Перейти до вмісту

Ададуров Вадим Валентинович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вадим Ададуров)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ададуров.
Ададуров Вадим Валентинович
Народився1971[1]
Діяльністьісторик
Alma materІсторичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Галузьісторія[1]
ЗакладУКУ
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Роботи у Вікіджерелах

Вадим Валентинович Ададуров — український історик, доктор історичних наук (2008), завідувач кафедри всесвітньої історії Українського католицького університету у Львові. Досліджує історію Франції, Центрально-Східної Європи та українсько-французьких відносин.

Біографія

[ред. | ред. код]

1994 року закінчив історичний факультет Львівського університету.

В 1994—1997 роках навчався на аспірантурі кафедри всесвітньої історії нового і новітнього часу Львівського державного університету ім. Івана Франка. У 1997 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, тема: «Польське питання у французько-австрійських відносинах епохи наполеонівських війн».

У 2002—2003 рр. навчався у П'ятій секції Практичної школи вищих досліджень (Сорбона, Париж), у 2003 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня майстра-дослідника, тема: «Релігійна політика Наполеона на теренах колишньої Речі Посполитої (1806—1812 рр.)».

У 2008 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук, тема: «„Наполеоніда“ на Сході Європи: уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку 19 ст.»; науковий консультант: д. і. н, проф. Ярослав Грицак.

У березні 2016 року Вадим Ададуров виявив ознаки плагіату власної монографії в тексті дисертації Володимира Стеценка, за темою «Внесок українського народу у перемогу у Вітчизняній війні 1812 року», виконаної під керівництвом Володимира Борисенка. Практично без змін було скопійовано цілі розділи з книжки «„Наполеоніда“ на Сході Європи»[2]. Вчена рада УКУ виступила із заявою про неприпустимість плагіату[3].

Монографії

[ред. | ред. код]
  • Історія Франції. Королівська держава та створення нації (від початків до кінця XVIII століття). — Львів: Вид-во УКУ, 2002. — 412 с.
  • «Наполеоніда» на Сході Європи: уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття. — Львів: Вид-во УКУ, 2007. — 560 с.
  • Война цивилизаций. Социокультурная история русского похода Наполеона. Том 1: Религия — Язык. — К. : Лаурус, 2017. — 400 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Вадим Ададуров. Життя надто коротке, щоб марнувати його в архівах і бібліотеках, Або як швидко написати і захистити дисертацію [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Historians.in.ua — 24.03.2016
  3. ↑ «Про неприпустимість плагіату в наукових дослідженнях» Заява Вченої ради Українського Католицького Університету. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 26 вересня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]


В'ячеслав Липинський Це незавершена стаття про українського історика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ададуров_Вадим_Валентинович&oldid=36824382