Мозолисте тіло
Мозолисте тіло | |
---|---|
![]() Мозолисте тіло згори. (Передня частина вгорі.) | |
![]() Медіанно-сагітальний розтин головного мозку. Мозолисте тіло по центру, світло-сірого кольору. | |
Деталі | |
Частини | коліно (лат. genu), стовбур (лат. trunkus), валок (лат. splenium) |
Ідентифікатори | |
Анатомія Грея | subject #189 |
MeSH | D003337 |
NeuroNames | 191 |
NeuroLex ID | birnlex_1087 |
TA98 | A14.1.09.241 |
TA2 | 5604 |
FMA | 86464 |
Анатомічна термінологія |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/60/Corpus_callosum.png/220px-Corpus_callosum.png)
Мозоли́сте тіло (лат. corpus callosum) — широкий, плаский пучок нервових волокон довжиною близько 10 см під корою головного мозку у товщі поздовжньої щілини (fissura longitudinalis). З'єднує ліву і праву півкулі головного мозку, забезпечує міжпівкульний зв'язок. Це найбільша структура білої речовини головного мозку, що складається з 200—250 млн контралатерально спрямованих (назустріч один одному, з обох сторін) аксонів кіркових нейронів.
Задня частина мозолистого тіла — валок (splenium); передня називається коліном (genu); між ними знаходиться стовбур мозолистого тіла. Частина між тілом і валком звужена й називається перешийком (isthmus). Ростральна платівка — частина мозолистого тіла, що знаходиться дозаду й донизу від найбільш передньої частини коліна мозолистого тіла, як показано на сагітальному зображенні мозку праворуч. Кінцеву її частину називають дзьобом (за схожість із пташиним дзьобом).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/Choroid_plexus.jpg/220px-Choroid_plexus.jpg)
Волокна по обидві сторони мозолистого тіла отримали назву променистості, оскільки променеподібно входять у білу речовину півкуль головного мозку й прямують до різних ділянок кори. Одні, згинаючись уперед від коліна, йдуть у лобову частку утворюють передні щипці, а другі, згинаючись назад у потиличній частці, утворюють задні щипці. Між цими двома частинами знаходиться основний стовбур мозолистого тіла, з якого волокна простягаються латерально в обидві сторони в скроневі частки, і покрівлю центральної частини бічного шлуночка[1][2].
Мозолисте тіло й статеві відмінності його структури та функцій були предметом дискусій у наукових колах протягом більш як століття. Перші дослідження на початку 20-го століття показали відмінності в розмірах між чоловіками і жінками. Ці дослідження в свою чергу, викликали запитання, і в кінцевому підсумку, більш поліпшені методи візуалізації, які з'явилися останнім часом, спростували попередні уявлення. Однак, передові аналітичні методи комп'ютерної неврології, розроблені в 1990-х роках виявили, що статеві відмінності очевидні, але стосуються певних частин мозолистого тіла й корелюють з когнітивною продуктивністю в деяких тестах[3]. Недавні дослідження з використанням магнітно-резонансної томографії (МРТ) виявили, що площа середньосагітального перерізу мозолистого тіла, в порівнянні з розміром мозку, в середньому, пропорційно більше у жінок[4].
З допомогою дифузійної МРТ також були знайдені статеві відмінності в морфології і мікроструктурі мозолистого тіла[5][6][7].
Морфометричний аналіз при вивченні конкретних тривимірних математичних моделей за допомогою МРТ, і знайшли ґрунтовні й статистично значущі відмінності між чоловіками і жінками.[8][9] Спеціальні алгоритми виявили значні відмінності між чоловіками і жінками більш ніж в 70 % випадків в одному дослідженні.[10]
Передня частина мозолистого тіла, як виявилося, значно більше у музикантів, ніж немузикантів,[11] Приблизно на 0,75 см2 , або на 11 % вона також більше у шульг і «оборуких» (осіб з амбідекстрією) людей, ніж у правшів[12]. Ця різниця проявляється в передній і задній областях мозолистого тіла[13]. Інші магнітно-резонансні морфометричні дослідження показали, що розмір мозолистого тіла позитивно корелює з вербальною пам'яттю і семантичною продуктивністю в тестах[14]. Діти з дислексією, як правило, мають менш розвинене мозолисте тіло, ніж їх їхні однолітки без дислексії[15][16].
Навчання музиці підвищує пластичність мозолистого тіла під час розвитку. Наслідки збільшення координації рук, відмінності в структурі білої речовини та посилення пластичності моторних і слухових шляхів у подальшому допомагають кращому навчанню. Дослідження показало, що діти, які почали музичну освіту у віці до шести років (мінімум 15 місяців занять) мали збільшений обсяг мозолистого тіла, а ті, які почали таке навчання до 11 років, мали кращу, ніж однолітки, бімануальну координацію[17].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/EEG_cap.jpg/220px-EEG_cap.jpg)
Симптоми рефрактерної епілепсії можуть бути зменшені шляхом перерізання мозолистого тіла у рамках операції, відомої як калозотомія[18]. Вона проводиться у випадках, коли складні або великі припадки починаються в епілептогенних вогнищах на одній стороні мозку розряди генералізуються й розповсюджуються на протилежну півкулю. Підготовка до такої операції передбачає електроенцефалографію, МРТ, ПЕТ сканування і консультації епілептолога, невролога, нейрохірурга, психіатра, і нейрорадіолога[19].
Агенезія мозолистого тіла (АМТ) — це рідкісна вроджена патологія, яка є одним з найбільш поширених вад розвитку мозку людини,[20] при якій мозолисте тіло зменшене або повністю відсутнє. АМТ, як правило, діагностується протягом перших двох років життя, а може існувати безсимптомно й бути випадковою знахідкою. Початкові симптоми АМТ зазвичай включають в себе судоми, вслід за якими можуть проблеми з годуванням проблем і затримок у початку самостійного тримання голови, сидіння, стояння і ходи. Інші можливі симптоми можуть включати порушення психічного й фізичного розвитку, зорово-моторної координації, візуальної й слухової пам'яті. АМТ іноді супроводжується гідроцефалією. У легких випадках, такі симптоми, як судоми, ехолалія, або головний біль можуть не з'являтися роками. Відсутність мозолистого тіла є головним патологічним компонентом при синдромі Ейкарді.
АМТ зазвичай не смертельна. Лікування зазвичай симптоматичне, з приводу гідроцефалії і судом тощо. Хоча багато дітей з таким захворюванням можуть вести нормальний спосіб життя й мають середній інтелект, ретельне нейропсихологічне тестування виявляє тонкі відмінності у вищих коркових функціях порівняно з особами того ж віку та освіти, без АМТ. Дітям з АМТ, яка супроводжується затримкою розвитку та/або епілепсією, слід пройти обстеження на метаболічні порушення.[21]
Окрім повної агенезії мозолистого тіла, існують схожі стани, але з неповним його ураженням: затримка розвитку (часткова), дисгенезія (неправильний розвиток), і гіпоплазія (недостатній розвиток, у тому числі й занадто тонке мозолисте тіло).
Недавні дослідження також пов'язують можливі взаємозв'язки між вадами розвитку мозолистого тіла й розладами аутистичного спектру.[22]
Ураження передніх відділів мозолистого тіла може призвести до акінетичного мутизму або тактильної аномії. Пошкодження задніх відділів мозолистого тіла (валок, лат. splenium) можуть призвести до алексії (нездатність до читання) без аграфії.
-
Мозолисте тіло
-
Мозолисте тіло
-
Мозолисте тіло
-
Вінцева Т2 МРТ головного мозку на рівні хвостатого ядра з підкресленням мозолистого тіла
-
Мозолисте тіло на МРТ
-
Трактографія мозолистого тіла
-
Шлуночки головного мозку та базальні ганглії.Вигляд згори. Горизонтальний ділянка.Глибокий розтин
-
Глибокий розтин мозку
- ↑ Caminiti, Roberto; Ghaziri, Hassan; Galuske, Ralf; Hof, Patrick R.; Innocenti, Giorgio M. (2009). Evolution amplified processing with temporally dispersed slow neuronal connectivity in primates. Proceedings of the National Academy of Sciences. 106 (46): 19551—6. Bibcode:2009PNAS..10619551C. doi:10.1073/pnas.0907655106. JSTOR 25593230. PMC 2770441. PMID 19875694.
- ↑ Hofer, Sabine; Frahm, Jens (2006). Topography of the human corpus callosum revisited—Comprehensive fiber tractography using diffusion tensor magnetic resonance imaging. NeuroImage. 32 (3): 989—94. doi:10.1016/j.neuroimage.2006.05.044. PMID 16854598.
- ↑ Davatzikos, C; Resnick, S. M. (1998). Sex differences in anatomic measures of interhemispheric connectivity: Correlations with cognition in women but not men. Cerebral Cortex. 8 (7): 635—40. doi:10.1093/cercor/8.7.635. PMID 9823484.
- ↑ Ardekani, B. A.; Figarsky, K.; Sidtis, J. J. (2012). Sexual Dimorphism in the Human Corpus Callosum: An MRI Study Using the OASIS Brain Database. Cerebral Cortex. 23 (10): 2514—20. doi:10.1093/cercor/bhs253. PMID 22891036.
- ↑ Dubb, Abraham; Gur, Ruben; Avants, Brian; Gee, James (2003). Characterization of sexual dimorphism in the human corpus callosum. NeuroImage. 20 (1): 512—9. doi:10.1016/S1053-8119(03)00313-6. PMID 14527611.
- ↑ Westerhausen, René; Kreuder, Frank; Sequeira, Sarah Dos Santos; Walter, Christof; Woerner, Wolfgang; Wittling, Ralf Arne; Schweiger, Elisabeth; Wittling, Werner (2004). Effects of handedness and gender on macro- and microstructure of the corpus callosum and its subregions: A combined high-resolution and diffusion-tensor MRI study. Cognitive Brain Research. 21 (3): 418—26. doi:10.1016/j.cogbrainres.2004.07.002. PMID 15511657.
- ↑ Shin, Yong-Wook; Jin Kim, Dae; Hyon Ha, Tae; Park, Hae-Jeong; Moon, Won-Jin; Chul Chung, Eun; Min Lee, Jong; Young Kim, In; Kim, Sun I. та ін. (2005). Sex differences in the human corpus callosum: Diffusion tensor imaging study. NeuroReport. 16 (8): 795—8. doi:10.1097/00001756-200505310-00003. PMID 15891572.
- ↑ Kontos, Despina; Megalooikonomou, Vasileios; Gee, James C. (2009). Morphometric analysis of brain images with reduced number of statistical tests: A study on the gender-related differentiation of the corpus callosum. Artificial Intelligence in Medicine. 47 (1): 75—86. doi:10.1016/j.artmed.2009.05.007. PMC 2732126. PMID 19559582.
- ↑ Spasojevic, Goran; Stojanovic, Zlatan; Suscevic, Dusan; Malobabic, Slobodan (2006). Sexual dimorphism of the human corpus callosum: Digital morphometric study. Vojnosanitetski pregled. 63 (11): 933. doi:10.2298/VSP0611933S.
- ↑ Yokota, Y.; Kawamura, Y.; Kameya, Y. (2005). Callosal Shapes at the Midsagittal Plane: MRI Differences of Normal Males, Normal Females, and GID. 2005 IEEE Engineering in Medicine and Biology 27th Annual Conference: 3055—8. doi:10.1109/IEMBS.2005.1617119. ISBN 0-7803-8741-4.
- ↑ Levitin, Daniel J. «This is Your Brain on Music», '
- ↑ Driesen, Naomi R.; Raz, Naftali (1995). The influence of sex, age, and handedness on corpus callosum morphology: A meta-analysis. Psychobiology. 23 (3): 240—7.
- ↑ Witelson, S. (1985). The brain connection: The corpus callosum is larger in left-handers. Science. 229 (4714): 665—8. Bibcode:1985Sci...229..665W. doi:10.1126/science.4023705. PMID 4023705.
- ↑ Kozlovskiy, S.A.; Vartanov, A.V.; Pyasik, M.M.; Nikonova, E.Y. (2012). Functional role of corpus callosum regions in human memory functioning. International Journal of Psychophysiology. 85 (3): 396—7. doi:10.1016/j.ijpsycho.2012.07.092.
- ↑ Hynd, G. W.; Hall, J.; Novey, E. S.; Eliopulos, D.; Black, K.; Gonzalez, J. J.; Edmonds, J. E.; Riccio, C.; Cohen, M. (1995). Dyslexia and Corpus Callosum Morphology. Archives of Neurology. 52 (1): 32—8. doi:10.1001/archneur.1995.00540250036010. PMID 7826273.
- ↑ Von Plessen, K; Lundervold, A; Duta, N; Heiervang, E; Klauschen, F; Smievoll, AI; Ersland, L; Hugdahl, K (2002). Less developed corpus callosum in dyslexic subjects—a structural MRI study. Neuropsychologia. 40 (7): 1035—44. doi:10.1016/S0028-3932(01)00143-9. PMID 11900755.
- ↑ Steele, C. J.; Bailey, J. A.; Zatorre, R. J.; Penhune, V. B. (2013). Early Musical Training and White-Matter Plasticity in the Corpus Callosum: Evidence for a Sensitive Period. Journal of Neuroscience. 33 (3): 1282—90. doi:10.1523/JNEUROSCI.3578-12.2013. PMID 23325263.
- ↑ Clarke, Dave F.; Wheless, James W.; Chacon, Monica M.; Breier, Joshua; Koenig, Mary-Kay; McManis, Mark; Castillo, Edward; Baumgartner, James E. (2007). Corpus callosotomy: A palliative therapeutic technique may help identify resectable epileptogenic foci. Seizure. 16 (6): 545—53. doi:10.1016/j.seizure.2007.04.004. PMID 17521926.
- ↑ WebMd Corpus Callotomy. Web MD. 18 липня 2010. Архів оригіналу за 2 липня 2010. Процитовано 18 липня 2010.
- ↑ Dobyns, W. B. (1996). Absence makes the search grow longer. American Journal of Human Genetics. 58 (1): 7—16. PMC 1914936. PMID 8554070.
- ↑ NINDS Agenesis of the Corpus Callosum Information Page: NINDS. RightDiagnosis.com. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 30 серпня 2011.
- ↑ Autism May Involve A Lack Of Connections And Coordination In Separate Areas Of The Brain, Researchers Find. Medical News Today. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 5 травня 2017.