Перейти до вмісту

Велика Британія на Дитячому пісенному конкурсі Євробачення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Велика Британія
Flag
МовникITV, BBC
Відбір
Національний
  • 2003-2005
Внутрішній
  • 2022—2023
Участь
Участь5
Перший виступ2003
Останній виступ2023
Найкращий результат2-е місце: 2004
Найгірший результат14-е місце: 2005
Зовнішні посилання
ЄМССторінка Великої Британії

Велика Британія на Дитячому пісенному конкурсі Євробачення дебютувала у 2003 році, після чого брала участь ще у чотирьох конкурсах: у 2004, 2005, 2022 та 2023 роках[1]. Після відмови від участі у 2006 році Велика Британія не брала участі у конкурсі 15 років, однак повернулась у 2022 році. Найкращий результат на Дитячому Євробаченні країні принесла Корі Спедінг, що зайняла 2 місце на конкурсі 2004 року з піснею «The Best Is Yet To Come»[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Велика Британія вперше стала учасницею Дитячого Євробачення у 2003 році — в перший рік існування конкурсу — та посіла на ньому 3 місце з піснею «My Song For The World» у виконанні Тома Морлі[1].

2004 року Велика Британія була затверджена господаркою Дитячого Євробачення — конкурс мав відбутися в Манчестері[3]. Проте згодом ITV, тодішній мовник країни, відмовився від проведення через проблеми з фінансами та плануванням[4]. На конкурсі, що в підсумку пройшов у Ліллегаммері, Велику Британію представляла Корі Спедінг, яка здобула 2 місце зі 140 балами, що залишається найкращим результатом країни на Дитячому Євробаченні[5].

Після своєї третьої участі 2005 року, коли Джоні Фуллер з піснею «How Does It Feel?» посів 14 місце, Велика Британія відмовилася від Дитячого Євробачення. Причиною, яку назвав мовник країни, стали низькі рейтинги шоу в країні протягом трьох років[6][7]. У подальшому Велика Британія не була учасницею Дитячого Євробачення протягом 16 років поспіль[8]. Поряд із цим за цей час Уельс, що входить до складу країни, дебютував на конкурсі у 2018 році як окремий учасник та двічі взяв у ньому участь[9][10].

STAND UNIQU3 на сцені Дитячого Євробачення 2023

2022 року країна ухвалила рішення повернутися на Дитяче Євробачення. Новим мовником став BBC[10]. Представницею на конкурсі в Єревані стала Фрея Скай з піснею «Lose my head», яка попри перемогу за результатами голосування глядачів посіла в загальному заліку 5 місце[11]. Наступного року гурт STAND UNIQU3 здобув у Ніцці 4 місце зі 160 балами[12]. Незважаючи на високі результати на Дитячому Євробаченні протягом двох конкурсів, 2024 року Велика Британія знову відмовилася від подальшої участі[13]. Причинами такого рішення можуть бути низька кількість переглядів через те, що трансляція Дитячого Євробачення у 2023 році перемістилася з BBC One на BBC Two, та перехід каналу CBBC, який також транслював конкурс, у формат онлайн-сервісу, що унеможливлює обов'язкову пряму трансляцію шоу[14].

Учасники

[ред. | ред. код]

Умовні позначення

     Друге місце
     Третє місце
Рік Місце проведення Учасник Пісня Місце Бали
2003 Данія Копенгаген Том Морлі «My Song for the World»
«Моя пісня для світу»
3 118
2004 Норвегія Ліллегаммер Корі Спедінг «The Best Is Yet to Come»
«Найкраще ще попереду»
2 140
2005 Бельгія Гасселт Джоні Фуллер «How Does It Feel?»
«Як це відчувається?»
14 28
Не брали участі у 2006-2021 роках
2022 Вірменія Єреван Фрея Скай «Lose My Head»
«Втрачаю свою голову»
5 146
2023 Франція Ніцца STAND UNIQU3 «Back to Life»
«Назад до життя»
4 160

Історія голосування (2003—2023)

[ред. | ред. код]
Бали Великої Британії
Дано Отримано
Країна Очок Країна Очок
1 Іспанія Іспанія
51
Мальта Мальта
38
2 Нідерланди Нідерланди
21
Нідерланди Нідерланди
35
3 Хорватія Хорватія
20
Іспанія Іспанія
34
4 Вірменія Вірменія
20
Польща Польща
28
5 Греція Греція
18
Данія Данія
25
6 Мальта Мальта
18
Білорусь Білорусь
24
7 Франція Франція
18
Україна Україна
24
8 Білорусь Білорусь
15
Румунія Румунія
20
9 Данія Данія
15
Латвія Латвія
19
10 Кіпр Кіпр
11
Албанія Албанія
18
11 Албанія Албанія
11
Швеція Швеція
17
12 Польща Польща
10
Франція Франція
17
13 Румунія Румунія
9
Північна Македонія Північна Македонія
17
14 Норвегія Норвегія
8
Бельгія Бельгія
16
15 Грузія Грузія
8
Італія Італія
16
16 Бельгія Бельгія
7
Вірменія Вірменія
13
17 Північна Македонія Північна Македонія
7
Греція Греція
12
18 Ірландія Ірландія
6
Кіпр Кіпр
12
19 Латвія Латвія
6
Хорватія Хорватія
11
20 Сербія Сербія
3
Норвегія Норвегія
11
21 Україна Україна
3
Грузія Грузія
8
22 Росія Росія
2
Швейцарія Швейцарія
7
23 Естонія Естонія
2
Естонія Естонія
6
24 Португалія Португалія
1
Німеччина Німеччина
5
25 Італія Італія
Португалія Португалія
4
26 Казахстан Казахстан
Ірландія Ірландія
4
27 Німеччина Німеччина
Казахстан Казахстан
1
28 Швеція Швеція
Росія Росія
1
29 Швейцарія Швейцарія
Сербія Сербія

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б United Kingdom. junioreurovision.tv (брит.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  2. Final of Lillehammer 2004. junioreurovision.tv (брит.). Архів оригіналу за 28 травня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  3. Confirmation of Manchester as original host. 4 жовтня 2012. Архів оригіналу за 4 жовтня 2012.
  4. 'Junior contest not to take place in Manchester.'. Процитовано 20 липня 2020.
  5. Junior Eurovision 2004. LILLEHAMMER, NORWAY. eurovisionworld.com (англ.). Процитовано 13 жовтня 2024.
  6. Junior Eurovision Song Contest. UKGameshows. Архів оригіналу за 29 червня 2017.
  7. Kuipers, Michael (20 квітня 2008). Junior Eurovision 2008: United Kingdom to return to JESC?. ESCToday. Архів оригіналу за 27 квітня 2014.
  8. Countries. United Kingdom. junioreurovision.tv (англ.). Процитовано 13 жовтня 2024.
  9. Granger, Anthony (9 травня 2018). Wales: Debuts in the Junior Eurovision Song Contest. Eurovoix. Процитовано 10 травня 2018.
  10. а б Hogan, Michael (11 грудня 2022). ‘Homework will be a nice break from performing’: meet the stars of Junior Eurovision. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 13 жовтня 2024.
  11. Junior Eurovision 2022. YEREVAN, ARMENIA. eurovisionworld.com (англ.). Процитовано 13 жовтня 2024.
  12. Junior Eurovision 2023. NICE, FRANCE.
  13. Rowe, Callum (21 червня 2024). United Kingdom withdraws from Junior Eurovision. The Euro Trip Podcast (англ.). Процитовано 13 жовтня 2024.
  14. BBC to move CBBC and BBC Four online. BBC News (брит.). 26 травня 2022. Процитовано 21 червня 2024.