Waggonbau Dessau

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вагонбау Дессау)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вагонобудівний завод Дессау
Waggonbau Dessau GmbH
ТипGmbH
Організаційно-правова форма господарюванняGmbH
ГалузьВагонобудування
Наступник(и)
(спадкоємці)
Fahrzeugtechnik Dessau
Засновано4 березня 1895 
Закриття (ліквідація)1 липня 1995
Штаб-квартираДессау, Німеччина
Попередні назвиDessauer Waggonfabrik,
VEB WBD Waggonbau Dessau
Співробітники
  • 320 (1904)
  • 750 (1918)
  • 540 (1933)
  • 1115 (початок 1940-х)
CMNS: Waggonbau Dessau у Вікісховищі
Вагони-рефрижератори з машинним охолодженням «VEB Waggonbau Dessau» на Лейпцизькому ярмарку
Один із вагонів цього виробника, Полтава, 2019

Вагонобудівний завод Дессау (нім. Waggonbau Dessau) — колись один із найбільших виробників залізничних вагонів Німецької Демократичної Республіки та один із найбільших виробників рефрижераторних вагонів у світі.

Виготовляв, зокрема, 5-вагонні рефрижераторні секції з машинним охолодженням і електричним опаленням типу ZB-5. З 1958 по 1967 рр. будував також 5-вагонні секції типу ZA-5 з п'ятьма вагонами для перевезення вантажів завдовжки 17 м, в одному з яких перебувало службове відділення, а в іншому — електростанція.[1]

Історія

[ред. | ред. код]
Фірмова табличка «Dessauer Waggonfabrik»

4 березня 1895 р. було засновано «Німецьку газово-залізничну компанію» (нім. Deutsche Gasbahngesellschaft). 22 квітня 1900 р. компанію шляхом зміни статуту було перетворено на ТзОВ «Дессауський вагонний завод» (нім. Dessauer Waggonfabrik GmbH (DWF)). 1940 року фірма змінила назву на «Maschinenbau- und Bahnbedarf A.G.» (АТ «Машинобудівний та залізничний постачальник»).[2]

Після повітряного нальоту на Дессау 7 березня 1945 р., під час якого 85% міста було знищено, відбувалася здебільшого вагоноремонтна діяльність. 26 жовтня 1945 р. наказом № 124 радянської військової адміністрації майно «DWF» було заарештовано, а 2 липня 1946 р. наказом № 154 перетворено нa т. зв. «радянське акціонерне товариство» (нім. Sowjetische Aktiengesellschaft). 1947 року велика пожежа знищила значну частину заводських цехів і устаткування. Згодом вагонобудівний завод вийшов з-під радянського нагляду і керівництва та рішенням уряду НДР від 16 червня 1952 р. перейшов у суспільну власність, діставши нову назву — VEB LOWA Waggonbau Dessau, а пізніше — VEB WBD Waggonbau Dessau.

Після того, як Народна палата НДР у травні 1990 р. ухвалила рішення про перетворення всіх державних підприємств у корпорації, 24 липня 1990 р. «Waggonbau Dessau GmbH» було внесено до комерційного реєстру. Як і більшість учасників об'єднання підприємств у галузі будівництва залізничного рухомого складу цей завод залишився членом правонаступниці об'єднання — «Німецького вагонобудівного акціонерного товариства» (нім. Deutschen Waggonbau Aktiengesellschaft (DWA)). Наприкінці 1994 р. було вирішено продати «DWA» американській інвестиційній фірмі «Advent International» з Бостона.

1 липня 1995 р. компанію «Waggonbau Dessau GmbH» було закрито. На її місці виникли компанія «Fahrzeugtechnik Dessau GmbH» (сьогодні «Molinari Rail Systems GmbH»), індустріальний парк та кваліфікаційне товариство.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Matthias Palmer. Waggonbau in Dessau. www.kuehlwaggon.de. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 24 жовтня 2012.
  • Verwandtschaft in Übersee: Die U-Bahnwagen der C-D-E-Linien für Buenos Aires aus den Jahren 1934/38 [Архівовано 31 грудня 2019 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Franz Brückner (1962). Die Vorgeschichte des VEB Waggonbau Dessau von 1895 bis 1945. Berlin: Akademie-Verlag.
  • Kupplung. Betriebszeitung für die Belegschaft der Waggonbau Dessau GmbH. Waggonbau Dessauvierzehntägliche Zeitschrift, 44 Jahrgänge bis 1993
  • Innovation aus Tradition. Festschrift der „Waggonbau Dessau GmbH“ zum 100-jährigen Bestehen der Waggonfabrik Dessau. Dessau: Waggonbau Dessau. 1995.
  • Philipp Hessinger u. a. (2000). Fokus und Balance. Aufbau und Wachstum industrieller Netzwerke. Am Beispiel von VW/Zwickau, Jenoptik/Jena und Schienenfahrzeugbau/Sachsen-Anhalt. Wiesbaden: Westdeutscher Verlag.
  • Anhalter Anzeiger. 17 березня 1930.
  • Dipl.-Ing. F. Kuntze, Abteilung Bahnen der SSW (1934-07). Die neue Untergrundbahn in Buenos Aires (вид. Siemens-Zeitschrift). с. 244—249.