Перейти до вмісту

Пилип Вакуленко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вакуленко Пилип)
Вакуленко Пилип
Народився21 липня 1923(1923-07-21) (101 рік)
Новософіївка
Помер2007[1]
Діяльністьілюстратор
поет
Сфера роботипоезія[1], проза[1] і ілюструванняd[1]

Вакуленко Пилип (21 липня 1923, Новософіївка — 2007) — український поет, прозаїк, ілюстратор, видавець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 21 липня 1923 р. в с. Новософіївка Богодухівського району на Харківщині. Закінчив середню школу в Богодухові, вчительські курси у Вовчанську. Учителював у початковій школі, у 1942 р. був вивезений на примусову роботу до Німеччини.[2] Учителював у таборах для переміщених осіб у Західній Німеччині. Навчався у Регенсбурзі.

З 1948 (за ін. даними — 1949) р. в Австралії, працював у залізничному депо в Порт-Огасті. Заочно закінчив Інститут прикладного мистецтва (Мельбурн), у 1962 р. заснував власне підприємство фотонабору. Очолював Товариство української мови імені Тараса Шевченка Південної Австралії. З 1997 р. член Спілки письменників України.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор книжок, багато з них знаходяться у головних бібліотеках Австралії.[3]

Автор численних публікацій у періодичних виданнях і статей:

  • Вакуленко П. Оповідання і казки; вірші // Рідні голоси з далекого континенту: Твори сучасних українських письменників Австралії / Упоряд. та передм. А. Г. Михайленка. — К.: Веселка, 1993. — С. 46-56; 179—183.

Ілюстратор книжок:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. Вакуленко Пилип на сайті Національна Спілка письменників України. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 24 березня 2013.
  3. Vakulenko, Pylyp, Trove, 2008

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Нитченко Д. Калинові голоси Австралії // Київ. — 1991. — Ч. 7.
  • Ротач П. Розвіяні по чужині. Полтавці на еміграції. Короткий біобібліографічний довідник. — Полтава: Верстка, 1998. — С. 26-27.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалова. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.