приватна школа у Львові: витоки і основні віхи становлення / Розвиток української та польської освіти і педагогічної думки (ХІХ — ХХІ ст.). Т. 6. Приватна освіта в Україні і Польщі: історико-педагогічні аспекти становлення, сучасний стан і перспективи розвитку : зб. наук. пр.; за ред. Д. Герцюка і І. Мищишин. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2016. — С. 38–51
  5. а б Білецька Марія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 447.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]