ГТЕС Ваїракеї
 | ||||
| 38°37′37″ пд. ш. 176°06′18″ сх. д. / 38.6269° пд. ш. 176.105° сх. д. | ||||
| Країна |  Нова Зеландія  | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Нова Зеландія | |||
| Введення в експлуатацію | 1958 – 1962 (Ваїракеї А), 1962 – 1963 (Ваїракеї В), 1996 (турбіна 14), 2005 (бінарні турбіни) | |||
| Вид палива | геотермальна енергія | |||
| Турбіни | 8 парових (2 виведені з експлуатації) + 2 парові British Thomson-Houston (виведні з експлуатації) (Ваїракеї А), 3 парові Associated Electrical Industries (Ваїракеї В), 1 парова (турбіна 14), 2 бінарні ORMAT (бінарні турбіни) | |||
| Встановлена електрична потужність | 193 (1963), 142 (2014) | |||
| Материнська компанія | Contact Energy | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 6251413 | |||
  ГТЕС Ваїракеї | ||||
 | ||||
 ГТЕС Ваїракеї у Вікісховищі | ||||
ГТЕС Ваїракеї – геотермальна електростанція на Північному острові Нової Зеландії.
В 1958 – 1959 роках ввели в дію чергу Ваїракеї А, що отримала дві турбіни високого тиску потужністю по 6,5 МВт, дві турбіни середнього тиску потужністю по 11,2 МВт та чотири трубіни низького тиску з показниками по 11,2 МВт. В 1962-му цю чергу доповнили ще двома турбінами високого тиску виробництва британської компанії British Thomson-Houston (BTH) потужністю по 11,2 МВт.
У 1962 – 1963 роках стала до ладу черга Ваїракеї В, яка отримала три турбіни виробництва так само британської компанії Associated Electrical Industries (AEI) потужністю по 30 МВт.
В 1984-му всі чотири турбіни високого тиску вивели з експлуатації через деградацію геотермального резервуару, що не давало забезпечити їх живлення. Дві з них потужністю по 11,2 МВт перемістили на ГТЕС Охаакі, яку ввели в експлуатацію наприкінці 1980-х.
В 1996-му майданчик доповнили турбіною потужністю 3,5 МВт.
У 2005-му додали дві установки від ізраїльської компанії ORMAT, в яких турбіну приводить у дію бінарний парогенератор із замкненим циклом (органічний цикл Ренкіна), що використовує як теплоносій ізопентан. Вони мають потужність по 8 МВт, проте частина виробленої енергії споживається самим установками, тому чиста потужність нової черги дорівнює 14 МВт.
Первісна загальна потужність ГТЕС становила 193 МВт, а станом на 2014 рік цей показник скоротився до 142 МВт. Також є плани повністю вивести Ваїракеї А з експлуатації у 2026 році.
ГТЕС використовує енергію геотермального поля Те-Міхі, від якого наразі також дивляться ГТЕС Те-Міхі та ГТЕС Поїхірі (55 МВт). Всього для ГТЕС Ваїракеї пробурили не менше 63 свердловин, з яких 9 призначаються для зворотнього закачування у пласт. Температура в підземному резервуарі дорівнює 130 градусів Цельсія.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 220 кВ.[1][2][3][4][5][6][7]
- ↑ Thain, Ian A.; Carey, Brian (1 березня 2009). Fifty years of geothermal power generation at Wairakei. Geothermics. Т. 38, № 1. с. 48—63. doi:10.1016/j.geothermics.2008.12.004. ISSN 0375-6505. Процитовано 8 листопада 2024.
- ↑ IGAstandard/WGC/2000/R0905 (PDF).
- ↑ Background pages for Wairakei Geothermal Power. geothermal61.learnz.org.nz. Процитовано 8 листопада 2024.
- ↑ kgi-admin (17 квітня 2023). Power plant profile: Wairakei Geothermal Power Plant, New Zealand. Power Technology (амер.). Процитовано 8 листопада 2024.
- ↑ Geothermal Overhauls. AllGen Inc. Philippines (амер.). Процитовано 8 листопада 2024.
- ↑ mygeoenergynow.org/grc (PDF).
- ↑ Easy-reading pages for Wairakei Geothermal Power. geothermal61.learnz.org.nz. Процитовано 8 листопада 2024.