Перейти до вмісту

Безлер Ігор Миколайович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Біс (диверсант))
Бєзлєр Ігор Миколайович
рос. Безлер Игорь Николаевич
ПрізвиськоБіс, Бєс (рос. Бес)[1]
Народження30 грудня 1965(1965-12-30) (58 років)
Сімферополь, Кримська область, Українська РСР, СРСР СРСР
КраїнаУкраїна Україна Росія Росія
ОсвітаВійськова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого (1997)
Званняпідполковник
Командування«Народне ополчення Донбасу»
Війни / битви


НагородиОрден Червоної Зірки
CMNS: Безлер Ігор Миколайович у Вікісховищі

Ігор Миколайович Бєзлєр (нар. 30 грудня 1965(19651230), Сімферополь, Кримська область, Українська РСР, СРСР) — російський диверсант, підполковник військової розвідки Росії,[2] проросійський колаборант, один з лідерів маріонеткової ДНР, польовий командир незаконного збройного формування «ополчення Донбасу». Громадянин України[3] хоча різні джерела вказують, що він мав російське громадянство.[4]

Підозрюється у скоєнні низки найтяжчих злочинів на території України: жорстокі вбивства людей[5], захоплення державної влади[6], тероризм[7] та інших.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 30 грудня 1965 року в Сімферополі, УРСР[8]. Батько — кримський німець (народився 1937 року), мати — українка[9]. Виріс і закінчив школу в Сімферополі.

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1994–1997 навчався у Військовій академії імені Дзержинського, Москва, Росія.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

До 2002 працював в ГРУ РФ, після чого переїхав в Україну. Не має ані родини, ані дітей. Звільнився в запас тільки в 2012 і на цей час офіційно перебуває в резерві. Після виборів 2012 Бєзлєр працював у службі безпеки заводу «Горлівський машинобудівник», був у команді Ігоря Крижановського, який став депутатом Донецької обласної ради від Партії регіонів. Очолював Горлівську громадську організацію воїнів-десантників.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Країни, в яких Ігор Безлер потрапив під санкції

За даними СБУ, в лютому 2014 з диверсантом Бєзлєром був відновлений ​​зв'язок з боку співробітників Головного розвідувального управління Генерального Штабу Збройних Сил Російської Федерації. Для виконання їхніх вказівок диверсант Бєзлєр виїхав в АР Крим, де брав участь у силових акціях з захоплення військових частин, органів влади і управління, що призвело до анексії частини території України.

В квітні 2014 Бєзлєр за завданням російської військової розвідки у складі диверсійної групи брав участь у захопленні будівлі УСБУ в Донецькій області, а пізніше в захопленні райвідділу МВС України в місті Горлівка, в ході серії операцій спецслужб Росії «Російська весна», метою яких є анексія східної частини України за сценарієм анексії Криму.[10]

З 17 квітня 2014 перебуває у всеукраїнському розшуку злочинців за запитом Служби Безпеки.[7]

21 квітня 2014 за підняття українського прапора в м. Горлівка Бєзлєр, Стрєлков і Пономарьов організували і здійснили жорстоке вбивство депутата Горлівської міськради В. І. Рибака та ще кількох цивільних осіб.[11] Терористи заживо розрізали жертвам животи, потім одягли їм рюкзаки з піском і ще живими втопили у річці.

22 травня 2014 угрупування терористів Бєзлєра здійснило напад на колону українських військових під Волновахою Донецької області. Було вбито 16 і поранено 31 українського військовослужбовця. Захоплено зброю.

23 травня 2014 брав участь в організації засідки на бійців добровольчого батальйону «Донбас» під селом Карлівка (Мар'їнський район). Трохи згодом заявив, що всіх захоплених в полон бійців батальйону Донбас було розстріляно[12].

27 травня 2014 в Горлівці Бєзлєр розстріляв нібито двох керівників міліції, але потім виявилося, що розстріляли не цих міліціонерів.[13] Отже, угрупованням Бєзлєра було розстріляно двох невідомих громадян. Можливо, робітників міліції, які не зрадили присязі Україні.[14]

4 червня 2014 за наказом Бєзлєра було нібито розстріляно двох заручників, громадян Будіка і Васющенко, які ймовірно були офіцерами СБУ. При цьому Бєзлєр пообіцяв вбити й інших шістьох заручників, якщо його умови не будуть прийняті владою.[15] Пізніше з'ясувалося, що «розстріл» був інсценуванням, а «розстріляні» терористом Бєзлєром — живі.[16]

На думку міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, Бєзлєр скоює вбивства і підриває залізницю на сході, бо намагається встановити контроль над переміщенням вантажів, щоб обкладати даниною потяги: «Саме через це пан Безлер, за нашими даними, убив так званого міністра транспорту» від терористичної організації ДНР[17]. Як відомо, протягом червня 2014 року в Україні здійснено низку терористичних актів на залізниці у різних регіонах сходу України[18]. 29 червня СБУ затримала членів терористичного угруповання, які планували підірвати харківську залізницю. За даними СБУ, організатором угрупування був 45-річний харків'янин, який діяв під безпосереднім керівництвом диверсанта Ігора Бєзлєра на прізвисько «Бєс». Від свого «куратора» терорист отримав завдання організувати підрив потягу з артилерійськими боєприпасами. На підставі цих фактів слідчими СБУ було розпочато кримінальне провадження за ст. 258 (терористичний акт) та ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України[19].

1 липня 2014 російський державний телеканал «Russia Today» першим з державних ЗМІ Російської Федерації за весь період російської диверсійної діяльності в Україні та весь час війни на сході назвав Ігора Бєзлєра терористом[20].

В перших числах листопада 2014 г. «здав справи» та виїхав з Горлівки до невідомого місця перебування.

7 листопада екс-радник міністра оборони України О. Данилюк повідомив, що російські спецслужби ліквідували Ігоря Безлера. Раніше Д. Тимчук повідомляв, що у Горлівці нейтралізовано бандформування, створене Безлером[21]. Пізніше «прес-секретар» Безлера заявила, що він «живий і постійно знаходиться на зв'язку»[22].

Дані ООН про злочини незаконного збройного формування Безлера

[ред. | ред. код]

У лютому 2017 р. ООН опублікувала доповідь про сексуальне насильство під час війни в Україні. Доповідь охоплює період з 14 березня 2014 року по 31 січня 2017 року та стосується всієї території України, в тому числі Криму і так званих “ЛНР” і “ДНР”. У доповіді про злочини збройного формування Безлера зазначено наступне: 

"25 вересня 2014 озброєні чоловіки з "групи Безлера" викрали жінку і двох її колег (чоловіка і жінку) з робочих місць. Вони привезли їх в захоплену адміністративну будівлю вугільної шахти в Горлівці. Трьом особам повідомили, що вони заарештовані. Їх відвели в інше приміщення, в якому були сліди крові. Чоловіка били на очах у жінок, поки він не знепритомнів. Після цього обох жінок побили і зґвалтували, як мінімум, сім осіб, які допитували їх про те, де вони тримають гроші і цінності. Одну з жертв катували електричним струмом – дроти були приєднані до її грудей"[23].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Независимое бюро новостей (23 травня 2014). Горловского депутата Рыбака «заказал» российский подполковник «Бес» – СБУ ((рос.)) . Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014. [Архівовано 2014-06-06 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Подробности (17 квітня 2014). СБУ объявила в розыск российского диверсанта Безлера ((рос.)) . Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
  3. ↑ УВАГА! РОЗШУКУЄТЬСЯ БЄЗЛЄР ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ. Сайт МВС України. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  4. ↑ Командувач військом Горлівки Ігор Безлер пішов у відставку/ Новости РБП, 01.11.2014 р. Архів оригіналу за 05.12.2014. Процитовано 29.11.2014.
  5. ↑ NEWSru.ua (23 квітня 2014). Вбивство депутата Рибака організували російські розвідники - Стрєлок і Безлер. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
  6. ↑ LB.ua (17 квітня 2014). СБУ підтвердила участь підполковника ГРУ РФ у захопленні міліції Горлівки. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
  7. ↑ а б Прес-центр СБ України (17 квітня 2014). Розшукується російський диверсант. Служба Безпеки України. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
  8. ↑ СБУ объявила в розыск российского [[диверсант]]а Игоря Безлера. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
  9. ↑ В гостях у Беса: репортаж из мятежной Горловки. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
  10. ↑ Gazeta.ua (23 травня 2014). Українських вояків під Волновахою розстріляли терористи "Біса". Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
  11. ↑ LB.ua (24 квітня 2014). СБУ оприлюднила обговорення терористами вбивства депутата Рибака. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
  12. ↑ "БЄС" ЗАЯВИВ КОМАНДИРУ "ДОНБАСУ", ЩО ВБИВ УСІХ ПОЛОНЕНИХ. Українська Правда. 23 травня 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 10 червня 2014.
  13. ↑ УНІАН (27 травня 2014). У Горлівці була страта, але, можливо, розстріляли не міліціонерів. Архів оригіналу за 3 червня 2014. Процитовано 27 травня 2014.
  14. ↑ УНН (27 травня 2014). Міліція Донеччини встановлює особи людей, котрих розстріляли терористи у Горлівці. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 27 травня 2014.
  15. ↑ УНІАН (5 червня 2014). Терорист "Бєс" розстріляв двох полонених і загрожує продовжити розстріли. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014. Відео на YouTube
  16. ↑ dailylviv.com (10 червня 2014). «Розстріляні» терористом Безлером-«Бісом» – живі (відео). Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 12 червня 2014. Відео на YouTube
  17. ↑ Залізницю на Сході підриває Безлер, щоб обкладати даниною потяги — Аваков
  18. ↑ Теракти на залізниці
  19. ↑ СБУ затримала членів терористичного угруповання, які планували підірвати харківську залізницю. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 29 листопада 2014.
  20. ↑ [Источник: Власть в Донецке пытается захватить Бес, в городе идёт бой(рос.) http://russian.rt.com/article/38964 [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.]]
  21. ↑ Данилюк: Російські спецслужби ліквідували Безлера. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014.
  22. ↑ У Безлера заявили, що «він живий». Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014.
  23. ↑ ООН опублікувала доповідь про сексуальне насильство під час війни в Україні | Факти. ФАКТИ. 19 лютого 2017. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Безлер Ігор Миколайович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Безлер Ігор Миколайович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Безлер_Ігор_Миколайович&oldid=44084296