Велика Британія на Дитячому пісенному конкурсі Євробачення
Велика Британія | |
---|---|
Мовник | ITV, BBC |
Відбір | Національний
Внутрішній
|
Участь | |
Участь | 5 |
Перший виступ | 2003 |
Останній виступ | 2023 |
Найкращий результат | 2-е місце: 2004 |
Найгірший результат | 14-е місце: 2005 |
Зовнішні посилання | |
ЄМС | Сторінка Великої Британії |
Велика Британія на Дитячому пісенному конкурсі Євробачення дебютувала у 2003 році, після чого брала участь ще у чотирьох конкурсах: у 2004, 2005, 2022 та 2023 роках[1]. Після відмови від участі у 2006 році Велика Британія не брала участі у конкурсі 15 років, однак повернулась у 2022 році. Найкращий результат на Дитячому Євробаченні країні принесла Корі Спедінг, що зайняла 2 місце на конкурсі 2004 року з піснею «The Best Is Yet To Come»[2].
Велика Британія вперше стала учасницею Дитячого Євробачення у 2003 році — в перший рік існування конкурсу — та посіла на ньому 3 місце з піснею «My Song For The World» у виконанні Тома Морлі[1].
2004 року Велика Британія була затверджена господаркою Дитячого Євробачення — конкурс мав відбутися в Манчестері[3]. Проте згодом ITV, тодішній мовник країни, відмовився від проведення через проблеми з фінансами та плануванням[4]. На конкурсі, що в підсумку пройшов у Ліллегаммері, Велику Британію представляла Корі Спедінг, яка здобула 2 місце зі 140 балами, що залишається найкращим результатом країни на Дитячому Євробаченні[5].
Після своєї третьої участі 2005 року, коли Джоні Фуллер з піснею «How Does It Feel?» посів 14 місце, Велика Британія відмовилася від Дитячого Євробачення. Причиною, яку назвав мовник країни, стали низькі рейтинги шоу в країні протягом трьох років[6][7]. У подальшому Велика Британія не була учасницею Дитячого Євробачення протягом 16 років поспіль[8]. Поряд із цим за цей час Уельс, що входить до складу країни, дебютував на конкурсі у 2018 році як окремий учасник та двічі взяв у ньому участь[9][10].
2022 року країна ухвалила рішення повернутися на Дитяче Євробачення. Новим мовником став BBC[10]. Представницею на конкурсі в Єревані стала Фрея Скай з піснею «Lose my head», яка попри перемогу за результатами голосування глядачів посіла в загальному заліку 5 місце[11]. Наступного року гурт STAND UNIQU3 здобув у Ніцці 4 місце зі 160 балами[12]. Незважаючи на високі результати на Дитячому Євробаченні протягом двох конкурсів, 2024 року Велика Британія знову відмовилася від подальшої участі[13]. Причинами такого рішення можуть бути низька кількість переглядів через те, що трансляція Дитячого Євробачення у 2023 році перемістилася з BBC One на BBC Two, та перехід каналу CBBC, який також транслював конкурс, у формат онлайн-сервісу, що унеможливлює обов'язкову пряму трансляцію шоу[14].
Умовні позначення
- Друге місце
- Третє місце
Рік | Місце проведення | Учасник | Пісня | Місце | Бали |
---|---|---|---|---|---|
2003 | Копенгаген | Том Морлі | «My Song for the World» «Моя пісня для світу» |
3 | 118 |
2004 | Ліллегаммер | Корі Спедінг | «The Best Is Yet to Come» «Найкраще ще попереду» |
2 | 140 |
2005 | Гасселт | Джоні Фуллер | «How Does It Feel?» «Як це відчувається?» |
14 | 28 |
Не брали участі у 2006-2021 роках | |||||
2022 | Єреван | Фрея Скай | «Lose My Head» «Втрачаю свою голову» |
5 | 146 |
2023 | Ніцца | STAND UNIQU3 | «Back to Life» «Назад до життя» |
4 | 160 |
№ | Дано | Отримано | ||
---|---|---|---|---|
Країна | Очок | Країна | Очок | |
1 | Іспанія | 51
|
Мальта | 38
|
2 | Нідерланди | 21
|
Нідерланди | 35
|
3 | Хорватія | 20
|
Іспанія | 34
|
4 | Вірменія | 20
|
Польща | 28
|
5 | Греція | 18
|
Данія | 25
|
6 | Мальта | 18
|
Білорусь | 24
|
7 | Франція | 18
|
Україна | 24
|
8 | Білорусь | 15
|
Румунія | 20
|
9 | Данія | 15
|
Латвія | 19
|
10 | Кіпр | 11
|
Албанія | 18
|
11 | Албанія | 11
|
Швеція | 17
|
12 | Польща | 10
|
Франція | 17
|
13 | Румунія | 9
|
Північна Македонія | 17
|
14 | Норвегія | 8
|
Бельгія | 16
|
15 | Грузія | 8
|
Італія | 16
|
16 | Бельгія | 7
|
Вірменія | 13
|
17 | Північна Македонія | 7
|
Греція | 12
|
18 | Ірландія | 6
|
Кіпр | 12
|
19 | Латвія | 6
|
Хорватія | 11
|
20 | Сербія | 3
|
Норвегія | 11
|
21 | Україна | 3
|
Грузія | 8
|
22 | Росія | 2
|
Швейцарія | 7
|
23 | Естонія | 2
|
Естонія | 6
|
24 | Португалія | 1
|
Німеччина | 5
|
25 | Італія | ―
|
Португалія | 4
|
26 | Казахстан | ―
|
Ірландія | 4
|
27 | Німеччина | ―
|
Казахстан | 1
|
28 | Швеція | ―
|
Росія | 1
|
29 | Швейцарія | ―
|
Сербія | ―
|
- ↑ а б United Kingdom. junioreurovision.tv (брит.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
- ↑ Final of Lillehammer 2004. junioreurovision.tv (брит.). Архів оригіналу за 28 травня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
- ↑ Confirmation of Manchester as original host. 4 жовтня 2012. Архів оригіналу за 4 жовтня 2012.
- ↑ 'Junior contest not to take place in Manchester.'. Процитовано 20 липня 2020.
- ↑ Junior Eurovision 2004. LILLEHAMMER, NORWAY. eurovisionworld.com (англ.). Процитовано 13 жовтня 2024.
- ↑ Junior Eurovision Song Contest. UKGameshows. Архів оригіналу за 29 червня 2017.
- ↑ Kuipers, Michael (20 квітня 2008). Junior Eurovision 2008: United Kingdom to return to JESC?. ESCToday. Архів оригіналу за 27 квітня 2014.
- ↑ Countries. United Kingdom. junioreurovision.tv (англ.). Процитовано 13 жовтня 2024.
- ↑ Granger, Anthony (9 травня 2018). Wales: Debuts in the Junior Eurovision Song Contest. Eurovoix. Процитовано 10 травня 2018.
- ↑ а б Hogan, Michael (11 грудня 2022). ‘Homework will be a nice break from performing’: meet the stars of Junior Eurovision. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 13 жовтня 2024.
- ↑ Junior Eurovision 2022. YEREVAN, ARMENIA. eurovisionworld.com (англ.). Процитовано 13 жовтня 2024.
- ↑ Junior Eurovision 2023. NICE, FRANCE.
- ↑ Rowe, Callum (21 червня 2024). United Kingdom withdraws from Junior Eurovision. The Euro Trip Podcast (англ.). Процитовано 13 жовтня 2024.
- ↑ BBC to move CBBC and BBC Four online. BBC News (брит.). 26 травня 2022. Процитовано 21 червня 2024.